Ухвала суду № 85243178, 28.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/22300/19

Провадження № 6/947/494/19

УХВАЛА

28.10.2019

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретраі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача , видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського райсуду м. Одеси, ухваленим 21 вересня 2009 року задоволені позовні вимоги ПАТ «Фінростбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості в сумі 54754,34 грн за кредитним договором №1\00129 від 05.06.2007 року.

Рішення суду набрало законної сили. На примусове виконання судового рішення представник ПАТ «Фінростбанк» 01.12.2009 року отримав виконавчі листи за № 2-1008\09, які надав до Київського відділу Державної Виконавої служби Одеського міського управління юстиції.

26.03.2019 року року ПАТ «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізосіб на ліквідацію ПАТ «Фінростбанк» і ОСОБА_1 уклали договір №64 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого Банк відступив, а ОСОБА_1 . набув права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, в тому числі і до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за кредитним договором №1\00129 від 05.06.2007 року.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язані, зокрема ОСОБА_1 є новим кредитором у фінансових відносинах з боржником.

16.09.2019 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про заміну стягувача у виконавчих листах №2-1008\09, виданих 01.12.2009 року Київським райсудом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 боргу за кредитним договором в сумі 54754,34 грн на користь ПАТ «Фінростбанк» на правонаступника - ОСОБА_1 .

Про дату, час та місце слухання справи суд сповістив усіх учасників виконавчого провадження. ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Заяви, клопотання, пояснення від інших учасників не надійшли.

Згідно положення ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Суд вивчив додані до заяви документи і дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про заміну стягувача на його правонаступника, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх виконання підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Виконання судових рішень - заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Виконання рішень про присудження здійснюється в межах виконавчого провадження. Процес захисту права після постановлення рішення і набрання ним законної сили продовжується у формі виконавчого провадження. Підставою для порушення виконавчого провадження може бути виконавчий лист, судовий наказ виконавчий напис нотаріуса, рішення третейського суду та інше. Процес здійснення виконавчого провадження складається із сукупності послідовних організаційних етапів та дій, які регулюються правовими нормами, встановленими законодавством України. Перша стадія виконавчого провадження - пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України; друга стадія виконавчого провадження - відкриття виконавчого провадження; третя стадія виконавчого провадження - самостійне виконання рішення боржником ; четверта стадія виконавчого провадження - завершення виконавчого провадження.

Право суду за заявою стягувача або державного виконавця провести заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником передбачено ст.442 ЦПК України.

Частина 5 цієї статті вказує, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За приписами статей 512, 514 ЦК України - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122-цс13.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказані правові висновки, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. у справі № 2-а-1864/10 (адміністративне провадження № К/9901/558/18)

Слід зазначити, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою, у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником. Тобто, підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Тому, навіть якщо виконавче провадження відсутнє, заміна сторони виконавчого провадження можлива та необхідна, так як не замінивши сторону, вона не зможе повторно звернутися до державної виконавчої служби, що передбачено Законом.

Відповідно до статті 124 Конституції України всі судові рішення, є обов`язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладене вимоги заявника про заміну сторони стягувача підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення до ЦПК України в редакції 15.12.2017 року - право на видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу, належить суду, який видав оригінал виконавчого листа або судового наказу. Суб`єктами права на звернення із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можуть бути: стягувач — у разі якщо ним втрачено оригінал виконавчого документа, а також державний виконавець, якщо оригінал виконавчого документа втрачено ним після відкриття виконавчого провадження. Заява про видачу дубліката виконавчого листа подається до суду до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Суд встановив, що на виконання рішення Київського райсуду м.Одеси від 21.09.2009 року ПАТ «Фінростбанк» 01.12.2009 року отримав виконавчі листи за №2-1008\09 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 боргу за кредитним договором в сумі 54754,34 грн і судових витрат. Виконавчі листи стягувачем були надані для примусового виконання відповідно до Першого і до Другого Київського ВДВС Одеського міського управління юстиції (за місцем реєстрації кожного боржника). З 2010 по 2014 рік у Першому Київському відділі ДВС м.Одеси перебували виконавчі провадження з примусового виконанні виконавчих листів №2-1008\09 щодо боржника ОСОБА_3 , а з 2010 року по 2013 рік у Другому Київському відділі ДВС м.Одеси виконавчі листи відносно боржника ОСОБА_2 .

Як убачається з відміток на копіях виконавчих листів, доданих заявником до справи, 25.12.2014 року виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_3 повернуто стягувачу ПАТ «Фінростбанк» разом з постановою про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 повернуто стягувачу ПАТ «Фінростбанк» разом з постановою про закінчення виконавчого провадження 05.06.2013 року. Вищевказані виконавчі провадження буди завершені на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на той період часу.

Ні з заяви, ні з письмових пояснень ОСОБА_1 не вбачається коли, ким і за яких обставин були втрачені виконавчі листа за №2-1008\09. Окрім того, цивільна справа за №2-1008\09 за позовом ПАТ «Фінростбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту знищена за спливом зберігання (архівна довідка Київського райсуду м.Одеси від 24.09.2019 року).

Щодо поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент винесення судового рішення у цивільній справі №2-1008\09 та набрання ним законної сили, було встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Відповідно до п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

На момент отримання виконавчих листів по даній справі, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив один рік. До 2014 року строк пред`явлення переривалися, але з 2014 року стягувач не вчиняв будь-яких дій щодо пред`явлення виконавчих листів до виконання, а з заявою про поновлення строку звернувся в 2019 році, в заяві не зазначені будь-які причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За таких обставин, заява про видачу дублікатів виконавчих листів, на переконання суду, подана поза межами строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, встановлених чинним законодавством України, не надано належних доказів втрати оригіналів виконавчих листів, не вказані причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, не надані докази поважності причин пропуску вказаного строку, тому підстав для задоволення заяви в цій частині не вбачається.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Хоча у вказаному рішенні суду питання стосується щодо судового провадження, суд вважає, що це прямо стосується також і стадій виконавчого провадження, оскільки саме виконавче провадження, в розуміння статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», є завершальною стадією судового провадження.

Керуючись ст.ст.433,442 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення до виконання задовольнити частково.

Замінити стягувача ПублічнеАкціонерне товариство „Фінростбанк» у виконавчих листах №2-1008\09, виданих Київським райсудом м.Одеса 01.12.2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на правонаступника – ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Вимоги ОСОБА_1 в частині видачі дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в Одеський апеляційний суд через Київський районний суд м. Одеси протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.