Вирок № 85261064, 28.10.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/2727/17

Провадження № 1-кп/644/396/19

28.10.2019

В И Р О К

іменем України

28 жовтня 2019 року м. Харків Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі головуючого - судді Попової В.О., за участю: прокурорів - Чечина М.Ю., Сагуна М.О., секретарів - Дашкової К.С., Лазарєвої М.Ю., Ступицького К.В., обвинуваченої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження № 12016220000001142 від 25.10.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Сахновщина Сахновщинського району Харківської області, українки, громадянки України, освіта вища, не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому що, згідно з трудовим договором №2 від 18.04.2016 року перебувала на посаді провізора аптеки фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та виконувала діяльність, пов`язану з відпуском лікарських засобів. Відповідно до своєї посадової інструкції ОСОБА_1 при здійсненні своєї діяльності повинна знати законодавство України, зокрема, встановлені правила обігу та відпуску рецептурних лікарських препаратів, які містять у своєму складі наркотичні засоби.

Проте, 22.02.2017 року приблизно о 0940 годині ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні вищезазначеної аптеки, в порушення п. 8 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, зареєстрованого 20.07.2005 року в МЮУ за № 783/11063 та затвердженого Наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 року, згідно з яким відпуск лікарських засобів здійснюється з урахуванням норм відпуску, визначених у п. 1.22 Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, зареєстрованих в МЮУ 20.07.2005 року за № 782/11062 та затверджених Наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 року, згідно з якими реалізація комбінованих лікарських препаратів, зокрема, до складу яких входить наркотичний засіб – кодеїн, не повинна перевищувати 0,2 грама (що складає 25 таблеток) в одні руки, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, реалізувала без рецепту раніше незнайомому їй ОСОБА_3 тридцять таблеток лікарського препарату «Кодтерпін ІС», який містить у своєму складі кодеїн. Згідно з висновками судової експертизи дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 415 від 14.04.2017 року, у вищевказаних тридцяти таблетках міститься кодеїн загальна маса якого становить 0,2220 грам, відсотковий вміст кодеїну не перевищує 2,5% і згідно з Постановою КМУ від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами та доповненнями, таблетки відносяться до наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю (Таблиця ІІІ, Список 1).

Своїми діями ОСОБА_1 порушила порядок відпуску лікарських засобів, що у свою чергу призвело до виходу обігу наркотичних засобів з-під державного контролю у вигляді без рецептурного відпуску комбінованого лікарського препарату, який містить у своєму складі наркотичний засіб кодеїн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 320 КК України як порушення встановлених правил відпуску наркотичних засобів.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочину не визнала, відмовилася надати суду покази, в судових дебатах та під час останнього слова, аналізуючи ряд нормативно-правових актів,категорично наполягала на тому, що лікарський засіб «Кодтерпін ІС» є комбінованим лікарським препаратом та хоч і містить у своєму складі кодеїн, однак його кількість є малою, а тому він не відноситься до наркотичних засобів як таких та є лише препаратом. Просила виправдати її у пред`явленому обвинуваченні за відсутністю складу злочину, вважає себе не винуватою.

Доказуючи вину обвинуваченої, прокурор в основу обвинувачення ОСОБА_1 посилався на покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яких було допитано в судовому засіданні.

Так, свідок обвинувачення ОСОБА_3 суду пояснив, що в лютому 2017 року в аптеці по вул. Біблика м. Харкова він без рецепту купив кодтерпін в таблетках в кількості 2 – 3 пластини, точну кількість він не пам`ятає; реалізувала йому зазначений препарат ОСОБА_1 Коли він вже виходив з аптечного закладу, йому назустріч увійшли працівники поліції та повідомили , що в аптеці буде проведено обшук, після чого запропонували видати придбані ним таблетки. Далі зі свого карману він добровільно видав куплений ним кодтерпін; додав, що його не обшукували. Потім було зачитано рішення суду та в присутності понятих проведено обшук в аптеці, в ході якого були вилучені медикаменти, в тому числі - кодтерпін. Після проведення обшуку він поставив підпис в протоколі обшуку. Не оспорював, що коли його просять, він бере участь у якості понятого або свідка у випадку, якщо став очевидцем ДТП; зазначив, що це його громадянський обов`язок.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 22.02.2017 року близько пів на десяту годину ранку він їхав з роботи, працював на той час охоронником в охоронному агентстві на вул. Отакара Яроша м.Харкова та зайшов в аптеку по вул. Біблика м.Харкова, щоб купити собі активованого вугля. Перед ним у черзі відвідувач аптеки замовив 3 пластинки препарату кодтерпін , після чого провізор, не запитуючи рецепту, поклала на прилавок три блістера препарату; ліки було розташовано як назвою догори, так і вниз та не було марковано червоною смужкою. Після цього одразу зайшли працівники поліції та пояснили, що в приміщенні аптеки буде проводитись обшук, він погодився бути присутнім у якості понятого. Далі була зачитана ухвалу суду, обшук проводився у торговому залі та ще в двох підсобний приміщеннях. В результаті обшуку було виявлено та вилучено таблетки в коробках. Після проведення обшуку він поставив підпис в протоколі обшуку та на бірках з вилученими препаратами. Крім того, пояснив, що у нього часто буває таке, що камера на телефоні сама вмикається. Так вийшло й того разу - перебуваючи в аптеці, тримав в руках телефон, на якому випадково ввімкнулася камера та було зафіксовано подію здійснення продажи провізором ОСОБА_1 відвідувачу аптеки медичного препарату кодтерпін. В подальшому телефон він передав співробітниками поліції головного управління по вул. Жон Мироносиць м.Харкова, які зазначене відео скинули (перенесли) на диск.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він як працівник управління по боротьбі з наркозлочинністю супроводжував дане кримінальне провадження. Так, 22.02.2017 року вранці він разом із слідчим та працівниками поліції прибули до аптеки по вул АДРЕСА_2 .18 з метою проведення обшуку. В приміщенні даної аптеки знаходились звичайні відвідувачі та купували ліки. В момент коли слідчий зачитував ухвалу суду про обшук, було встановлено особу присутнього в аптеці громадянина ОСОБА_3 , який добровільно видав поліції придбаний ним кодеїновмістний лікарський препарат. Конкретно момент покупки ОСОБА_3 лікарського препарату кодтерпін він не бачив. Про те, зі слів останнього йому відомо, що саме ОСОБА_1 реалізувала лікарський кодеїновмістний препарат ОСОБА_3 В результаті обшуку аптечного закладу було вилучено кодеїновмістні препарати у кількості, зазначеної у протоколі. Пізніше до управління по боротьбі з наркозлочинністю звернувся громадянин, який добровільно видав відео файл з записом вищевказаної події від 22.02.2017 року.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що в першій половині дня на початку лютого 2017 року він був присутній в якості понятого під час проведення обшуку в аптеці по АДРЕСА_2 . В момент його появи в аптеці вже були присутні ще один понятий та особа, яка зі слів оперативних працівників купила ліки. В його присутності та в присутності іншого понятого відвідувач аптеки добровільно видав три упаковки (блістера) кодеїновмістного препарату; крім того під час обшуку було виявлено ряд лікарських препаратів, назву яких він зараз не пам`ятає. Вилучене майно опечатали бірками, на яких розписався він та другий понятий.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснила, що з 2015 року вона була зареєстрована як фізична особа – підприємець, вид діяльності - продаж лікарських препаратів. Всі питання організаційної та підприємницької діяльності аптеки ФОП « ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_2 вирішувала бухгалтер на підставі довіреності, закупка лікарських препаратів здійснювалась також останньою, прізвища бухгалтера вона не пам`ятає. Подробиці подій лютого 2017 року, в т.ч. щодо обшуку в аптеці вона також не пам`ятає, оскільки знаходилась на той час у стані вагітності та взагалі не була присутньою в аптеці, приїжджала до аптеки вона лише інколи для підпису звітної документації. Пояснила, що відеоспостереження в аптеці не здійснювалось. Де знаходяться оригінали посадової інструкції провізора ОСОБА_1 та трудового договору №2 від 18.04.2016 року їй не відомо, яким чином завірялись копії зазначених документів, які знаходяться у справі, вона не пам`ятає. Підприємницька діяльність нею вже не здійснюється.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в жовтні 2016 році знаходився зі своїм приятелем - ОСОБА_8 біля аптеки по вул. Біблика, 18 та побачив пусті упаковки кадеїновмістних препаратів; зрозумів, що аптечний заклад здійснює відпуск зазначених лікарських засобів з порушенням встановлених правил. Далі прийняв рішення викрити ці обставини. З цією метою зайшов до аптеки та придбав без рецепту три блістери препарату кодтерпін, його приятель ОСОБА_8 знімав процес покупки на телефон; стверджує, що реалізовувала препарат саме ОСОБА_1 . Про вказані обставини в подальшому повідомив органи поліції, звернувшись з відповідною заявою, яка була зареєстрована в установленому порядку.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що у 24.10.2016 року він зі своїм знайомим ОСОБА_9 біля аптеки по вул.Біблика побачили багато пустих блістерів з-під препарату кодтерпін. Вони вирішили перевірити чи не розповсюджується аптечним закладом цей засіб. Зайшли до зазначеної аптеки, де ОСОБА_7 придбав без рецепту три блістери препарату кодтерпін, він момент продажи знімав на камеру мобільного телефону. Про вказані обставини в подальшому вони з ОСОБА_7 повідомили органи поліції; відеозапис з мобільного він передав працівникам поліції.

