Рішення № 85237062, 28.10.2019, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1741/19

2/683/1133/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: представника позивачки ОСОБА_1 -

адвоката Прокоф`єва О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1741/19, 2/683/1133/2019 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старокостянтинів померла ОСОБА_2 Вона є спадкоємицею померлої за заповітом і у встановленому законом порядку прийняла спадщину. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшла 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 червня 1993 року.

Крім того, власником іншої 1/3 частини зазначеної квартири була донька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка страждала психічними розладами і з 29 серпня 2003 року проживала та була зареєстрована у Мілівецькому психоневрологічному інтернаті Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, де ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті ОСОБА_3 її мати ОСОБА_2 користувалась спадковим майном - 1/3 частиною квартири АДРЕСА_1 , сплачувала комунальні послуги, тобто фактично вступила в управління та розпорядження спадковим майном, а тому є такою, що прийняла спадщину після смерті доньки. Однак, через те, що ОСОБА_2 була інвалідом І групи та через перелом хребта прикута до ліжка, вона не могла подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті доньки.

Тому, вважає, що ОСОБА_2 на день смерті належало саме 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що нотаріус відмовив їй в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки у заповіті остання заповіла їй цілу квартиру, тоді як згідно правовстановлюючих документів ОСОБА_2 була власником лише 1/3 частини квартири, тому з урахуванням частки, яку ОСОБА_2 успадкувала, однак не оформила після смерті доньки ОСОБА_3 , просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на 2/3 частини спірної квартири.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Прокоф`єв О.Л. підтримав заявлені позовні вимоги та просить позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач - Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, при вирішенні спору покладається на думку суду, відзив на позов не подавала.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старокостянтинів Хмельницької області померла ОСОБА_2 06 березня 2008 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Т.О. (зареєстрований в реєстрі за №434), згідно якого квартиру АДРЕСА_1 вона заповіла у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 .

02 жовтня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №491/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

06 листопада 2018 року ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №491/2018, заведеної 02 жовтня 2018 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

Зі змісту заповіту, складеного ОСОБА_2 та посвідченого 06 березня 2008 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Т.О. (зареєстрований в реєстрі за №434), вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: квартиру АДРЕСА_1 заповіла у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Разом з тим, на день смерті ОСОБА_2 належала лише 1/3 частина вищезазначеної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 30 червня 1993 року. Отже, саме 1/3 частина цієї квартири увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_2

18 червня 2018 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т.В. відмовлено ОСОБА_1 у оформленні спадщини на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_2 , з тих підстав, що частка квартири, яку вказала ОСОБА_2 у заповіті, не відповідає тій частці, яка належала їй в дійсності.

Відповідно до роз"ясень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про

судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у заповіті ОСОБА_2 здійснила заповідальне розпорядження на користь ОСОБА_1 саме відносно квартири АДРЕСА_1 , тому, з урахуванням того, що в цій квартирі ОСОБА_2 належала лише 1/3 її частина, тому саме цю частину успадкувала після її смерті єдиний спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, за ОСОБА_1 слід визнати в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка була донькою ОСОБА_2 . До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшла 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 . На день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала у Млівецькому психоневрологічному інтернаті в с. Мілівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , свідоцтвом про право власності на житло від 30 червня 1993 року, довідкою Комунального психіатричного закладу Мілівецький психоневрологічний інтернат №226 від 01 серпня 2016 року, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №57423411 від 04 вересня 2019 року.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була єдиним спадкоємцем за законом першої черги до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Однак, на час відкриття спадщини ОСОБА_2 не була зареєстрована та не проживала разом із донькою. Також у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини ОСОБА_2 не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті доньки ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_2 мала право на спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_3 , однак у встановленому законом порядку спадщину не прийняла, а тому за життя не набула права на належну доньці 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки на момент відкриття спадщини - 08 липня 2018 року ОСОБА_2 не набула права на 1/3 частину спірної квартири, що належала її доньці ОСОБА_3 , тому зазначене майно не входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , через що спадкоємці останньої також не набули права на це майно.

З огляду на викладене, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , слід відмовити.

Посилання представника позивачки на те, що на момент смерті ОСОБА_3 її мати ОСОБА_2 була особою похилого віку, інвалідом І групи та не могла самостійно рухатись не є

тими обставинами, які в силу ст.1268 Цивільного кодексу України свідчать про прийняття нею спадщини.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького,41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 36027760.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя: