Рішення № 85234147, 24.10.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/12518/18

Провадження № 2/243/394/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадженняу судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування Слов`янської міської ради,

вимоги позивача: про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник третьої особи Щука О .В.

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Слов`янської міської ради Донецької області, про оскарження рішення про встановлення порядку спілкування з дитиною, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 12.04.2017 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, від якого сторони мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.08.2018 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області було розірвано шлюб між позивачем та відповідачем. Оскільки він разом із відповідачем не знайшли спільної згоди щодо способу участі у вихованні дитини, позивач звернувся до комісії з питань захисту прав дитини з проханням встановити часи спілкування з донькою. Рішенням комісії від 15.08.2018 року йому надана можливість спілкуватися з дитиною, а саме: перша та третя субота місяця, і друга та четверта неділя місяця з 10:00 год. до 12:00 год. у присутності матері. Незважаючи на рішення комісії відповідач відмовляє йому у спілкуванні з донькою, це порушує його права як батька дитини. Позивач, вважає, що має всі підстави для безперешкодного спілкування зі своєю дитиною, оскільки працює, щомісячно отримує заробітну плату, з якої утримуються аліменти на користь відповідача на утримання дитини, за місцем проживання сусіди, жителі та староста характеризують його добре, жодних шкідливих звичок не має, у лікаря - психіатра та нарколога на обліку не перебуває. Крім того, будинок, в якому він проживає має всі необхідні умови для перебування в ньому малолітньої доньки. Посилаючись на положення ст.ст. 19, 50, 141, 157 СК України, ст.ст. 7, 9 Конвенції з прав дитини, ст.ст. 36, 175 ЦПК України, просив зобов`язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні з донькою та встановити наступний графік зустрічей його з донькою: кожної п`ятниці з 10:00 год. до 16:00 год. неділі, а також час для спільного відпочинку щороку у відсутності матері дитини.

03.01.2019 року позивачем були уточнені позовні вимоги в частині способу участі у вихованні дітей, а саме він просив встановити особисті побачення з донькою за місцем її проживання чи перебування, за місцем проживання батька та в інших загально доступних місцях кожну першу та третю суботу місяця з 09 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі; надати йому право забирати доньку до свого місця проживання на вихідні кожну першу та третю суботу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. неділі; надати йому право на особисті побачення з донькою в день її народження за місцем її проживання чи перебування, за місцем проживання батька та в інших загально доступних місцях з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; надати йому право на спільний відпочинок з донькою, щорічно, протягом 30 календарних днів в період з 10 липня по 10 серпня; надати йому право на необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу, що не передбачають безпосереднього спілкування. Також позивач в уточненій позовній заяві замість третьої особи Служби у справах дітей Слов`янської міської ради зазначив третьою особою орган опіки та піклування Слов`янської міської ради.

2. 21.01.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що позивач з дня народження дитини ухилявся від участі у догляді за дитиною, його нервував плач дитини. Ще після виписки її з пологового будинку, коли її стан здоров`я не був стабільним, позивач безпричинно заявив якісь побутові претензії до неї, а вона в цей час укладала доньку в колясочку бо вона заснула, вилив на неї та доньку відро холодної води. Позивач неодноразово підвищував голос на неї, коли на руках вона тримала доньку, не реагував на її прохання не кричати, бо дитина засинає і це відображається на стані здоров`я дитини. Коли донці виповнилось три місяця і вона тримала на руках дитину, позивач перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння став наносити їй удари в область голови, обличчя. Це була критична точка її терпіння, вона зрозуміла, що такий чоловік не надасть належної допомоги у вихованні дитини, а навпаки нанесе шкоду психологічному стану дитини і тому вона припинила з позивачем шлюбні відносини. Після припинення шлюбних відносин вона не забороняла позивачу провідувати доньку, але і в цей період позивач проявляв свої негативні емоції, кричав на неї в присутності доньки, не реагував, що на його крик дитина починала плакати, застосовував фізичне насилля. В жовтні 2017 року позивач в черговий раз приїхав ніби - то провідати доньку та намагався винести неодягнену дитину з квартири, на її питання, що він робить почула відповідь «заберу її до себе», вона сказала, що дитина без одягу, на вулиці холодно і перегородила дорогу позивачу, просила передати їй доньку, у відповідь позивач став наносити їй удари кулаками в область голови. З приводу спричинених їй тілесних ушкоджень вона зверталася за медичною допомогою, але відмовилася притягувати позивача до кримінальної відповідальності, оскільки не хотіла щоб батько дитини притягувався до кримінальної відповідальності. 26 травня 2018 року позивач в черговий раз приїхав ніби - то провідати доньку, знову намагався викрасти доньку, заявивши, що я її більше не побачу, став наносити їй удари, причинив тілесні ушкодження, а коли її мати зробила спробу захистити її, причинив також матері тілесні ушкодження. В теперішній час в Слов`янському міськрайонному суді відносно позивача розглядається кримінальна справа, де вона та її мати є потерпілими. Вона ніколи не перешкоджала позивачу спілкуватися з дитиною у її присутності, бо він постійно погрожував, що забере дитину і вона більше ніколи її не побачить. Вона не бачила в поведінці позивача прояву ласки до дитини, він використовував дитину як засіб якоїсь помсти та щоб завдати їй болю. Питання про спосіб спілкування позивача з дочкою розглядала комісія з питань захисту прав дитини Слов`янської міської ради і з урахуванням поведінки позивача, її пояснень та з урахуванням віку дитини 15.08.2018 року було прийнято рішення про встановлення порядку спілкування позивача з дитиною у її присутності. Це рішення позивач не виконує, він у встановлені комісією дні не приїжджає для спілкування з дитиною, порушує встановлений графік. Поведінка позивача підтверджує, що свої права батька позивач бажає використати в супереч інтересам дитини, бо в теперішній час позивач пред`явив позов до неї про оспорювання свого батьківства, що свідчить про відсутність любові до дитини. Тому вона вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивач переслідує ціль завдати їй та дитині переживань, він не може спілкуватися з дитиною у відсутності її. Більше того, вона вважає, що його спілкування з дитиною можливі лише не тільки в її присутності, але і в присутності представника служби у справах дітей або працівника поліції. Особа, яка не визнає себе батьком дитини, не може залишатися один на один з такою маленькою беззахисною дитиною, це суперечить інтересам дитини та є загрозою здоров`ю та життю дитини (а.с. 48-49).

