Вирок № 85261610, 28.10.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2534/19

Номер провадження 1-кп/629/368/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді Каращука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., прокурора Решетняк В.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Соколової Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12019220380000503 від 12.04.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого малярем в ФОП ОСОБА_3 , неодруженого, має на утриманні матір, яка є інвалідом ІІІ групи, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.06.2000 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 45 КК України з іспитовим строком 2 роки, штраф 200 гривень;

- 30.10.2001 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 309, ст.ст. 70,71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 20.09.2003 року з Холодногірської виправної колонії Харківської області (№18);

- 14.03.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 22.04.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 124, ст. 71 КК України до 3 років 1 дня позбавлення волі; ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02.09.2010 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.04.2010 року змінений, за ст.124 КК України – покарання 3 роки позбавлення волі, в іншій частини без змін; звільнений 20.06.2013 року з Темнівської виправної колонії Харківської області (№100) на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 12.06.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 11 днів;

- 06.09.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15- ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна; ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16.01.2018 року вирок змінено, однак покарання залишено у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16.01.2018 року залишено без змін; звільнений 09.11.2018 року з Темнівської виправної колон6ії Харківської області (№100) за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , 11 квітня 2019 року, близько 16-00 години, зайшов до під`їзду АДРЕСА_2 та почав підійматися по сходам, де побачив між 4 та 5 поверхами підсобне приміщення, двері до якого на той час були зачинені, але не замкнені та в якому зберігалися речі робітників, які проводили ремонтні роботи в під`їзді.

Побачивши, що поруч з підсобним приміщенням нікого немає, ОСОБА_4 шляхом відкриття дверей зайшов в підсобне приміщення та в кишені курточки ОСОБА_5 знайшов мобільний телефон.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон марки «Nomi I5510», вартістю 1230 гривень

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказівпри цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, з середньою спеціальною освітою, на даний час працює в ФОП ОСОБА_3 , не одружений, на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря – нарколога з приводу синдрому залежності від опіоїдів, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом ІІІ групи. Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Лозівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Лозівської міської ради Харківської області від 01.07.2019 року, ОСОБА_4 знаходиться на обліку з діагнозом «хронічний вірусний гепатит С».

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 30.09.2019 року, ризик вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_8 було обрано у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплинув 13.07.2019 року.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі є судові витрати з проведення судової товарознавчої експертизи №6/989СЕ-19 від 19.04.2019 року у розмірі 628 гривень 04 копійки, які підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати ОСОБА_2 винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 НОМЕР_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, працюючого в ФОП ОСОБА_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/989СЕ-19 від 19.04.2019 року у розмірі 628 гривень 04 копійки на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА548999980000031116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки «Nomi I5510» вважати повернутим власнику ОСОБА_5 , згідно зберігальної розписки від 24.04.2019 року.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук