Ухвала суду № 85253203, 29.10.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3553/19

провадження №1-кс/619/2081/19

УХВАЛА

іменем України

29 жовтня 2019 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Сердюк К.В.

захисника Супруна А.Д.

підозрюваного ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2 .

слідчого Ільїна О.П.

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Ільїна О.П. у кримінальному провадженні №12019220280001192 від 04.09.2019 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який навчається в Дергачівській вечірній (змінній) школі, раніше судимого: 12 липня 2019 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від призначеного покарання з іспитовим строком у вигляді 2 років,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що 04.09.2019 приблизно о 05 годині 00 хвилин, неповнолітній ОСОБА_1 , разом з раніше знайомими йому ОСОБА_3 і неповнолітнім ОСОБА_4 та раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_5 , знаходився поблизу кафе «Блекбері», що розташоване за адресою Харківська область, м. Дергачі, вул. Вокзальна №64\66, де спільно з останніми розпивав спритні напої, оплату за придбання яких здійснював ОСОБА_5

В процесі розпивання спиртних напоїв, неповнолітній ОСОБА_1 , знаходячись за вищевказаною адресою, помітивши у ОСОБА_5 гаманець, в якому на його думку мали знаходитись грошові кошти та мобільний телефон, маючи прямий злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, дочекавшись слушної нагоди, коли ОСОБА_5 відійде від приміщення кафе та його злочинні дії не будуть ніким помічені, вступив в злочинну змову з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 стосовно спільного вчинення грабежу.

Реалізовуючи свій злочинний прямий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, неповнолітній ОСОБА_1 , діючи в групі з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 з корисливою метою, переслідуючи ціль збагачення за рахунок чужого майна, з метою досягнення спільного злочинного результату, прослідували позаду ОСОБА_5 та знаходячись на вул. Сумський Шлях м. Дергачі Харківської області, поблизу будинку №163-В, де скориставшись тим фактом, що поруч з останніми не було сторонніх осіб, та їх злочинні дії ніким помічені не будуть, несподівано для ОСОБА_5 та з метою подолання можливого опору з боку останнього, ОСОБА_1 штовхнув його в спину, від чого ОСОБА_5 впав на землю обличчям донизу.

Неповнолітній ОСОБА_1 , реалізовуючи злочинний прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, ситуативно об`єднавши зусилля з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 , діючи в групі з останніми, скориставшись тим фактом, що потерпілий знаходиться на землі обличчям до низу, ОСОБА_3 підійшов позаду потерпілого ОСОБА_5 та почав утримувати його за руки, де в подальшому всупереч волі потерпілого, кожний нападаючий притримували тіло потерпілого ОСОБА_5 на землі, тим самим позбавили його можливості чинити опір, а потім ОСОБА_3 підійшовши попереду потерпілого ОСОБА_5 наніс 2 удари ногами в область голови ОСОБА_5 , застосувавши тим самим у відношенні потерпілого насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я останнього, спричинивши при цьому тілесні ушкодження кінцівок, а саме два садна на правому лікті, садно на лівому лікті, чотири садна на правому коліні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №52/19Д від 07.10.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_4 з правого карману потерпілого ОСОБА_5 відкрито викрав гаманець торгівельної марки «HERMES» вартість якого встановити експертним шляхом не виявилось можливим з грошима в сумі 75 гривень 90 копійок, а ОСОБА_1 з лівого карману потерпілого ОСОБА_5 відкрито викрав мобільний телефон торгівельної марки «Redmi Note 7» вартістю 4967 гривень 08 копійок, тим самим неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 незаконно заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5 .

Після чого, неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 , не бажаючи припиняти свої злочині дії направлені на відкрите заволодіння чужим майном та бажаючи отримати можливість розпорядитися викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись при цьому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду викравши мобільний телефон торгівельної марки «Redmi Note 7» на загальну суму, згідно висновку товарознавчої експертизи №19190 від 16.09.2019 - 4967 гривень 08 копійок та заволодівши гаманцем торгівельної марки «HERMES» потерпілого ОСОБА_5 з грошовими коштами у сумі 75 гривень 90 копійок.

