Ухвала суду № 85253298, 29.10.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16428/19

Провадження № 2-з/638/411/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи Торговельна фірма «Полюс» - Приватне підприємство, Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області в особі Територіального сервісного центру МВС №6341 про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та договору комісії, а також відновлення становища, яке існувало до укладення правочинів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи Торговельна фірма «Полюс» - Приватне підприємство, Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області в особі Територіального сервісного центру МВС №6341 про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та договору комісії, а також відновлення становища, яке існувало до укладення правочинів.

Одночасно з пред`явленням позовної заяви подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на автомобіль Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , що зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви зазначає, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 у 2015 році подружжям було спільно придбано автомобіль Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , право власності на який було оформлене на ОСОБА_2 , який на теперішній час користується вказаним транспортним засобом. На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір розірвати шлюб, а позивачка має намір подавати заяву про розподіл майна подружжя, предметом якого виступатиме вищевказаний автомобіль. Починаючи з 10.07.2019 року позивач та ОСОБА_2 не мешкають разом, а право власності позивача на транспортний засіб відповідачем не визнається. З метою підготовки позовної заяви, адвокатом позивача було надіслано запит до РСЦ МВС у Харківській області про надання інформації щодо усіх транспортних засобів, власником яких зареєстрований ОСОБА_2 . У відповіді на запит від 15.07.2019 року, зазначено, що інформація про право власності ОСОБА_2 на автомобіль Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 за ОСОБА_2 відсутня. Оскільки ОСОБА_2 неодноразово погрожував позивачу про те, що він перереєструє автомобіль на свого сина – ОСОБА_3 , адвокатом позивача було направлено запит до РСЦ МВС у Харківській області про надання інформації щодо усіх транспортних засобів, власником яких зареєстрований ОСОБА_3 . Згідно отриманої відповіді на запит, право власності на автомобіль Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 зареєстровано саме за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2019 року. Надалі адвокат позивача подав запит до РСЦ МВС у Харківській області про надання інформації щодо самого автомобіля та копії Договору купівлі-продажу. На запит отримано відповідь від 18.09.2019 року за № 31/20-3765, в якій зазначено, що автомобіль з 21.11.2015 року було в порядку первинної реєстрації зареєстровано за ОСОБА_2 , а з 09.07.2019 року в порядку перереєстрації на нового власника за договором-купівлі-продажу зареєстровано за ОСОБА_3 Також зазначено, що РСЦ МВС у Харківській області не має відношення до продажу транспортного засобу та оформлення договору купівлі-продажу, а тому надати копію договору немає можливості. Зважаючи на вищевикладене, адвокат позивача направила запит до ТФ «Полюс» ПП, на який отримано відповідь разом із яким надані копії договору комісії та договору купівлі-продажу. Як наголошує позивач, із наданих документів вбачається, що спірний автомобіль було продано за ціною нижче ніж за ринкову вартість, що свідчить про неправомірність такого продажу. Крім того, позивач впевнена, що коли відповідач дізнається про подання позову, може відчужити автомобіль повторно, що в майбутньому унеможливить виконання рішення у справі. Вважає, що такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, та діє на всій території України, що в свою чергу унеможливить розпорядження автомобілем з боку відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір, предметом якого є транспортний засіб Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_3 . Як зазначає позивач, зазначений автомобіль є спільним майном подружжя, що підлягатиме розподілу, а тому був відчужений одноособово ОСОБА_4 . ОСОБА_5 неправомірно.

Згідно інформації бази даних РСЦ МВС України у Харківській області, що підтверджується довідкою №31/20-3672 від 05.09.2019 року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу належить автомобіль Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 .

Згідно відповіді, наданої ТФ «Полюс» ПП, вищевказаний автомобіль було продано ТФ «Полюс» ПП на підставі договору комісії №4292/19/006338 від 09.07.2019 року за яким ОСОБА_2 доручив ТФ «Полюс» ПП від свого імені здійснити один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 за ціною, не нижчою ніж 49000,00 грн.

09.07.2019 року між ТФ «Полюс» ПП та ОСОБА_3 був укладений договір №4292/19/006338 купівлі-продажу вищезазначеного автомобіля.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, про те, що обраний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.

Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право, у відповідності до ч.6 ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та договору комісії, який перебуває на розгляді в суді, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль безпосередньо пов`язаний з предметом позовних вимог, наявний причинно-наслідковий зв`язок з умовою, що невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи Торговельна фірма «Полюс» - Приватне підприємство, Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області в особі Територіального сервісного центру МВС №6341 про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та договору комісії, а також відновлення становища, яке існувало до укладення правочинів - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль Lexus NX 300H, рік випуску 2015, державний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову негайно після виконання ухвали.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.В.Цвірюк