Постанова № 85256531, 28.10.2019, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1242/19

Провадження №3/440/497/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І. Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив :

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №125513 від 06.07.2019, що 06 липня 2019 року о 23 год. 00 хв. в селі Задвір`я Буського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Honda Rio» без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із використанням приладу «Драгер №6810».

ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення категорично заперечив, повідомивши, що 06.07.2019 року він знаходився на стадіоні в с. Задвір`я, де очікував дружину, яка приїхала на скутері. Згодом підійшли працівники поліції пред`явивши претензії, що в нього не має шолому, запропонувавши пройти огляд на алкотестері «Драгер», незважаючи на те, що на скутері до стадіону приїхала його дружина, а він взагалі ним не керував. Пізніше поліцейський безпідставно склав щодо нього адміністративний протокол, незважаючи на те, що він ним не керував взагалі, а керувала перед тим його дружина. Зазначив, що жодних належних і допустимих доказів для доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було, а тому просив закрити паровадження щодо нього.

Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із представлених суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що на підтвердження винуватості ОСОБА_2 до суду надано протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2019, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 06.07.2019, а також Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів разом із видруківкою тесту з приладу «Драгер» від 06.07.2019, які лише підтверджують про факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Натомість, жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом до суду надано не було, враховуючи те, що такі обставини категорично заперечуються останнім, який настоює на тому, що скутером керувала його дружина, яку він очікував на стадіоні в селі Задвір`я Буського району, де після її приїзду він знаходився поблизу скутера, після чого до нього підійшли працівники поліції у той момент, коли ним ніхто не керував.

З метою всебічного та об`єктивного з`ясування обставин щодо доведеності факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом 06 липня 2019 року в стані алкогольного сп`яніння та спростування його доводів у протилежному, судом двічі викликались для допиту безпосередньо в судовому засіданні як свідки: поліцейські ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які на виклики суду не з`явились, про що в справі наявні розписки вказаних свідків.

Разом із тим, суд не вправі брати до уваги наявні у матеріалах справи письмові пояснення як свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та рапорт поліцейського Новосада В.І., оскільки як роз`яснив у своїй постанові Верховний Суд у справі № 560/751/17 від 27.06.2019, що письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення;

Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Окрім цього, жодного відеозапису, який міг би об`єктивно свідчити про хід даної події у даній справі про адміністративне правопорушення, до суду надано не було.

За таких обставин, ураховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які би підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також самий факт керування ОСОБА_2 скутером за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №125513 від 06.07.2019, а тому суд вважає, що вина останнього у вчиненні ним зазначеного адміністративного правопорушення залишається недоведеною.

Відтак, з урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 130, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КпАП України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутності у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

На постанову судді може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Б. Кос