В судовому засіданні досліджено та оголошено надані стороною обвинувачення письмові докази винуватості ОСОБА_1 , а саме:

-витяг з кримінального провадження №12016220000001142 від 25.10.2016 року, (а.с.164а, т.1);

-наказ № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», (а.с.105-108, т.1);

-наказ МОЗ України від 19.07.2005 року № 360 «Про затвердження правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек ті їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», (а.с.109-110, т.1);

-протоколи огляду предметів від 23.02.2017 року , (а.с.169, т.1), від 25.11.2016 року, (а.с. 186, т.1), від 20.04.2017 року, (а.с.134, т.1);

-протокол обшуку від 22.02.2017 року, (а.с.177-182, т.1);

-посадову інструкцію провізора, (а.с.147-149, т.1);

-копію трудової книжки, ідентифікаційного номеру, диплому, вимога про судимості, копія характеристики з КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка», характеристика з місця роботи ОСОБА_1 , (а.с.127-129, т.1);

-трудовий договір №2 від 18.04.2016 року, (а.с.146, т.1);

-виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 , (а.с.162, т.1);

-ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами ФОП ОСОБА_2 , (а.с.163, т.1);

-графік роботи працівників аптеки «ХТЗ» на січень-лютий 2017 року, травень 2015 року, таблиці залишку препаратів на кінець зміни за лютий 2017 року, за січень 2017 року; (а.с.165-168, т.1);

-видаткові накладні від 13.12.2016, 06.12.2016, 23.12.2016, 27.12.2016, 09.12.2016 року про придбання аптекою «ХТЗ» 126 блістерів препарату «Кодтерпін ІС», (а.с.170-176, т.1); а також видаткові накладні від 21.02.2017 року, 07.02.2017 року, товарно-транспортна накладна від 30.01.2017 року про придбання аптекою «ХТЗ» 252 блістерів препарату «Кодтерпін ІС»;

-таблиця обліку продажу клієнту за період з 11.02.2016 року по 15.02.2016 року, (а.с.167, т.1);

-постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 20.04.2017 року, (а.с.135, т.1); від 23.02.2017 року, (а.с.164, т.1); від 25.11.2016 року, (а.с.185, т.1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_4 та диск із відеозаписом, наданим свідком ОСОБА_4 від 03.03.2017 року, (а.с.142-145, т.1);

