Рішення № 85257191, 26.09.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1718/18

Провадження № 2/456/189/2019

РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий справу № 456/1718/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача відшкодування матеріальних збитків в розмірі 18493 грн., відшкодування за оплату авто товарознавчого дослідження в розмірі 900 грн. та 15000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 13.05.2017 приблизно на 613 км. Дороги Київ-Чоп на вул. Галицькій в м.Стрий, відповідач незважаючи на рух по головній дорозі, порушивши правила дорожнього руху, виїхав на автомобілі «Ауді А6» н.з. НОМЕР_1 на головну дорогу та допустив зіткнення з автомобілем позивача «АЗЛК 2141» д.н.з. НОМЕР_2 , котрий від удару розвернуло та занесло на причіп фури, внаслідок чого автомобіль позивача зазнав технічних пошкоджень. Свідками даної дорожньо-транспортної пригоди стали патрульна поліція м.Львова, які рухались позаду та спостерігали за подіями. Внаслідок чого, позивача переконали скласти євро протокол та відповідач пообіцяв провести ремонт автомобіля, однак жодних ремонтних робіт та відшкодування відповідач не здійснив. Позивачу самостійно довелось провести відновлювальний ремонт автомобіля, що стало причиною не спокійного сну в той період та кошти необхідно було спрямовувати на ремонт автомобіля, неодноразові обмани, обіцянки відповідача, в сукупності призвели до пригніченого стану та нервового стресу позивача, тому позивач змушений звернутися до суду.

06.09.2018 позивачем подано уточнення позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, якою зазначив, що в присутності працівників поліції Управління патрульної поліції м.Львова учасники ДТП надали свої пояснення, а також виявили бажання скласти євро протокол. Відповідач у своїх письмових поясненнях фактично визнав порушення правил дорожнього руху, однак в подальшому відмовився від складання євро протоколу та відшкодовувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП. Своїми протиправними діями відповідач спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 17393,15 грн., що підтверджується звітом № ФД-00244 «про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу» від 05.09.2017. У зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, пошкодженням автомобіля, позивач зазнав моральних страждань, що полягали у душевних хвилюваннях, зміні нормального способу життя, необхідністю вирішувати питання щодо відновлення транспортного засобу, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру немайнових благ, оцінюється моральна шкода в розмірі 15000 грн. Тому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 17393,15 грн., моральної шкоди в розмірі 15000 грн. та судові витрати в розмірі 7309,60 грн., з них: 1409,60 грн. судовий збір, витрати на проведення незалежної експертної оцінки - 900 грн., витрати на правову допомогу - 5000 грн.)

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча подав заяву про розгляд справи у його відсутності та позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про розгляд справи, що свідчить оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судове засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що 13.05.2017 близько 14 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Чоп 613 кв. +200 м., ОСОБА_7 керуючи автомобілем «Ауді А6»р.н. НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі, тим самим допустив зіткнення з автомобілем «АЗЛК 2141» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення вищевказаних автомобілів та отримали ушкодження, що встановлено з письмових пояснень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 від 13.05.2017.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 Правил дорожнього руху).

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача в частині про відшкодування завданої матеріальної шкоди є обґрунтованим в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 17393,15 грн., а саме підтверджується звітом № ФД-00244 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу, проведеного 05.09.2017 ОСОБА_8 та витрати за проведення даної експертизи в розмірі 900 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 14/08/17 від 14.08.2017.

Вимога позивача про стягнення з відповідача відшкодування завданої моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз?яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вчиненого відповідачем ОСОБА_7 , який в ході письмових пояснень вину визнав у вчиненому, позивач безумовно зазнав моральних страждань з приводу пошкодженого транспортного засобу, а відтак переніс нервовий стрес та душевні страждання.

Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, фінансове становище, суб?єктивне відношення до вчиненого відповідача, а також вищевказані обставини, досліджені в судовому засіданні, і встановлює його в сумі 5000,00 грн., а в задоволенні вимог про стягнення решти моральної шкоди в сумі 10000 грн. слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Даний розмір відшкодування завданої злочином моральної шкоди, на думку суду, враховує всі обставини, досліджені в судовому засіданні та відповідає вимогам розумності і справедливості та є співмірним і доцільним у даному провадженні.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Судом встановлено, що позивачем не надано жодного підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. наданих послуг позивачу.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1187 ЦК України суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в сумі 17393,15 грн. (сімнадцять тисяч триста дев`яносто три гривні 15 коп.), судові витрати в сумі 2309,60 грн. (дві тисячі триста дев`ять гривень 60 коп.) та моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п?ять тисяч гривень), що в загальній сумі становить 22702,75 (двадцять чотири тисячі сімсот дві гривні 75 коп.).

В задоволенні решти позову про стягнення з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000грн. (десять тисяч) грн.. та судових витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Р. Т. Шрамко