Рішення № 852382, 08.06.2007, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-77/2007

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2007 року Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді - Мороз В.П.

при секретарі - Губаренко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Зевс”, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної

пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства „Зевс”,

ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивач посилався на те, що

29 травня 2004 року, близько 10-ї години у м. Дніпропетровську на перехресті

вул.Новеселівської та пр.Правди сталась ДТП за участі автомобілів ЗАЗ 110216, д.

н. НОМЕР_1під управлінням позивача та Шкода-Фабіа, д.н. НОМЕР_2 під

управлінням водія ОСОБА_2

В результаті вказаної ДТП позивачу було заподіяно матеріальну шкоду в

розмірі - 10990 грн., моральну шкоду позивач оцінює в 6000 грн., окрім того

просив суд стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав й просив

стягнути вказані суми з відповідача.

Представник відповідача ПП „Зевс” в судове засідання з'явився, позовні вимоги

не визнав в повному обсязі, суду пояснив, що саме в діях водія ОСОБА_1

вбачаються порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, що стало причиною

вказаної ДТП, в зв'язку з чим просив у задоволенні позову - відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, проти задоволення

позовних вимог заперечував, суду пояснив, що керував вказаним автомобілям

знаходячись у трудових відносинах з ПП „Зевс”. перед виконанням маневру на

перехресті вул.Новеселівськолї та пр.Правди він впевнився, що це буде

безпечним для інших учасників дорожнього руху, однак, оскільки водій ОСОБА_1

перед початком виконання повороту вліво не переконався, що це буде безпечно -

уникнути зіткнення було неможливо. В зв'язку з викладеним ОСОБА_2

просив у задоволенні вимог ОСОБА_1 - відмовити.

 В судове засідання 08 червня 2007 року відповідач ОСОБА_2, представник

відповідача ПП „Зевс” не з'явились, про час і місце розгляду справи

повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили, будь-яких заяв

від імені до суду не надходило.

Суд зі згоди представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді

справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить

до наступного.

 Так, судом встановлено, що 29 травня 2004 року, близько 10-ї години у м.

Дніпропетровську на перехресті вул.Новеселівської та пр.Правди сталась ДТП за

участі автомобілів ЗАЗ 110216, д.н. НОМЕР_1під управлінням позивача та

Шкода-Фабіа, д.н. НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_2

Постановою АНД районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2005 року

адміністративну справу відносно водія ОСОБА_1 закрито в зв'язку з

відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України (підстави звільнення від

доказування) - постанова суду по справі про адміністративне правопорушення,

яка вступила в законну силу, обов'язкова для суду, який розглядає справу про

цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесена постанова суду, з

питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.

Автомобіль ЗАЗ 110216, д.н. НОМЕР_1належить позивачу на підставі права

приватної власності.

Автомобіль Шкода-Фабіа, д.н. НОМЕР_2 належить ТОВ АСЦ „Побут радіотехніка (а.

с. 36), право володіння відповідно до договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 на

час настання ДТП мав орендар ПП „ЗЕВС” (а.с. 39).

Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє

транспортним засобом.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року

№ 6 зі змінами: «власником джерела підвищеної небезпеки вважається юридична

особа, або громадянин, який здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки,

в силу права власності, повного господарського володіння, оперативного

управління, або на іншій підставі (договір оренди, довіреності).

Із матеріалів справи вбачається, що автомобілем Шкода-Фабіа, д.н. НОМЕР_2,

ОСОБА_2 керував знаходячись в трудових відносинах з ПП „Зевс” в робочий

час, що підтверджується особистими поясненнями відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їх

працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Таким чином суд вважає, що існують всі підстави відшкодування заподіяної

позивачу шкоди внаслідок ДТП як з боку ОСОБА_2, так і з бюоку ПП

„Зевс”.

Протиправні дії водія ОСОБА_2 перебувають у прямому причинному зв'язку

із наслідками, що наступили внаслідок ДТП

Окрім того Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від

24.03.2006 року та від 29.12.2006 року по справі призначено і проведено судову

автотехнічну експертизу.

Відповідно до висновків повторної авто технічної експертизи НОМЕР_3 вказано, що в розглянутій дорожньо-транспортній ситуації у діях водія

ОСОБА_2, вбачається невідповідності вимог п.12.3 Правил дорожнього

руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з ДТП (а.с.116-120).

Крім того позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в

тому, що позивач переживав за пошкодження його автомобіля, а також нервував в

зв'язку з тим, що відповідач відмовився від відшкодування збитків. Моральні

страждання позивача також виразилися в тому, що він отримав стрес в зв'язку з

ДТП, що призвело до порушення його нормального життєвого укладу, необхідністю

звернення до суду за захистом своїх інтересів, а також проходження курсу

лікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування

моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Ч.1 ст. 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, заподіяна фізичній особі

діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла її, за наявністю

її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №

4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди», із змінами внесеними постановою ПВСУ № 5 від 25.05.2001р. - спори про

відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди

розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо

передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає позовні вимоги такими, що

підлягають задоволенню, оскільки суд вважає, що сума 3000 грн. відповідає

перенесеним моральним стражданням позивачки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача

необхідно стягнути судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 118,4 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь держави

підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в

розмірі 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 1167, 1172, 1187 ЦК

України; ст.ст.10, 11, 27, 31, 57, 61, 88, 169, 215, 223, 224 ЦПК України;

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про

судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із

змінами внесеними постановою ПВСУ № 5 від 25.05.2001р., суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства „Зевс” (83000, м.Донецьк, вул.

Елеваторна, 21, код ЄДРПОУ 31578034), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) у відшкодування матеріальної

шкоди -10 990грн., моральної шкоди - 3000 грн., судові витрати у вигляді

державного мита, сплаченого при подачі позовної заяви - 118,40 грн.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства „Зевс” (83000, м.Донецьк, вул.

Елеваторна, 21, код ЄДРПОУ 31578034), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь держави витрати на інформаційно-

технічне забезпечення процесу в розмірі 30 грн.

 В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду

Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК

України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за

письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його

копії.

Суддя

В.П. Мороз