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 та диск із відеозаписом, наданим свідком ОСОБА_8 від 01.11.2016 року, (а.с. 193-196, т.1);

-лист Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області від 10.01.2017 року за № 45/02-17, (а.с.151-152, т.1);

-лист Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 01.02.2017 року за № 756-1/4.0/171-17, (а.с.154-155, т.1);

-заява ОСОБА_2 про повернення вилучених під час обшуку 22.02.2017 року медичних препаратів від 23.02.2017 року, (а.с.149, т.1);

-розписка ОСОБА_2 про отримання вилучених під час проведення 22.02.2017 року обшуку лікарських засобів від 23.02.2017 року, (а.с.151, т.1);

-висновок експерта №415 від 14.04.2017 р. , (а.с.138-140, т.1);

-висновок експерта № 1603 від 15.11.2016 р., (а.с.189-191, т.1)

-ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку, (а.с.183-184, т.1).

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного процесуального законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - не підтверджують прямо чи опосередковано існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. Тому, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення вину ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 320 КК України не доведено виходячи з наступного.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Статтею 91 КПК України на слідчого та прокурора покладено обов`язок доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оцінюючи допустимість зібраних під час досудового розслідування доказів, суд звертає увагу на те, що згідно з даними витягу з кримінального провадження №12016220000001142 від 25.10.2016 року (т.1 а.с. 164 а) до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення з фабули якого вбачається, що 25.10.2016 року з управління з обслуговування Сумської, Харківської та Полтавської областей Департаменту протидії наркозлочинності для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України надійшли матеріали перевірки щодо заяви ОСОБА_7 про те, що співробітники аптечного закладу здійснюють відпуск нарковмістних лікарських засобів порушуючи встановлені правила. Вказаний факт було зареєстровано у журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події ГУ НП в Харківській області під № 1331 від 25.10.2016 року.

З пояснень свідків обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні вбачається, що 24.10.2016 року в аптеці по вул. Біблика, 18 ОСОБА_7 придбав без рецепту три блістери препарату кодтерпін, після чого звернувся по органів поліції з відповідною заявою про скоєний злочин.

Проте по епізоду відпусту таблеток свідку ОСОБА_7 від 24.10.2016 року підозру ОСОБА_1 не пред`явлено, а згідно вимог ч.1 ст.337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування пред`явлене обвинувачення в порушенні встановлених правил відпуску наркотичних засобів, а саме в тому, що працюючи на посаді провізора аптеки ФОП ОСОБА_2 , обвинувачена ОСОБА_1 22.02.2017 року реалізувала без рецепту комбінований наркотичний лікарський засіб «Кодтерпін ІС» із вмістом в кожній таблетці кодеїну, маса кодеїну в одній таблетці 0,0074 г, в 30-ти таблетках загальною масою кодеїну 0,2220 г, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежений і відносно яких допускаються виключення деяких заходів контролю.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою злочину передбаченого ст. 320 Кримінального кодексу України є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров`я людей. Предметом злочину, передбаченого ст.320 КК, крім іншого, є наркотичні засоби, а об`єктивна сторона цього злочину може проявлятися, зокрема в порушенні правил відпуску наркотичних засобів.

Диспозиція вказаної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, встановлює порядок державного контролю, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів та інше.

Поняття та ознаки вказаного предмету злочину розкриваються в ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно якого наркотичні засоби це - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. При цьому, препаратом є суміш речовин у будь-якому фізичному стані, що містить один чи декілька наркотичних засобів та (або) одну чи декілька психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, або суміш речовин у будь-якому фізичному стані, що містить один чи декілька наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III, і прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці IV Переліку. Перелік наркотичних засобів це - згруповані у списки наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори наркотичних засобів і психотропних речовин, включені до таблиць I-IV згідно із законодавством України та міжнародними договорами України. ОСОБА_10 наркотичних засобів - види діяльності, в тому числі з: реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що дозволяються і контролюються згідно з цим Законом (ст.1 ЗУ).

