Рішення № 85253533, 20.09.2019, Старобільський районний суд Луганської області

20.09.2019

Справа № 431/665/19

Провадження № 2-о/431/172/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року м. Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Колядова В.Ю.,

за участю секретаря Петренко К.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Кіхтенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старобільськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільський районний відділ управління державної міграційної служби України в Луганській області про встановлення факту постійного проживання на території України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України з 24 серпня 1991 року. В обґрунтування заяви зазначив що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краснодон (м. Сорокине) Луганської області. З моменту народження він разом зі своєю родиною постійно мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . В 1992 році він був зарахований на навчання до середньої загальноосвітньої школи № 24 м. Краснодон Луганської області. 08 лютого 2012 року він був засуджений Свердловським міським судом Луганської області за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Відбував покарання з 29 грудня 2010 року по 29 грудня 2014 року в Свердловській виправній колонії № 38 Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Свердловськ (м. Довжанськ), смт. Вальянівське, вул. Профсоюзна, 16. Після звільнення він приїхав на постійне місце мешкання до м. Старобільськ Луганської області. Розпочав свою трудову діяльність, познайомився з дівчиною - ОСОБА_2 , з якою вони в шлюбі не перебувають, але спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та виховують доньку - ОСОБА_3 . Разом зі своєю родиною він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Починаючи з дня його народження і по сьогоднішній день він нікуди не виїжджав за межі України. Оскільки він народився в багатодітній родині, ні його рідні, ні він не отримали освіти, він своєчасно не оформив паспорта громадянина України, як наслідок у нього виникло багато проблем з документами. Для отримання паспорту громадянина України він неодноразово звертався до Старобільського районного відділу управління міграційної служби України в Луганській області, де йому було в усній формі відмовлено та роз`яснено, що необхідно звернутися до Старобільського районного суду Луганської області для встановлення факту постійного проживання на території України. Встановлення даного факту необхідно заявникові для отримання паспорта громадянина України. За викладених обставин, заявник в поданій заяві просить суд встановити факт, що він проживав на території України з 24 серпня 1991 року.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримав, просив встановити факт, що він проживав на території України з 24 серпня 1991 року.

Представник заінтересованої особи Старобільський районний відділ управління державної міграційної служби України в Луганській області Кіхтенко І.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на недостатність доказів щодо заявленого факту.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Предметом поданої заяви є вирішення питання встановлення факту, що має юридичне значення для заявника з приводу отримання паспорта громадянина України. Вирішення зазначених питань регулюється положеннями ЦПК України та положеннями Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року. Також, при розгляді даної заяви, суд вважає необхідним застосувати положення законодавства про громадянство України.

У відповідності до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік видів фактів, що має юридичне значення і розглядається судом, встановлений ч.1 ст.315 ЦПК України, до яких не відноситься факт, який просить встановити заявник.

При тому ч.2 ст.315 ЦПК України, встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно положень ст.294 ЦПК України - справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

А так, враховуючи визначені правові підстави, суд зазначає.

В силу положень Закону України "Про громадянство України", Указу Президента України від 27 березня 2001 року "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", рішенням суду може підтверджуватись факт проживання особи на території України на певний час.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України", громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (24 серпня 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краснодон Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Краснодонського міського управління юстиції Луганської області (а.с.9).

З моменту народження заявник ОСОБА_1 постійно мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . 08 лютого 2012 року він був засуджений Свердловським міським судом Луганської області за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Відбував покарання з 29 грудня 2010 року по 29 грудня 2014 року в Свердловській виправній колонії № 38 Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Свердловськ (м. Довжанськ), смт. Вальянівське, вул. Профсоюзна, 16, що підтверджується копією довідки про звільнення від 29.12.2014.

Після звільнення заявник ОСОБА_1 приїхав на постійне місце мешкання до м. Старобільськ Луганської області. Разом зі своєю родиною він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Старобільської міської ради Луганської області від 20.06.2018 (а.с.6).

Також, факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України підтвердили свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,, ОСОБА_5 , які в судовому засіданні вказали, що ОСОБА_1 дійсно проживав за адресою на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Крім того, факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України підтверджується наданими заявником копіями витягів з медичної документації.

Листом Верховного суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема: постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону Україні «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання н території України в певний час.

Згідно з п.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України. Особи, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Відповідно до п. 7 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянств України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 2 березня 2001 року № 215, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянин колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У пункті 44 вказаного порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справа про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від ни залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

А так, встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявнику ОСОБА_1 для набуття громадянства України та отримання паспорта громадянина України, тобто для створення умов здійснення заявником особистих немайнових прав, що відповідає вимогам ст.ст.293,315 ЦПК України та є підставою для задоволення поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 12,81, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільський районний відділ управління державної міграційної служби України в Луганській області про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав на території України з 24 серпня 1991 року по теперішній час.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів через Старобільський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Ю. Колядов