Ухвала суду № 85251446, 24.10.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5097/14-ц

Провадження № 6/206/111/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ

Представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі. Заява мотивована тим, що рішенням суду від 10.09.2014 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було стягнуто заборгованість за кредитним договором. На виконання судового рішення судом було видано виконавчий лист. 11.10.2018 між ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимог, за яким заявник набув право вимоги за кредитним договором, укладеним ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким була стягнута рішенням суду від 10.09.2014. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», представник заявника просив замінити стягувача у виконавчому листі із ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Розгляд справи просив проводити у відсутність представника, заяву підтримав.

ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомлені про дату та час розгляду заяви, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка у судове засідання сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що 10.09.2014 у цивільній справі № 206/5097/14-ц, провадження № 2/206/1257/14, за позовом ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» заборгованість за кредитним договором № 027/08-ФЛ/18 від 13.06.2008 в сумі 480504,48 грн., що складається з 40208,81 грн. – заборгованість по основному боргу кредиту; 107294,65 грн. – прострочена заборгованість по основному боргу; 1602,04 грн. – сума заборгованості по відсоткам; 28106,09 грн. – прострочена заборгованість по відсоткам; 303292,89 грн. – пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (а.с. 59).

11 жовтня 2018 року між ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» відступило ТОВ ««Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 027/08-ФЛ/18Ю укладеного 13.06.2008 між ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 згідно реєстру кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників та такими договорами (додаток № 1 до Договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018) (а.с. 183-197).

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» сплатила грошові кошти у сумі 930 326, 00 грн. на рахунок ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відступлення права вимоги від 11.10.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 432 від 08.10.2018 (а.с. 198).

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 справа № 6-122цс13.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: «Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляд упродовж розумного строку (...) судом, встановленим законом», а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду. винесеним на користь заявника, складає порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на підставі договору про відступлення прав вимоги змінилась сторона у виконавчому провадженні, а саме відбулась заміна первісного стягувача - ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» на заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а тому, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі за позовом ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2014, у цивільній справі № 206/5097/14-ц, за позовом ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205, ЄДРПОУ 40696815).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 29.10.2019.

Суддя К.С. Маштак