Рішення № 85251604, 29.10.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10243/18

Провадження № 2/344/1349/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 жовтня 2019 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Максимів Н.С., Стефанець Г.Я.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доводами позову зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 . Оскільки його батьки були на момент смерті батька розлучені, він проживав із матір`ю, яка й поховала батька за власні кошти. 15 листопада 2017 року він звернувся до Першої Івано-Франківської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, відповідно була заведена спадкова справа № 810/2017 до майна померлого. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, померлий був власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності, б/н від 26.01.2010 року, виданого госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду. Зареєстроване право власності на вказане майно за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, співвласники вказаної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (рідні брат та сестра батька) відмовились надати йому оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру, оскільки завжди були проти того, щоб він був свіввласником такої. Дублікат правовстановлюючого документу він не може отримати, оскільки не є співвласником майна. У зв`язу із відсутністю правовстановлюючого документу, нотаріус Першої Івано-Франківської нотаріальної контори Кравець О.В. відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що склала постанову від 10.05.2018 року. Померлий був не одружений, його батьки померли раніше нього, позивач був єдиною його дитиною. Тобто, він єдиний спадкоємець першої черги спадкування. Заповіт батько не складав. Він прийняв спадщину у строк, визначений статтею 1270 ЦК України. Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить йому з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадщину. Зважаючи, що він не може оформити спадкові права у нотаріальній конторі, змушений звернутись з позовом до суду для підтвердження в судовому порядку санггу приналежності мені спірного майна на праві власності шляхом визнання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Просила задовольнити позов.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 39 років (а.с. 6).

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_5 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28.09.1999 року (а.с. 7).

З відмітки у паспорті на сторінці 11 слідує, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22-22 зв.), де проживає разом із матір`ю ОСОБА_6 , про що, зокрема, вказує довідка Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 24.05.2018 року, з якої вбачається, що мати позивача - ОСОБА_6 отримувала державну соціальну допомогу на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, померлий ОСОБА_5 був власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності, б/н від 26.01.2010 року, виданого госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду. Крім нього власниками по 1/3 частини цієї ж квартири є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 4-5).

Як слідує з матеріалів справи, 15 листопада 2017 року позивач звернувся до Першої Івано-Франківської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, відповідно була заведена спадкова справа № 810/2017 до майна померлого.

Постановою державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Кравець О.М. від 10.05.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, як зазначено, оригінали правовстановлюючих документів, якій б підтверджували, що померл ому ОСОБА_5 належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 не були надані. Враховуючи наведене, видача свідоцтва про право на спадщину на майно представляється можливим (а.с. 8).

Відповідно до довідки Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори зазначено, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа за № 810/2017. На день видачі довідки спадкоємцем до майна померлого є син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9).

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності за положеннямист.321 ЦК Україниє непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом та законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об`єктом відносин спадкування виступають права та обов`язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1ст.1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1ст.1221 ЦК України).

Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної масності спадкується на загальних підставах.

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у звязку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 319, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 89, 141, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 02891693 - по 384 грн. 20 копійок судового збору з кожного

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2019 року.