Ухвала суду № 85253593, 24.10.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/743/2019 Справа №641/9886/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Ариничевої С.А.,

при секретарі – Веселянській К.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Кубаха М.А.

захисника обвинуваченого – адвоката Баранова Т.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 42016220000000998 від 14.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 42016220000000998 від 14.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У підготовче судове засідання з`явились прокурор,захисник Баранов Т.О., обвинувачений ОСОБА_1 .

Під час підготовчого судового засіданні захисник Баранов Т.О. заявив клопотання про повернення обвинувального акту з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, а прокурор заперечував проти його задоволення, зазначивши, що під час судового розгляду прокурор має право в порядку ст. 338 КПК України змінити обвинувачення.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дійшов до висновку, про повернення обвинувального акту прокурору, відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Вимоги до обвинувального акту передбачені ст. 291 КПК України, де п. 5 передбачено, що в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

П. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Положеннями ст. 91 КПК України, передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частиною 3 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Згідно положення п. а ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа реалізує своє право на захист від пред`явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому можливість зміни обвинувачення прокурором під час судового розгляду справи, коли суд звертає увагу на неконкретність обвинувачення на підготовчому судовому засіданні, а прокурор має можливість у стислі терміни усунути вказані порушення, фактично призводить до порушення як права обвинуваченого на захист, так і до порушення розумних строків судового розгляду кримінального провадження та в кінцевому результаті призводить по порушень вимог ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, нечіткість та неоднозначність обвинувачення порушує права обвинуваченого на захист вже з моменту надання йому копії обвинувального акта, оскільки захищатися від неконкретного обвинувачення неможливо.

Суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України з наступних підстав:

Згідно п. 5 ч.1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а і формулювання обвинувачення. При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Натомість вимоги п. 5 ч.1 ст. 291 КПК України органом досудового розслідування та прокурором не дотримані і обвинувальний акт взагалі не містить формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 .

Крім того, за думкою суду, обвинувальний акт не містить належної правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , оскільки та правова кваліфікація, яка зазначена у обвинувальному акті не відповідає диспозиції ч.3 ст. 368 КК України, так як відсутня така кваліфікуюча ознака ч.3 ст. 368 КК України, як «змова».

Суд зазначає, що вказана невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України не була усунута прокурором і подальшому, під час зміни обвинувачення 17.10.2017р. ( а.с. 153-158 т.3).

Враховуючи вищевикладені підстави для повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. 314, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220000000998 від 14.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – повернути прокурору прокуратури Харківської області, для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення та набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.

Суддя- С . А . Ариничева