Ухвала суду № 85235310, 25.10.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

2/325/448/2019

325/2036/19

УХВАЛА

Іменем України

25 жовтня 2019 року суддя Приазовського районного суду Запорізької області Апалькова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приазовської РДА Запорізької області в особі голови Приазовської РДА Романенко Наталії Анатоліївни про стягнення суми понесених витрат,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приазовської РДА Запорізької області в особі голови Приазовської РДА Романенко Наталії Анатоліївни про стягнення суми понесених ним витрат на лікарські засоби в розмірі 2660 гривень.

Згідно з ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.

Частиною першою статті 10 Конституції України проголошено державною мовою в Україні українську мову.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена українською мовою.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме:

1)В позові невірно зазначене найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2)Не вказане місцезнаходження відповідача а також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти або не зазначено, що такі відомості позивачу не відомі;

3)Не визначена ціна позову;

4)Позивачем не чітко вказано про що подається позов та не має чітко визначених обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5)Відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

6)Не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

7)Відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

8)відсутні докази причино-наслідкового зв`язку між понесеними витратами на лікування позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

9)До позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовну заяву подано до суду 22.10.2019 року. З її змісту вбачається вимога майнового характеру, а саме, стягнення з відповідача витрат на лікування, понесених позивачем в розмірі 2660 (дві тисячі шістсот шістдесят) гривень. У відповідності до Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що ставка судового збору справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 гривні 00 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на сьогодення становить 768,40 гривні.

Якщо позивач за законом звільнений від сплати судового збору, слід надати відповідний документ, а також документи, які б підтвердили його право на звільнення від сплати судового збору. Оригінал квитанції про сплату судового збору слід додати до позову.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач –УК у Приазовському районі/Приазов.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38042754, р/р № 31212206008250, МФО 899998, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Приазовський районний суд Запорізької області. Або за новими реквізитами, які діють з 01.10.2019 року: отримувач –УК у Приазовському районі/Приазов.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38042754, р/р UA128999980000031212206008250, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Приазовський районний суд Запорізької області.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Таким чином, вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приазовської РДА Запорізької області в особі голови Приазовської РДА Романенко Наталії Анатоліївни про стягнення суми понесених витрат залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Апалькова