
Справа №523/3932/19
Провадження №2/760/5699/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
за участю секретаря - Гаєвської С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 07.03.2019 р. звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із зазначеним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив:
стягнути з відповідача суму матеріального збитку у розмірі 53868,02 грн.;
стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.;
стягнути з відповідача витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2000 грн.;
стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ТДВ «СТ «Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.
Так, 26.09.2018 р. о 15 год. 25 хв., в м. Одеса, Ново-Миколаївська дорога (47 км.) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.10.2018 р.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений належний позивачу на праві власності автомобіль марки «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , в результаті чого позивачу завдано майнової шкоди.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , на момент ДТП, була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховою компанією: ТДВ «СТ «Домінанта» (код ЄДРПОУ: 35265086).
29.11.2018 р. відповідач був повідомлений про ДТП, що підтверджується повідомленням потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду.
30.11.2018 р. відповідачу була подана заява про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження із визначення вартості матеріальної шкоди № 43/18, складеного за замовленням позивача, завдана позивачу матеріальна шкода у зв`язку з пошкодженням автомобіля «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , в результаті ДТП, становить: 53868,02 грн.
Станом на день звернення до суду з позовом, відповідач не виплатив позивачу страхового відшкодування та не прийняв вмотивоване рішення про здійснення такого відшкодування.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та просить стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на його користь страхове відшкодування в розмірі 53868,02 грн. та 2000,00 грн. - витрати на проведення експертизи.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.03.2019 р., цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.05.2019 р., зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.05.2019 р., прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до провадження Солом`янського районного суду м. Києва та відкрито спрощене позовне провадження.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Третій особі роз`яснено право подати пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.
27.08.2019 р. до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, відповідно до якої позивач просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження, оскільки справа є достатньо складною та для повного і всебічного дослідження обставин справи необхідно справу розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.10.2019 р., в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв, клопотань не заявляв, доказів щодо заперечення обставин, викладених у позовній заяві не надав, у зв`язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи пояснень будь-яких пояснень щодо позову до суду не надійшло.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи судом встановлено, що 26.09.2018 р. о 15 год. 25 хв., в м. Одеса, Ново-Миколаївська дорога (47 км.) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Так, вбачається, що ОСОБА_2 , 26.09.2018 р. о 15 год. 25 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , рухаючись в м. Одеса, Ново-Миколаївська дорога (47 км.), в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , який зупинився для повороту ліворуч. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 25.10.2018 р., вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Зазначеною постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.10.2018 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. в дохід держави.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
В результаті ДТП автомобіль «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , отримав пошкодження, в зв`язку з чим позивачу завдані матеріальні збитки.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HYUNDAI SANTA FE», д/н НОМЕР_1 , на момент ДТП, була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом серії АК/8335273, страховою компанією: ТДВ «СТ «Домінанта» (код ЄДРПОУ: 35265086).
Встановлено, що 29.11.2018 р. позивач звернувся до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 29.11.2018 р. подав заяву про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Звіту № 43/18 з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, складеного 20.10.2018 р. суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 за замовленням позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає: 53868,02 грн.
При цьому, позивачем сплачено вартість послуг суб`єкта оціночної діяльності у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується копією квитанції №СВ00730349 від 08.10.2018 р.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що на даний час страхове відшкодування йому відповідачем не виплачено та не прийнято вмотивованого рішення у здійсненні такого відшкодування.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
При цьому, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15- ц; провадження № 14-176цс18 викладеної у п.п. 49 - 51, 53, 55 -57 визначено, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
З змісту вказаної норми вбачається, що до збитків належать і витрати, які особа понесе у майбутньому. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком експертизи.
Згідно розпорядження Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.06.2018 № 866 ліцензія товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» була анульована. Разом з тим, згідно офіційного повідомлення на офіційному Веб сайті в Інтернет мережі МТСБУ втрата ліцензії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» та припинення членства останнього у МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань за раніше укладеними договорами.
Враховуючи те, що страховик - ТДВ «СТ «Домінанта» не припинив свою діяльність у встановленому законом порядку (ст. 104 ЦК України), обов`язок по відшкодуванню шкоди та виплаті страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8335273, підлягає виконанню страховиком.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, зокрема ст.ст. 22, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 22, 29, 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вбачається, що страховик повинен виплатити страхове відшкодування в межах вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, оскільки таке обмеження встановлено законом.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Доказів того, що відповідачем на користь потерпілого (позивача) були відшкодовані збитки, завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем не надано.
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався процесуальним правом висловити свій відзив (заперечення) на позов та надати докази на спростування розміру завданої шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, враховуючи отримання ТДВ «СТ «Домінанта» заяви позивача про виплату страхового відшкодування, згідно норм діючого законодавства відповідач мав сплатити належну позивачу суму страхового відшкодування, однак всупереч вищевказаним нормам закону відповідач у встановлені строки суму страхового відшкодування не виплатив, чим порушує права позивача.
На підставі ст.ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до Звіту № 43/18 з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «MITSUBISHI ASX», д/н НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, складеного 20.10.2018 р. суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 за замовленням позивача, суд приходить до висновку, що з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 53868,02 грн. та витрати за послуги суб`єкта оціночної діяльності в розмірі 2000,00 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: акт виконаних робіт за договором про надання адвокатських послуг №23/1 від 12.11.2018 р. та копію квитанції №0.0.1284514199.1 від 01.03.2019 р.
Разом з тим, позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також не надано суду договору про надання адвокатських послуг, укладеного 12.11.2018 р. між позивачем та адвокатом, що позбавляє можливості визначити вартість послуг згідно з умовами укладеного договору про надання правничої допомоги, а тому вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. є необґрунтованою, передчасною та задоволенню не підлягає.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15, 16, 22, 979, 988 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (м. Київ, пров. Індустріальний, 23, код ЄДРПОУ 35265086) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування в розмірі 53868,02 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 2000,00 грн., а всього стягнути 55868 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 02 копійки.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (м. Київ, пров. Індустріальний, 23, код ЄДРПОУ 35265086) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Кушнір
Судове рішення № 85250177, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 23.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 523/3932/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: