Вирок № 85246422, 28.10.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/200/19

Провадження № 1-кп/553/122/2019

В И Р О К

Іменем України

28.10.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

при секретарі: Лунич Ю.Г.,

за участі прокурора: Корнієнка Є.В.,

потерпілої: ОСОБА_1

представника потерпілої: Балабанова Л.К.,

представника цивільного відповідача ОСОБА_2 .

захисника обвинуваченого: Займака В.Б.,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018170030001086, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Рунівщина, Полтавського району, Полтавської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, працює водієм ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.09.2018 року близько 12:00 год. ОСОБА_3 , на законних підставах керуючи технічно справним автомобілем марки ГАЗ53А, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться відповідно до технічного паспорту автомобіля у власності ОСОБА_4 та яким відповідно до договору оренди фактично володіє та користується Товариство з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», рухався по вулиці Сакко від вулиці Миру у м. Полтава до зупинки «Дублянщина» у м.Полтава.

Пересуваючись зі швидкістю 35-40 км/год., яка не є перевищенням дозволеної швидкості у населених пунктах, ОСОБА_3 , поблизу зупинки громадського транспорту «Пост Островок», по вулиці Сакко у м.Полтава, здійснюючи обгін маршрутного таксі марки «Рута», що здійснював в той час висадку-посадку пасажирів на зупинці, виїхав на зустрічну смугу для руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, та допустив зіткнення з автомобілем марки Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , передніми частинами автомобілів.

У результаті недотримання водієм ОСОБА_3 п.10.1 «Правил дорожнього руху України», пасажир автомобіля марки Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , відповідно до висновку експерта № 1049 від 06.11.2018 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому зовнішнього виростку лівої малогомілкової кістки; рани м`яких тканин середньої третини лівої гомілки з травматичним відшаруванням підшкірної клітковини; забійної рани м`яких тканин лівого ліктьового суглобу, які утворилися від дії тупих предметів та різаної рани м`яких тканин верхньої третини правої гомілки; різаних саден шкіри голови, обличчя та верхніх і нижніх кінцівок, які утворилися від дії предметів з гострими краями, якими могли бути і осколки скла та можливо в строк і за обставин на які посилається потерпіла ОСОБА_1 , та кваліфікуються як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що перебувають у причинному зв`язку з виникнення даної пригоди, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 596/597 від 20.12.2018 року, стало - Порушення п.10.1. «Правил дорожнього руху України» з боку водія ОСОБА_3 , згідно з яким: п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

В судовому засіданні ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство, підтвердивши характер та механізм своїх дій. В своїх діях кається. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 , підтвердила обставини за якими відбуласьдорожньо-транспортна пригода, а також отримані нею тілесні ушкодження. Прохала задовольнити заявлений цивільний позов, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винність у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при викладених обставинах, суд, при визначенні порядку дослідження доказів, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілої, представників, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на обвинуваченого, які є в матеріалах кримінального провадження, роз`яснивши при цьому положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що обвинувачений винний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, відшкодування витрат на лікування.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Характеризується позитивно. На даний час на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував витрати на лікування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Бере суд до уваги і зміст обвинувачення за частиною статті Закону про кримінальну відповідальність, що характеризується необережною формою вини по відношенню до наслідків у вигляді ушкодження здоров`я, а тому з урахуванням думки прокурора, потерпілої, представника потерпілої, приходить до висновку щодо призначення покарання обвинуваченому у вигляді штрафу в дохід держави без застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Стаття 62 КПК України передбачає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вирішуючи позовОСОБА_1 до ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000грн., суд виходить з положень ст.23 ЦК України і роз`яснень п.16 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступень вини обвинуваченого, стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. А тому, суд вважає, що сума у 35 000грн. у відшкодування моральних страждань потерпілої, є такою, що ґрунтується на засадах розумності, виваженості та справедливості, а також є домірною глибині емоційних страждань потерпілої.

Цивільний позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, про відшкодування вартості витрат на стаціонарне лікування потерпілої в розмірі - 13546,27грн., підлягає закриттю, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю сплатив витрати на лікування.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», про стягнення матеріальної шкоди у розмірі - 78476,15грн., завданої моральної шкоди 842грн., підлягає закриттю, оскільки між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», укладено договори про врегулювання страхового випадку.

Суд вважає стягнути з обвинуваченого відповідно до вимог ст.ст.120, 122, 124 КПК України процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 4290грн. на користь держави та витрати на правову допомогу у розмірі 12000грн.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт, накладений на транспортний засіб ухвалою слідчого судді з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню відповідно до положень ст.174 КПК України,оскільки необхідність в ньому відпала.

Керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ТОВ «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» на користь потерпілої ОСОБА_1 , 35 000грн., в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 , 12000грн., витрати з оплати правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати в сумі 4290грн. за проведення експертиз.

Провадження за позовом прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради, про відшкодування вартості витрат на стаціонарне лікування потерпілої у розмірі 13546,27грн., - закрити.

Провадження за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 78476,15грн., моральної шкоди 842грн. - закрити.

Речові докази: автомобіль марки ГАЗ 53А, д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від вищевказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , які передані на зберігання власнику - залишити власнику.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 11.09.2018р. на автомобіль марки ГАЗ 53А, д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від вищевказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Р. І. Тимчук