Рішення № 85254998, 05.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13838/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., за участю: секретаря судового засідання Стасьо К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01.08.18 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради ухвалено Постанову №58 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.96 КУпАП - експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, позивач просить суд скасувати постанову про накладення відносно нього адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. З поданої представником позивача на адресу суду заяви вбачається, що представник позивача просить суд розглядати справу без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. З поданого на адресу суду відзиву відповідача на адміністративний позов вбачається, що із доводів викладених у позовній заяві вбачаються спірні питання в частині добросусідства та конфліктної ситуації, яка склалася з приводу межового спору суміжних земельних ділянок, та є предметом іншого позовного провадження. Так, позивач взагалі не аргументував зміст позовних вимог і не виклав обґрунтованих обставин своїх вимог. Також не вказав нормативного посилання на порушення його прав, свобод, інтересів при прийнятті відповідачем оскаржуваної постанови. Окрім того, позивачем, в порушення п.11 ст.160 КАС України, не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 09.07.2018 року спеціалістами управління державного архітектурно-будівельного контролю було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з добудови до квартир № АДРЕСА_2 з виїздом на місце. Позапланова перевірка була проведена у відповідності до вимог Постанови КМУ від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

В результаті позапланової перевірки було складено відповідні документи, які вимагаються постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.17 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», а саме: складено акт №197 від 20.07.2018 року, протоколи про адміністративне правопорушення від 20.07.2018 року та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2018 року. За результатами матеріалів справи в частині порушення п.1, ч.І ст. 34 та ч.І, ч.2, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно Постанови №54 від 31.07.2018 року справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.8 ст.247 КУпАП.

Стосовно результатів розгляду матеріалів справи в частині порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то згідно Постанови №58 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.9 ст.96 КУпАП.

Порушення зафіксовані у вищевказаному Акті перевірки за №197 від 20.07.2018 року та протоколі про адміністративне правопорушення від 20.07.2018 року при огляді об`єкту на місці. Перевірка відбулась за участі представника позивача, який здійснив допуск до об`єкту та отримав направлення на проведення перевірки від 09.07.2018 року №192, свідченням чого є особистий підпис на вказаному направленні.

Стосовно розгляду справи, то особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, знала про час і місце розгляду справи, про що свідчить вручення поштового відправлення та той факт, що позивач своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд справи. Що вбачається з листа УДАБК від 20.07.2018 року №220/16-14 та рекомендованого повідомлення №8800000231822.

Окрім того, постанову №58 від 01.08.2018 року позивач отримав 23.11.2018 року з супровідним листом №В-2632/04-06 від в.о. Ужгородського міського голови на свою заяву від 30.10.2018 року до Ужгородської міської ради. За закінченням терміну зберігання постанова в конверті за номером 8800000288247 повернулася до управління.

Відповідач діяв в межах делегованих повноважень та з чітким дотриманням вимог чинного законодавства, в зв`язку з чим, керуючись ст.ст. 2, 9, 73, 162, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Окрім того, представник відповідача подав до суду клопотання від 17.05.2019 року де просить суд здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Одночасно, вимога закону щодо вручення одного з примірників протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не дотримана.

Згідно з положеннями статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із доказів, складається по встановленій формі й повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема, про місце і час вчинення та суть правопорушення, про свідків і потерпілих, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, це також зазначається в протоколі.

Відсутність у протоколі обов`язкових реквізитів, перелік яких міститься у статті 256 КУпАП, не тільки суттєво обмежує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, регламентовані статтею 268 КУпАП, а й покладає обов`язок визначити об`єктивну сторону правопорушення на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

При дослідженні у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що він не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки не містить всіх реквізитів зазначених у цій статті: час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Дані вимоги закону при складенні протоколу дотримані не були.

Також у порушення вимог статті 256 КУпАП до протоколу не додані пояснення і зауваження щодо змісту протоколу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім цього, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №197, який не містить дати складення, з 09.07.2018 року по 20.07.2018 року було проведено захід державного нагляду (контролю). Під час проведення вказаного заходу начальник відділу інспекційної роботи управління ДАБК Келемен І.І., головного спеціаліста відділу інспекційної роботи управління ДАБК Маркович Ю.М.. фізична особа - ОСОБА_1 , інші особи - ОСОБА_3 Акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №197, не містить як підпису осіб, які брали участь при його складанні так і вказівок про їх відмову від підпису вказаного акта. А тому, з вказаних підстав, суд не може вважати акт достовірним доказом у справі.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Так, при підготовці справи до розгляду, посадова особа вирішила питання, у тому числі, про правильне складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення та розглянула справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови №58 від 01.08.2018 року по справі про адміністративне правопорушення Начальник управління державного архітектурно - будівельного контролю Зотова О.С. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі акту №197 та протоколу про адміністративне правопорушення від 20.07.2018 року.

На підставі вказаних документів було встановлено порушення ОСОБА_1 ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, зі змісту постанови №58 вбачається, що відповідальність за встановлені порушення передбачена ч.9 ст.96 КУпАП.

Відповідно до положень статті 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відомості, на підставі яких особою, якою винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, після розгляду матеріалів справі про адміністративне правопорушення, складених за фактом добудови до власної квартири АДРЕСА_2 , зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не є такими що отримані відповідно до вимог чинного законодавства з дотриманням встановлених правил.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що начальником управління державного архітектурно - будівельного контролю Зотовою О.С не з`ясовано всіх обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

п.9. Порядку визначає, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п.13. Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, у тому числі:

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

У разі складання Постанови про накладення штрафу , відповідно до п. 22 Порядку перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням.

Про існування оспорюваної постанови позивач довідався від представників ДВС, отримавши Постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також, 30.10.18 року позивач подав заяву відповідачу про надання оскарженої постанови, яку 23.11.18 року представник позивача отримав разом із супровідним листом № В-2632/04-06.

Разом з тим, судом встановлено, що за обставин що склалися у зв`язку з реконструкцією квартири АДРЕСА_3 та пошкодженням її власником цілісності фасадної стіни, позивач терміново змушений був здійснити добудову входу до власної квартири 4.

Ця добудова була здійснена позивачем за форс мажорних обставин, терміново, без дозвільних документів. Заявою від 21.10.11 року позивач звернувся до Ужгородської міської ради надати йому дозвіл на добудову єдиного входу до квартири у зв`язку з аварійною ситуацією. Вказане клопотання позивача не вирішено. Ескізний проект розширення вхідної частини житлового будинку АДРЕСА_4 , погоджений головним архітектором 11.10.12 року, може бути остаточно затвердженим після передачі земельної ділянки у власність.

Однак, земельна ділянка не передана у власність у зв`язку з порушенням з боку відповідача норм чинного законодавства при передачі у власність суміжних земельних ділянок.

Інспекцією ДАБКА у Закарпатській області, 16.09.13 року проведена позапланова перевірка, якою встановлено факт здійснення реконструкції позивачем добудови до власної квартири АДРЕСА_2 без оформлення дозвільних документів на право проведення будівельних робіт .

За наслідками вказаної перевірки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Приписом №622-П від 16.09.13 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивача зобов`язано:

- виготовити правовстановлюючі документи на здійснене будівництво,

- у разі неможливості узаконення здійсненого будівництва, привести ділянку у попередній стан.

Таким чином, постановою №58 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 повторно притягнуто до відповідальності за те ж саме адміністративне правопорушення.

Згідно приписів ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Що стосується земельної ділянки, то Рішенням №1430 від 12 вересня 2014 року ХХУ сесії УІ скликання Ужгородської міської ради (п.2.5.) ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0.0150 га під належними йому на праві власності будівлями та господарськими спорудами з подальшою передачею її у власність.

Технічна документація на земельну ділянку - проект землеустрою виготовлена у кінці вересня 2014 року землевпорядною організацією Закарпатською філією ДП «Укрспецзем», однак право власності на земельну ділянку не оформлено у зв`язку з тим, що суміжний землекористувач - власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_4 відмовилася від погодження меж земельної ділянки.

У зв`язку з цим позивач звернувся до комісії по вирішенню земельних спорів Ужгородської міської ради та до суду.

26.10.17 року комісія Ужгородської міської ради з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства прийняла рішення, яким рекомендувала звернутися до суду, у зв`язку з накладенням меж земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 . З врахуванням цього позовні вимоги по судовій справі 308\3684\17 були збільшені. Окрім наведеного, необхідно зазначити, що Рішенням виконкому Ужгородської міської ради №39 від 25.03.98 року ОСОБА_1 дозволено влаштувати житлові та підсобні приміщення в об`ємі горища над власними квартирами №№ АДРЕСА_2 на підставі Проекту погодженого головним архітектором м. Ужгород від 17.09.98 року.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано Інспекцією ДАБК у Закарпатській області 22.05.12 року за №ЗК 06212079582.

Ескізний проект розширення вхідної частини житлового будинку АДРЕСА_4 , погоджений головним архітектором 11.10.12 року, може бути остаточно затвердженим після передачі земельної ділянки у власність.

Ці обставини з`ясовані відповідачем при проведенні перевірки 03.10.16 року. зафіксовані складеним актом перевірки дотримання ОСОБА_1 законодавства.

Наведене додатково підтверджує, що начальником управління державного архітектурно - будівельного контролю Зотовою О.С не з`ясовано всіх обставин справи при розгляді акту та протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Під час розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам статті 251 КУпАП, не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також згідно з вимогами статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При цьому, як слідує з наданих відповідачем доказів, на підставі яких було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 9 статті 96 КУпАП, висновки начальника управління державного архітектурно - будівельного контролю про наявність в діях ОСОБА_1 вини зроблені лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який складено з порушенням вимог статті 256 КУпАП, та на підставі акту №197, який також складений з порушенням вимог чинного законодавства, інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, відповідно до положень статті 77 КАС України, суду не надано.

Відзив позивача на позов не спростовує встановлені вище судом обставини.

Відповідно до положень пункту 3 частини 3 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 7, 9-11, 19, 77, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

вирішив:

Позов - задовольнити.

Скасувати Постанову №58 по справі про адміністративне правопорушення від 01.08.18 року начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Ужгородської міської ради Зотової Олександри Сергіївни про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 8500 грн.

Закрити провадження за протоколом про адміністративне правопорушення за ч.9 ст.96 КУпАП складеним відносно ОСОБА_1 , 20.07.18 року у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.Р.Деметрадзе