Ухвала суду № 85255020, 11.10.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/3553/2019

Справа № 243/11601/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року

Слідчий суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Мазурік Г.О. у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510002012 від «04» жовтня 2019 року, про арешт майна,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Гриньов В.В.,

слідчий СВ

Слов`янського ВП ГУ НП

в Донецькій області Радченко Д.Д.,

Приходько О.П.,

ВСТАНОВИЛА:

04 жовтня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області Мазурік Г.О. у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510002012 від 04 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про арешт майна.

Прокурор та слідчі в судовому засідання наполягали на задоволенні клопотання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що займає посаду заступника ПОЗВ «Лісова казка» по господарській діяльності, дійсно на території позаміського закладу оздоровлення і відпочинку «Лісова казка», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалася порубка дерев. З цього приводу пояснив, що в 2017 році було розпорядження з ради про видалення дерев, які уражені грибком. Такі дерева були виявлені, на них були зроблені відмітки. Однак у тому ж році на території закладу було виявлено незаконну порубку вільхи, почалося розслідування, і тоді було вирішено відкласти порубку грибкових дерев, з тим, щоб ще раз перевірити, щоб не були попиляні здорові дерева. У цьому ж році радою видано було розпорядження, приїздила жінка з контролюючого органу, вони разом відновили старі відмітки, він, як лісник за фахом може ствердити, що випилювали хворі дерева. «Лісова казка» належить на праві комунальної власності Святогірській міській раді, територія огороджена, вільного доступу на територію не мається. Крім того пояснив, що вказане у протоколі огляду майно ніхто не вилучав і воно зараз перебуває на території «Лісової казки».

Перед тим, як з`явилися працівники поліції, на територію закладу намагалися зайти якісь невідомі люди, особисто у нього є припущення, що все робилося з подачі колишнього працівника ОСОБА_2 . Щодо проведення огляду місця події, то може ствердити, що коли він прибув до «Лісової казки», на її території вже знаходилися працівники правоохоронних органів, права йому ніхто не роз`ясняв, огляд вже проводився. Будь-яких документів, які дозволяли проводити огляду особисто йому не вручали, та у нього дозволу на проведення огляду не питали.

За даним фактом СВ Слов`янського ВП ГУ НП в Донецькій області 04 жовтня 2019 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510002012, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Згідно із протоколом огляду місця події від 03 жовтня 2019 року, в ході огляду місця події, а саме на ділянці місцевості, розташованої на території позаміського закладу оздоровлення і відпочинку «Лісова казка», розташованого за адресою: м. Святогірськ, вул. Кільцева,65, виявлено пні, різного діаметру, загальною кількістю 12 штук, а саме 1 пень породи береза, діаметр – 26,5см; 7 пнів породи сосна, діаметрами – 74,5 см, 47 см, 74 см, 66 см, 71см, 60,5см; 4 пні породи вільха, діаметрами – 41см, 47см, 30см, 40,5см. Крім того, на вказаній ділянці виявлені нагромадження пиляних стовбурів дерев, різної довжини та різного діаметру, породи сосна, загальною кількістю 193 штуки, які в ході огляду було вилучено та передано на відповідальне збереження під розписку ОСОБА_3 Г

Згідно із поясненнями ОСОБА_1 від 03 жовтня 2019 року, останній пояснив, що на теперішній час займає посаду заступника ПОЗВ «Лісова казка» по господарській діяльності. Пояснив, що він на підставі ордеру Слов`янської міської ради на видалення зелених насаджень, з 01 жовтня 2019 року здійснював порубку дерев, які знаходяться на території ПОЗВ «Лісова казка». Спилював стовбури дерев за допомогою своєї бензопили, однак тільки ті дерева, що були помічені для спилювання. 03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 знаходився за місцем мешкання, приблизно в 11.00 йому подзвонив сторож ПОЗВ «Лісова ІНФОРМАЦІЯ_1 », та повідомив, що невідомі особи, серед яких є також колишній працівник закладу, на ім`я ОСОБА_4 , намагаються проникнути на територію, пояснюючи при цьому, що на території ПОЗВ «Лісова казка» відбувається незаконна порубка дерев. Після чого, він відразу прибув до ПОЗВ «Лісова казка», де знаходились невідомі йому особи, пізніше прибули співробітники поліції.

Згідно із постановою про визнання речових доказів від 04 жовтня 2019 року, пиляні стовбури дерев породи сосна, різного діаметру та різної довжини, а саме 5 штук довжиною – 2,30 м; 3 штуки довжиною – 90см; 1 штука довжиною – 2,8 м; 6 штук довжиною – 5 метрів; 1 штука довжиною – 18м; 3 штуки довжиною – 14 м; 14 штук довжиною – 1м; 5 штук довжиною – 1,3 м; 1 штука довжиною – 3,5м; 6 штук довжиною – 30см; 3 штуки довжиною – 1,7 м; 1 штука довжиною 8м; 1 штука довжиною – 3 м; 31 штука довжиною 1,2м; а також пиляні стовбури дерев породи вільха, різного діаметру та різної довжини, а саме: 23 штуки довжиною – 30 см; 4 штуки довжиною – 2,30 м; 63 штуки довжиною – 1 м; 11 штук довжиною – 40 см; 3 штуки довжиною – 1,3 м; 2 штуки довжиною – 60 см, загальною кількістю 193 штуки, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019050510002012

Приписами ст. 170 КПК України визначено, що: арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуження, розпорядження, користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчиненого злочину, доказом злочину.

Метою арешту є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачуваний, засуджений, треті особи.

Відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої згаданої статті, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт фактично не вилучене.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, 03 жовтня 2019 року слідчим було проведено огляд території без надання на то добровільної згоди власника(володільця).

При цьому слідчий суддя не приймає до уваги доводи прокурора в тій їх частині, що «Лісова ІНФОРМАЦІЯ_1 » є громадським містом та відповідно туди мається вільний вхід та вихід, оскільки згідно із поясненнями ОСОБА_1 , території «Лісової казки» огороджена, мається охорона.

За приписами ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно із вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, положеннями статті 233 КПК України закріплено, що увійти до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор мають право лише у невідкладних випадках, а саме: пов`язаних, із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Разом з тим, частиною 3 ст. 214 КПК України передбачено, що огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства слід дійти висновку про те, що за підстав передбачених ч. 3 ст. 214 КПК України, слідчий має право на проведення огляду місця події.

При цьому, відповідно до ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Виходячи з аналізу наведених вище норм у їх сукупності, у разі якщо слідчим проведено таку дію, як огляд місця події до внесення до ЄДРДР, і така дія потребує огляду приміщення чи іншого володіння особи, а також з врахуванням підстав, передбачених 233 КПК України, за відсутності істинної добровільної згоди володільця на проведення такої слідчої дії, є всі підстави для виконання вимог ст. 233 КПК України щодо легалізації цієї слідчої дії.

Слідчий суддя при цьому зазначає, що здійснення первісного огляду місця події без врахування норм ст. 233, 237 КПК України, призвело б до порушення права на захист від свавілля при здійсненні слідчих дій.

В судовому засіданні встановлено, що незважаючи на початкову правомірність проникнення слідчого на територію «Лісової казки» для проведення невідкладного огляду місця події, з метою недопущення знищення майна, подальша бездіяльність слідчого щодо нездійснення ним дій в порядку ст. 233 КПК України є суттєвим процесуальним порушенням, яке є очевидним на стадії вирішення питання про арешт майна. До того ж в судовому засіданні достовірно встановлено, що будь-якої істинної добровільної згоди з боку володільця території «Лісової казки» на проведення огляду місця події слідчому надано не було.

За таких обставин, відповідно до ст. 86 КПК України, навіть на стадії вирішення питання про накладення арешту, слідчим суддею встановлено суттєве порушення порядку отримання доказів у справі.

З огляду на викладене, з врахуванням відсутності правової підстави для арешту майна, відсутності можливості використання майна як допустимого доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що у арешті майна, вилученого під час проведення огляду місця події від 08 жовтня 2019 року слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-172 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області Мазурік Г.О. про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510002012 від 04 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України – залишити без задоволення.

Роз`яснити у цій ухвалі, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 12 год. 45 хв. 16 жовтня 2019 року.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області О.В. Ільяшевич