Крім того, 04.09.2019 приблизно о 05 годині 00 хвилин, неповнолітній ОСОБА_1 разом з раніше знайомими йому ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 і раніше не знайомим йому потерпілим ОСОБА_5 , знаходився поблизу кафе «Блекбері», що розташоване за адресою Харківська область, м. Дергачі, вул. Вокзальна №64\66, де спільно з останніми розпивав спритні напої, оплату за придбання яких здійснював ОСОБА_5

В процесі розпивання спиртних напоїв та під час розрахунків банківськими картками потерпілим ОСОБА_5 в магазині «Кісет» поблизу кафе «Блекбері», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Вокзальна №64\66 ОСОБА_3 став відомий пін-код від банківської карти потерпілого ОСОБА_5 .

В подальшому неповнолітній ОСОБА_1 , разом з раніше знайомими йому ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 знаходячись на вул. Сумський Шлях в м. Дергачі Харківської області, поблизу будинку №163-В, де скориставшись тим фактом, що поруч з останніми не було сторонніх осіб, та їх злочинні дії ніким помічені не будуть, несподівано для ОСОБА_5 та з метою подолання можливого опору з боку останнього, ОСОБА_1 штовхнув його в спину, від чого ОСОБА_5 впав на землю обличчям донизу.

Неповнолітній ОСОБА_1 , реалізовуючи злочинний прямий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме банківських карток потерпілого ОСОБА_5 , ситуативно об`єднавши зусилля з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 і діючи в групі з останніми, скориставшись тим фактом, що потерпілий знаходиться на землі обличчям до низу, достовірно знаючи, що банківські картки у потерпілого ОСОБА_5 знаходяться в гаманці торгівельної марки «HERMES», ОСОБА_3 підійшовши позаду потерпілого ОСОБА_5 та почав утримувати його за руки, де в подальшому всупереч волі потерпілого, кожний нападаючий притримували тіло потерпілого ОСОБА_5 на землі, тим самим позбавили його можливості чинити опір, а потім ОСОБА_3 підійшовши попереду потерпілого ОСОБА_5 наніс 2 удари ногами в область голови ОСОБА_5 , застосувавши тим самим у відношенні потерпілого насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я останнього, спричинивши при цьому тілесні ушкодження.

В подальшому ОСОБА_4 з правого карману потерпілого ОСОБА_5 відкрито викрав гаманець торгівельної марки «HERMES» з двома банківськими картками «ПриватБанку» на ім`я ОСОБА_5 , тим самим неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 незаконно заволоділи банківськими картками потерпілого ОСОБА_5 .

Після чого, неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 , не бажаючи припиняти свої злочині дії направлені на відкрите заволодіння чужим майном та бажаючи отримати можливість розпорядитися викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись при цьому викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 04.09.2019 приблизно о 05 годині 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний прямий умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, діючи в групі, з корисливою метою, переслідуючи ціль збагачення за рахунок чужого майна, з метою досягнення спільного злочинного результату, заздалегідь знаючи пін-код від банківської картки потерпілого ОСОБА_5 , якою вони раніше незаконно заволоділи, підійшли до банкомату розташованого за адресою: Харківська область , м. Дергачі , вул . Сумський Шлях, буд . 161-В та з картки потерпілого ОСОБА_5 зняли грошові кошти у сумі 3200 гривень 00 копійок різними транзакціями по 1000 гривень, 2000 гривень та 200 гривень, які в подальшому розділили між собою.

Після чого, неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_4 , не бажаючи припиняти свої злочині дії направлені на таємне заволодіння чужим майном та бажаючи отримати можливість розпорядитися викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись при цьому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Відомості за вказаною подією 04.09.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220280001192 та відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відомості про початок досудового розслідування, у кримінальному провадженні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2019 за №12019220280001480 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Відомості про початок досудового розслідування, у кримінальному провадженні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2019 за №12019220280001481 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Постановою прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області 28.10.2019 прийнято рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань за №12019220280001192, №12019220280001480, №12019220280001481 в одне кримінальне провадження №12019220280001192.

За результатами першочергових слідчих (розшукових) дій 04.09.2019 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні вказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 .

05.09.2019 старшим слідчим СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Ільїним О.П. було повідомлено про підозру ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.

29.10.2019 старшим слідчим СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Ільїним О.П. повідомлено про змінену підозру ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 357, ч.2 ст.185 КК України.

05.09.2019 слідчим суддею Дергачівського районного суду Харківської області відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строком до 01 листопада 2019.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні ним вказаного вище злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення.

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 04.09.2019, який пояснив, що 04.09.2019 близько 05 години ранку він перебував АДРЕСА_3 де на нього здійснили напад під час якого з застосуванням фізичного насилля відкрито викрали особисті речі та гроші.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 04.09.2019, під час якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_1 як особу яка здійснила на нього напад 04.09.2019.

- протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 17.10.2019 під час якого останній вказав на обставини вказаного злочину.

- протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 17.10.2019 під час якого останній вказав на обставини вказаного злочину.

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 17.10.2019 під час якого останній вказав на обставини вказаного злочину

- висновком судово-медичної експертизи №52/19 Д від 07.10.2019 згідно якої ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження легкої ступені тяжкості.

- висновком судово-товарознавчої експертизи №19190 від 16.09.2019 згідно якої було оцінено викрадене майно ОСОБА_5

Двомісячний строк тримання під вартою ОСОБА_1 , завершується 01 листопада 2019 року. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, тому що у кримінальному провадженні не виконано наступне:

-не виконані слідчі та розшукові дії необхідність у яких може виникнути в ході досудового розслідування;

-не виконані вимоги ст.290 КПК України;

-не складено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, та не вручено їх підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику.

У зв`язку із повідомленням підозри ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваного ОСОБА_1 можуть виникнути передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України спроби:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки на даний час по кримінальному провадженню не проведено усіх необхідних слідчих дій;

3) незаконно впливати на свідків, які є особами з числа оточення підозрюваного ОСОБА_1 , а також на інших учасників процесу, з якими на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, у тому числі допитів, одночасних допитів раніше допитаних осіб;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що неповнолітній ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, і, знаходячись на свободі, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі. Крім того, неповнолітнім ОСОБА_1 отримано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено певні докази, і, перебуваючи на свободі, останній буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, експертів та інших осіб, чим перешкоджатиме досягненню основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Крім того, перебуваючи на свободі, неповнолітній ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочини, за вчинення якого передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, а також усвідомлюючи невідворотність покарання, так як раніше останній був вже засуджений з призначенням покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строк 2 роки, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України або виїхати за межі держави (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Одночасно, в ході досудового розслідування встановлено, що до Дергачівського районного суду було скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019220280000676 від 18.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, стосовно ОСОБА_1 де на стадії досудового розслідування останньому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У вказаному кримінальному провадженні ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 липня 2019 ОСОБА_1 змінено обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Тобто, вже один раз судом ОСОБА_1 надався шанс на виправлення та здійснення відповідних висновків для себе. Однак, ОСОБА_1 не скористався цим шансом та знову вчинив аналогічний корисливий злочин

Відтак, у слідства є достатні дані вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4- 13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, вищенаведені факти доводять обставини, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,

3.недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор Сердюк К.В. підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Слідчий Ільїн О.П. також підтримав заявлене клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 просить обирати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник Супрун А.Д. проти клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність, так як ризики не доведені, а докази на підтвердження вказаних ризиків суду не надані, тому просить обрати більш м`який запобіжний захід підозрюваному.

Законний представник Кантемир К.Ю. підтримала позицію підозрюваного.

Слідчий суддя приходить до наступного та вважає, що висунута ОСОБА_1 підозра є обгрунтованою.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно Постанови Пленуму № 14 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може замінити запобіжний захід на більш м`який.

Як зазначено в Постанові № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у разі подання прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд має враховувати, що відповідне клопотання подається прокурором. У такому клопотанні обов`язково повинно бути наведено обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до Інформаційного Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» вказано, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатню підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розуміння ст. 9 Конституції України - Конвенція про захист прав людини, Протоколи до Конвенції та Рішення ЄСПЛ - є частиною національного законодавства.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини/надалі ЄСПЛ/ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В п. 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011р) вказано, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Мамедова проти Росії» (№7064 від 01.06.2006 року) посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги лише тяжкість злочину.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

У ст. 178 КПК України вказані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу і в тому числі однією із обставин є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суду не надано доказів про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі про наявність в нього утриманців, а саме що бабуся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на утриманні неповнолітнього онука.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 199. 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 05 листопада 2019 року включно у межах строків досудового розслідування.

Виконання ухвали покласти на начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко