Постанова № 85235486, 28.10.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6719/19

3/336/2091/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна, з участю потерпіло ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів тимчасово не працює, РНОКПП НОМЕР_1

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2019 року о 19 год. 18 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 1119» реєстраційний номер НОМЕР_2 на вул. Чарівній (навпроти будинку №131) в м. Запоріжжі не був уважним за кермом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечної дистанції, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль, що стояв, CHERRY QQ реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України. В результаті ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

При розгляді справи ОСОБА_2 провину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, пояснив обставини справи.

Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням досліджених доказів, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

По статті 124 КпАП України адміністративна відповідальність настає у випадках, якщо порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а також у випадку, якщо в результаті цих дій потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

Протокол в даному випадку складений з підстав порушення особою, яка керує транспортним засобом, 2.3 (б), п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху,що мало наслідком пошкодження транспортних засобів в результаті їх зіткнення.

Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як передбачено п.12.1 Правил дорожнього руху України, при обранні у встановлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух.

За змістом п.1.10 ПДР, безпечною є швидкість, при якій водій має можливість безпечно керувати транспортним засобом і контролювати його рух в конкретних дорожніх умовах.

За змістом п.13.1 Правил дорожнього руху України, водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу повинен витримувати безпечні дистанцію та інтервал.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Вимоги цього пункту означають,що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

З матеріалів справи встановлено, що водій ОСОБА_2 , під час руху по вулиці Чарівній в місті Запоріжжі навпроти будинку №131 перед світлофором, на якому було ввімкнене червоне світло, не врахував дорожньої обстановки, безпечної швидкості, яка давала б змогу контролювати постійно рух автомобіля, не обрав, через недотримання безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем «CHERRY QQ» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , який зупинився на червоне світло світлофора, автомобілі отримали пошкодження, чим їх власникам завдані матеріальні збитки.

Про подію ДТП потерпіла повідомила органи поліції, в зв`язку з чим проводився огляд місця події, про що був складений протокол від 05.10.2019р.

Потерпіла ОСОБА_1 . пояснила обставини ДТП, аналогічно змісту фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Додатково повідомила, що в результаті ДТП її автомобіль було вивезено на евакуаторі, оскільки отримані технічні ушкодження не дозволяли його подальшу експлуатацію. Її після ДТП було доставлено до Запорізької міської лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги, звідки направлено для проходження додаткового обстеження у зв`язку з травмою скроні, про що надала відповідні документи.

Пояснення потерпілого повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП як додаток до нього.

За таких обставин, суд приймає до уваги при винесені постанови показання потерпілого, оскільки розумних сумнівів у їх достовірності не виникло.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 168789 від 05.10.2019р. вбачається, що він складений у присутності ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 , з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, підписаний ОСОБА_2 без зауважень, відомості, викладені у протоколі, під час розгляду справи в суді не спростовані, тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.

Аналізуючи наведені докази суддя встановив, що фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, викладені у протоколі щодо ОСОБА_2 , при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами.

При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35 КпАП України і враховує роз`яснення п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р.№ 14 «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами та доповненнями), виходить з того, що протягом року ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувався, позитивний вплив матиме стягнення у виді штрафу, що є достатніми для запобігання правопорушенням.

Відповідно до санкції ст.124 КпАП України ОСОБА_2 призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 грн.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 384 грн.20 коп., як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,124,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави (розрахунковий рахунок № UA498999980000031316397008009, код класифікації доходів бюджету 21081800, отримувач коштів УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./21081800, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025367, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь держави отримувач: УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./22030101, код ЄДРПОУ - 38025367, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); рахунок отримувача: UA 278999980000031214206008009; код класифікації доходів бюджету : 22030101.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Суддя Ю.А.Галущенко