Перелік наркотичних засобів затверджений постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 та складається з 4-ьох таблиць (Таблиці I, II, III, IV), кожна з яких включає Список № 1 і Список № 2, а Таблиця I - ще й Список III. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений, або обмежений, або ж обмежений і стосовно яких встановлюються заходи контролю різного ступеня суворості (далі - Перелік).

Згідно вказаного Переліку кодеїн, який входить до складу препарату «Кодтерпін ІС», включений до Списку № 1 Таблиці II (Наркотичні засоби, обіг яких обмежено). Крім того, препарати кодеїну віднесені до Списку № 1 Таблиці III наркотичних засобів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускається виключення деяких заходів контролю, але за умови, що вони поєднані з одним або кількома інгредієнтами і містять не більше як 100 мг наркотичного засобу на одиницю дози з концентрацією не більше як 2,5 відсотка у нероздільних препаратах, в тому числі і препарати, виготовлені за будь-якою формулою, наведеною у цьому списку, а також суміш таких препаратів з будь-якою речовиною, що не містить наркотичних засобів.

Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів (далі - Порядок) у свою чергу затверджений наказом МОЗ № 360 від 19.07.2005, п.8 якого передбачено, що відпуск лікарських засобів здійснюється з урахуванням норм відпуску, визначених у п.1.22 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків (далі - Правила), затверджених також наказом МОЗ № 360 від 19.07.2005, згідно якого забороняється виписувати в одному Рецепті ф-1 наркотичні комбіновані лікарські засоби у більшій кількості у їх складі наркотичних засобів ніж та, що у вказана у таблиці. Зокрема, така гранично допустима для відпуску кількість для кодеїну становить 0,2 г.

Системний аналіз вказаного законодавства дозволяє зробити висновок, що «Кодтерпін ІС», за своїм складом є не тільки наркотичним комбінованим лікарським засобом, що підтверджується наказом МОЗ № 202 від 23.04.2007, а й наркотичним засобом в широкому значенні цього терміну (препарати, включені до Переліку), який є предметом злочину, передбаченого ст.320 КК України, виходячи із сукупності ознак, які характеризують той чи інший засіб як наркотичний. Зокрема, «Кодтерпін ІС» виготовлений за умов та формулою, наведеними в Списку № 1 Таблиці III Переліку та стосовно нього встановлений певний захід контролю (відпуск за рецептом), при цьому відпускався обвинуваченою у кількості, не меншій ніж 3 блістери (30 таблеток), із вмістом кодеїну загальною масою 0,2220 г, що перевищує визначену Правилами гранично допустиму кількість.

Тобто, реалізація комбінованих лікарських препаратів, зокрема, до складу яких входить наркотичний засіб – кодеїн, не повинна перевищувати 0,2 грама.

Аналізуючи надані в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_4 в частині того, що відвідувач аптеки ( ОСОБА_3 ) придбав саме три блістера препарату «Кодтерпін ІС», суд вбачає, що зазначені покази не знайшли свого підтвердження, оскільки зазначений свідок пояснив, що не всі надані провізором блістери були розташовані таким чином , що він, стоячи в черзі, міг прочитати назву.

З пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що він не пам`ятає скільки блістерів «Кодтерпін ІС» купив - два або три, зазначив, що добровільно з карману видав поліції придбані ним ліки. Вміст речей ОСОБА_3 в установленому законом порядку працівниками поліції не перевірявся.

Долучені прокурором письмові докази не містять відомостей щодо виявлення під час обшуку від 22.02.2017 року в аптеці по вул АДРЕСА_2 18 грошових коштів або касового чеку на підтвердження факту придбання ОСОБА_3 вказаних таблеток в кількості 3 блістера саме в цій аптеці.

Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частині того, що саме ОСОБА_1 22.02.2017 року реалізувала останньому препарат «Кодтерпін ІС», оскільки пред`явлення особи для впізнання з цього приводу під час досудового розслідування не здійснювалось.

Пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в частині найменування придбаного 22.02.2017 року ОСОБА_3 лікарського препарату та провізора, яка здійснила реалізацію, суд розцінює як хибні та безпідставні, оскільки вони не були присутні підчас покупки ОСОБА_3 ліків в аптеці по вул АДРЕСА_2 , а про подію їм відомо зі слів ОСОБА_3 .

В межах висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не надали жодних пояснень, тому їх показання , надані суду, не стосуються обставин, які у відповідності зі ст.91 КПК України підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи факт придбання ОСОБА_3 у вказаній аптеці саме трьох блістерів кодтерпіну прокурор посилався на СD з відеозаписом, випадково зробленим свідком ОСОБА_4 22.02.2017 року, (а.с.146, т.1). Однак, з відеозапису не вбачається які саме препарати відпускаються та в якій кількості, і чи є серед цих препаратів «Кодтерпін ІС». Крім того, з наявних в матеріалах справи постанов про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 20.04.2017 року, (а.с.135, т.1); від 23.02.2017 року, (а.с.164, т.1), та від 25.11.2016 року, (а.с.185, т.1), вбачається, що СD з відеозаписом, зробленим свідком ОСОБА_4 22.02.2017 року , речовим доказом не визнавався. З наданих прокурором письмових документів не вбачається , що у ОСОБА_4 вилучався мобільний телефон, на якому містився зазначений відеозапис, що є порушенням ст. 99 КПК України. Тому вказаний відеозапис не може бути прийнятий судом в якості належного і допустимого доказу.

Відеозапис, зроблений свідком ОСОБА_8 24.10.2016 року, (а.с.196, т.1), не відноситься до обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, оскільки епізод реалізації таблеток свідку ОСОБА_7 від 24.10.2016 року не інкримінується ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд визнає цей відеозапис недопустимим доказом в цьому кримінальному провадженні.

Судом оголошено та досліджено в судовому засіданні видаткові накладні № 100068345/1 від 21.02.2017 року, № 8608660 від 07.02.2017 року, товарно-транспортна накладна № 7019218 від 30.01.2017 року, накладні № 36438 від 13.12.2016 року, № 36374 від 06.12.2016 року, №36549 від 23.12.2016 року, № 36605 від 27.12.2016 року, № 36595 від 23.12.2016 року, № 36577 від 23.12.2016 року, № 36414 від 09.12.2016 року, (а.с.170-176, т.1), в яких йдеться про придбання аптекою по АДРЕСА_2 , медичних препаратів, серед яких 378 блістерів препарату «Кодтерпін ІС». Проте з зазначених документів не вбачається, що вилучені у ОСОБА_3 ліки «Кодтерпін ІС» було реалізовано йому саме у вищевказаній аптеці , при обставинах та в кількості, зазначеній в обвинувальному акті.

Таблиця залишку препаратів та кінець зміни за лютий 2017 року, за січень 2017 року, а також таблиця обліку продажу клієнту за період з 11.02.2016 року по 15.02.2016 року підтверджує факт реалізації у вказаний період препаратів, однак не підтверджує обставин того, що серед зазначених залишків був препарат «Кодтерпін ІС», який було реалізовано 22.02.2017 при вказаних в обвинуваченні обставинах без додержання вимог законодавства, тобто без рецепту, (а.с. а.с.165, 167, 168, т.1).

Обвинуваченою під час своєї промови в судових дебатах наголошувалось про вчинення провокації щодо неї.

Європейський суд з прав людини у п. 34 свого рішення по справі «Баннікова проти Російської Федерації» від 04.11.2010 р. вказав, що у специфічному контексті методів ведення розслідування, що застосовуються для боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і корупцією, багаторічний досвід Європейського Суду полягає в тому, що суспільний інтерес не може служити виправданням для застосування доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки дані докази з самого початку піддавали б обвинуваченого ризику остаточного позбавлення права на справедливий розгляд.

Для того щоб відмежувати провокацію від допустимої поведінки Європейський суд у п.п. 33-79 цього рішення виділив два критерії: змістовний і процесуальний.

В рамках перевірки змістовного критерію провокації необхідно встановити, чи міг бути відповідний злочин скоєний без втручання влади, тобто чи мали місце об`єктивні підозри в тому, що особа задіяна в злочинну діяльність або схильна до скоєння злочину (п.п.37-50 вказаного вище рішення).

Процесуальний критерій вказує на те, що ст. 6 Конвенції буде дотримана тільки в разі, якщо заявник зміг ефективно підняти питання про підбурювання під час розгляду його справи, як за допомогою заперечень, так і в інший спосіб. Обов`язок довести відсутність підбурювання покладається на сторону обвинувачення, за умови, що заяви захисту не є повністю неправдоподібними. У разі встановлення, що підбурювання мало місце, судові органи повинні зробити висновки відповідно до Конвенції (п.п.51-65 вказаного вище рішення).

Аналізуючи в сукупності пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , зміст фабули з витягу з ЄРДР, суд вбачає, що описані свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в судовому засіданні діі? в частині ініціативи останніх щодо надання співробітникам управління по боротьбі з назкозлочинністю відеозаписів з мобільних телефонів містять в собі в тому числі елементи провокаціі? зі сторони правоохоронних органів, оскільки специфіка виявлення злочину наштовхує на думку про прояв ініціативи в придбанні препарату ОСОБА_3 в аптеці по вул. Біблика,18 виходив зі сторони працівників правоохоронного органу із використанням «закупника» - свідка ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що суб`єкт злочину за ч.1 ст.320 КК України – є спеціальний, тобто ним є особа, яка внаслідок службового становища чи виконуваної роботи зобов`язана додержувась встановлених правил обігу наркотичних засобів.

Стороною обвинувачення на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 є суб`єктом злочину за ч.1 ст.320 КК України долучено до матеріалів справи :

- копію трудової книжки ОСОБА_1 , (а.с.127, т.1),

- копію трудового договору №2 від 18.04.2016 року, (а.с.146, т.1),згідно якого ОСОБА_1 перебувала на посаді провізора аптеки фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та виконувала діяльність, пов`язану з відпуском лікарських засобів,

- копію посадової інструкції провізора, (а.с.147-148, т.1), у відповідності до якої ОСОБА_1 при здійсненні своєї діяльності повинна знати законодавство України, зокрема, встановлені правила обігу та відпуску рецептурних лікарських препаратів, які містять у своєму складі наркотичні засоби.

Зазначені документи досліджувались та оголошувались в судовому засіданні.

Проте, у зв`язку з тим, що зазначена копія трудової книжки ОСОБА_1 , (а.с.127, т.1), взагалі не містить відомостей про її роботу в ФОП ОСОБА_2 , в судовому засіданні 22.05.2019 року досліджувався оригінал трудової книжки ОСОБА_1 , де зазначено, що

-19.04.2016 зроблено запис №28 про прийняття ОСОБА_1 на посаду завідуючої аптеки ФОП ОСОБА_2

-30.06.2017 зроблено запис №29 про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої аптеки ФОП ОСОБА_2 .

З огляду на зазначене судом встановлено, що на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину - 22.02.2017 року обвинувачена не працювала на посаді провізора в аптеці ФОП ОСОБА_2 , як зазначено в обвинуваченні.

З пояснень свідка сторони обвинувачення в судовому засіданні ОСОБА_2 вбачається, що їй не відомо де знаходяться оригінали трудового договору №2 від 18.04.2016 року, посадової інструкції провізора та яким чином виготовлялися копії зазначених документів.

На підставі викладеного, суд визнає неналежними доказами копію трудової книжки ОСОБА_1 , (а.с.127, т.1), копію трудового договору №2 від 18.04.2016 року, (а.с.146, т.1), копію посадової інструкції провізора, (а.с.147-148, т.1).

Суд не бере до уваги заяву ОСОБА_2 щодо повернення їй вилучених в ході обшуку, проведеного 22.02.2017 року, лікарських препаратів, а також розписку останньої про отримання їх, оскільки з зазначених документів не вбачається причетність ОСОБА_1 до скоєння інкриміновано їй злочину.

Наданий стороною обвинувачення в якості письмового доказу висновок експерта № 415 від 14.04.2017 р., не несе в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, ( а.с. 138-140, т.1) .

У наданих стороною обвинувачення в якості письмових доказів листів Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області зазначено, що комбіновані лікарські засоби, що містять кодеїн відпускаються з аптек та аптечних пунктів всіх форм власності. Забороняється виписувати та відпускати ці комбіновані засоби, якщо вони містять кодеїн у дозі більшій 0,2 г. в одному Рецепті ф-1. /т.1, а.с.151-155/

Однак вказані листи також жодним чином не доводять причетності ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого їй злочині, а носять виключно роз`яснювальний загальний характер.

Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.11.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку, а також постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 23.02.2017 року, судом визнаються належними доказами, але в розумінні ст.99 КПК України не являються документами, які несуть в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розгляду зазначеного кримінального провадження.

Надані прокурором в якості обґрунтування вини ОСОБА_1 накладні № 36438 від 13.12.2016 року, № 36374 від 06.12.2016 року, №36549 від 23.12.2016 року, № 36605 від 27.12.2016 року, № 36595 від 23.12.2016 року, № 36577 від 23.12.2016 року, № 36414 від 09.12.2016 року; листи продажу клієнту в період з 11.02.2016 по 15.02.2016 року; графік роботи аптеки ХТЗ за травень 2015 року; експертиза № 1603 від 15.11.2016 року; постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.11.2016 року, квитанція про отримання на зберігання на речових доказів №4451 від 22.12.2016 року є неналежними доказами та не мають жодного відношення до висунутого ОСОБА_1 обвинувачення. Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 320 КК України стороною обвинувачення надано не було.

Клопотань щодо дослідження будь-яких інших доказів та допиту свідків від учасників кримінального провадження не надійшло.

Враховуючи ті обставини, що суд обмежений у праві збору доказів вини обвинувачених за власною ініціативою та при розгляді справи не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити і створював в ході розгляду справи всі необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, зобов`язаний розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення на підставі наданих суду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_1 порушила встановлені правил відпуску наркотичних засобів, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за ч.1 ст.320 КК України у зв`язку з недоведеністю її причетності до вчинення кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачуються.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз стягненню з обвинуваченої не підлягають у зв`язку з її виправданням, тому їх слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369- 371, 373, 374, 376,392-395КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 320 КК України та виправдати у зв`язку із недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Речові докази:

-лікарський засіб «Кодетерп» (9 упаковок по 10 таблеток);

-лікарський засіб «Кодетерп» (9 блістерів по 10 таблеток);

-лікарський засіб «Кдепсін» (12 блістерів по 10 таблеток);

-лікарський засіб «Кодепсін» (40 упаковок по 10 таблеток);

-лікарський засіб «Кодтерпін ІС» (10 блістерів по 10 таблеток),

які перебувають на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили вважати повернутими за належністю.

Речові докази - документи та накладні, вказані в переліку в постанові про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 23.02.2017 року (накладні № 36577 від 23.12.2016, № 36595 від 23.12.2016, № 36549 від 23.12.2016, № 136605 від 27.12.2016, №36374 від 06.12.2016, № 36414 від 09.12.2016, № 36438 від 13.12.2016; лист «Продажі клієнту за період з 11.02.2016 до 15.02.2016); лист «Остаток препаратов на конец смены за январь 2017»; лист «График работы аптеки на ХТЗ на январь 2017, на февраль 2017», лист «Остаток препаратов на конец смены за февраль 2017»), після набрання вироком законної сили зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речові докази згідно переліку постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 20.04.2017 року (три чарункові упаковки з надписом «Кодтерпін ІС» та тисненими позначками на полях: «25711216 до 01.2021», в середині яких знаходиться по 10 таблеток білого кольору) , після набрання вироком законної сили зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Витрати за проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя : Попова В.О.