Рішення № 85263191, 28.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9230/16-а

пр. № 2-а/759/1/19

28 жовтня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Штанько В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва про зобов`язання встановити розмір пенсії та виплатити не доплачений розмір пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов`язання встановити розмір пенсії та виплатити не доплачений розмір пенсії.

В обгрунтування позовних виомг вказував, що він є пенсіонером за віком з 14 вересня 1999 року, інвалідом І групи з трудового каліцтва, з 05.05.1959 року по 13.09.1999 року (40 років) займався науково-технічною діяльністю та з 08.11.2000 року йому була призначена пенсія як науковому працівнику на підставі ст. 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції Закону від 06.04.2000 року № 1646-ІІІ).

Позивач вказував, що 26.05.2016 року ним була подана заява до Управлінням Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва про зміну розміру його наукової пенсії у сторону збільшення, так як фактично отримуваний розмір пенсії не відповідав, належним чином, поточному розміру середньої заробітної плати у галузях народного господарства України у 2016 році. У своїй відповіді від 06.06.2016 року №447/01/в-348 відповідач не визнав його вимоги і не погодився привести розмір його пенсії у в відповідність до дійсного поточного розміру середньої заробітної плати у галузях народного господарства України у 2016 році і виплатити недоотриману мною пенсію за січень-квітень 2016 року.

Позивач вказував, що із листа відповідача вбачається, що його розрахунок належної йому пенсії не спростований, а особистий коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи (його заробітної плати) взагалі, відповідачем, не врахований при визначені йрму розміру пенсії у супереч вимогам ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому відповідач у своїй відповіді припустився перекручення фактів, вказавши, що він подавав заяву у 2012 році про встановлення йому пенсії виходячи із показників 2007 року, що не відповідає дійсності і не надає права відповідачу спиратись на ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також відповідач суперечить сам собі, спочатку вказуєючи: «Заробітна плата для обчислення пенсії становить 3828,13 грн.(за період з 01.06.1963 р. по 31.05.1968 р.).», а далі вказуючи При обчисленні розміру пенсії, було враховано заробітну плату за період з 01.06.1963 р. по 31.05.1968 р. таз 01.07.2000р. по 30.06.2008 р.».

У зв"язку з чим позивач просив суд дії відповідача визнати протиправними, а також, з урахуванням уточнених позовних вимог та розрахунків належного до виплати базового розміру пенсії із врахуванням індексації за період з 01.03.2014 р. по 31.12.2017 р. виходячи із належного базового розміру пенсії станом на 01.03.2014 року, що вказаний вище, із врахуванням Постанови КМУ № 1078 «Порядку індексації грошових доходів населення`вказував, що базовий розмір його пенсії станом на 01.01.2016 року повинен складати 8163 (вісім тисяч сто шістдесят три)грн. 09 коп., а станом на 31.12.2017 року 8345(вісім тисяч триста сорок п`ять) грн. 20 коп., Всього за оскаржуваний період незаконно не виплачено 115272(сто п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн.З6 коп.

05.07.2016 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено головуючою суддею Борденюка В.В.

22.02.2017 року протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено головуючою суддею Войтенко Ю.В.

16.08.2017 року протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено головуючою суддею Величко Т.О.

Ухвалою судді від 29.08.2017 року у справі відкрито провадження та призначено в судове засідання.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року встановлено відповідачу строк до 01.02.2018 року для подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився,надав суду відзив та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 72 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком з 14 вересня 1999 року, інвалідом І групи з трудового каліцтва, з 05.05.1959 року по 13.09.1999 року (40 років) займався науково-технічною діяльністю та з 08.11.2000 року йому була призначена пенсія як науковому працівнику на підставі ст. 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції Закону від 06.04.2000 року № 1646-ІІІ) (а.с.4).

Згідно відповіді Правобережного об"єднаного управління пенсійного фонду України у м.Києві від 06.06.2016 року , заробітна плата для обчислення пенсії становить 3828,13 грн.(за період з 01.06.1963 р. по 31.05.1968 р., та при обчисленні розміру пенсії, було враховано заробітну плату за період з 01.06.1963 р. по 31.05.1968 р. таз 01.07.2000р. по 30.06.2008 р.» (а.с.5).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вказує, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

У відповідності до Ч. 8. Ст. 37 У разі якщо розмір середньої заробітної плати в Україні, за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зріс, з 1 березня кожного року розмір пенсії підвищується у порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», та Постановою КМУ від 17 липня 2003р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» зі змінами.»

Постановою Пенсійного фонду України від 25 лютого 2015р. затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2014 рік у сумі 3149 грн. 45

Постановою Пенсійного фонду України від 10 лютого 2016р. затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2015 рік у сумі 3661 гривня 41копійка.

Відповідно до ч.8 ст.37. Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено: «Пенсії, призначені згідно з цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. У разі якщо розмір середньої заробітної плати в Україні, за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зріс, з 1 березня кожного року розмір пенсії підвищується у порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"»

Згідно ст. 2. Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, при виконанні умов індексації, передбачених статтею 4 цього Закону.

А тому позов доведений з боку позивача, та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,5,9,77,90,122,139,241,243-246,250,295 КАС України, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції Закону від 06.04.2000 року № 1646-ІІІ),

ухвалив:

Адміністративний позов- задовольнити.

Визнати дії Головного упраління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії наукового праівника у 2016-2017 роках із застосуванням показника середньої зарабітної плати за 2007 року- протиправними.

Зобов"язати Головне упраління Пенсійного фонду України в м. Києві (03148 м. Київ вул. Корольова,5А), виплатити не отриманий у період з 01.01.2016 р по 31.12.2017 року базовий розмір пенсії ОСОБА_1 зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 115 272 (сто п"ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн.36 коп.

Зобов"язати Голоовне упраління Пенсійного фонду України в м. Києві (03148 м. Київ вул. Корольова,5А), провести нарахування до базового розміру пенсії надбавок, за період з 01.01.2016 р по 31.12.2017 року, відповідно до ч.8 ст.97 Закону України "Про наукову і науково технічну діяльність", ст. 42 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування", ст.2 "Про індексацію грошових доходів населення", Постанови Кабінету Міністрів України №1078 "Про порядок індексації грошових доходів населення"у розмірі 8163 ( вісім тисяч стог шістдесят) грн. 09 коп.

Зобов"язати Головне упраління Пенсійного фонду України в м. Києві (03148 м. Київ вул. Корольова,5А), встановити ОСОБА_1 зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 базовий розмір пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 8345 ( вісім тисяч триста сорок п"ять)грн.75 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з часу проголошення.

Суддя : Т.О. Величко