3. 31.07.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що 03.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оспорювання свого батьківства відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12 червня 2019 року в судовому засіданні підтримав свої вимоги, наполягав на їх задоволенні і його позовні вимоги були задоволені. Рішення суду від 12 червня 2019 року позивач не оскаржував, вона набуло законної сили і на теперішній час уже виконано, а саме внесені зміни до актового запису про народження дитини, ОСОБА_1 виключений із актового запису як батько дитини, запис про батька дитини в актовому записі внесена на підставі ст. 135 СК України. Тому на теперішній час ОСОБА_1 не є батьком дитини і не має права на встановлення йому порядку спілкування з дитиною (а.с. 77).

4. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 додатково у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною. Звертався до суду з позовом про оспорювання батьківства, але не бажав відмовлятися від дитини, а хотів довести, що він є батько дитини. На даний час рішення суду про оспорювання батьківства набуло законної сили, він звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою, але отримав відмову.

5. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 в задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити. Зазначила, що спочатку вона не перешкоджала позивачу спілкуватися з дитиною, але після того як він відмовився від дитини, звернувшись до суду з позовом про оспорювання батьківства, після внесення змін до актового запису, з якого виключено відомості про батьківство ОСОБА_1 , вважає, що відсутні підстави для встановлення порядку спілкування з дитиною, оскільки позивач більше не є батьком дитини.

6. Представник третьої особи органу опіки та піклування Щука О.В. в судовому засіданні пояснила, що комісія розглядала звернення ОСОБА_1 про встановлення порядку спілкування з дитиною, був встановлений порядок спілкування за графіком: перша та третя субота місяця, і друга та четверта неділя місяця з 10:00 год. до 12:00 год. у присутності матері. Однак, на даний час змінилися обставини, оскільки внесені зміни до актового запису про народження дитини, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Просила винести рішення на розсуд суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

7. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. (а.с. 65)

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

8. Відповідно до ухвали судді від 29.12.2018 року справу прийнято в провадження судді Воронкова Д.В. та призначено до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Служби у справах дітей Слов`янської міської ради, про оскарження рішення про встановлення порядку спілкування з дитиною, та відкрито загальне позовне провадження у справі, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.23).

9. Ухвалою суду від 19.03.2019 року провадження у справі зупинено до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини (а.с.65).

10. Ухвалою суду від 23.07.2019 року поновлено провадження у справі (а.с. 74).

11. Ухвалою суду від 13.09.2019 року справу прийнято в провадження судді Мінаєва І.М. (а.с. 89)

12. Ухвалою суду від 03.10.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.96).

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

13. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 12.04.2017 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.04.2017 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 111 (а.с. 5).

14. Як вбачається з повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).

15. Рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 11 липня 2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.40-41).

16. Судовим наказом Слов?янського міськрайонного суду від 03.05.2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 27.04.2018 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.42).

17. З характеристики на мешканця села Рубці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що ОСОБА_1 народився с. Рубці Лиманського району Донецької області 26.05.1980 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В 1997 році закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Рубці. З 1998 року по 1999 рік проходив строкову службу в Збройних силах України. Після служби працював неофіційно на різних заробітках. В 2015- 2016 роках приймав участь в АТО. З 2017 року є приватним підприємцем, займається сільськогосподарським господарством. Був одружений, має двох дітей. Проживає та зареєстрований сам, за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, стосунки з сусідами та односельцями задовільні (а.с. 8).

18. Відповідно до акту обстеження матеріально - побутових умов сім`ї № 1088 від 20.07.2018 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будинок належить йому на праві приватної власності, та в будинку належні умови для проживання (а.с. 9).

19. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1001817237 від 09.12.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем, займається сільськогосподарським господарством (а.с. 10).

20. Відповідно до довідки № 490 від 14.05.2018 року, ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає один (а.с. 11).

21. Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 542 від 15.08.2018 року, встановлено порядок спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком: перша та третя субота місяця, і друга та четверта неділя місяця з 10-00 год. до 12-00 год. у присутності матері (а.с. 12)

22. З копії позовної заяви від 02.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Слов`янського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області про виключення відомостей з актового запису про народження дитини (а.с. 50-52).

23. Ухвалою суду від 04.01.2019 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Слов`янського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області про виключення відомостей з актового запису про народження дитини (а.с. 62).

24. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2019 року, яке набрало законної сили 15.07.2019 року, позивні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Слов`янського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області про оспорювання батьківства, задоволені. Внесені зміни до актового запису № 253 від 12.04.2017 року, складеного Слов`янським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису (а.с. 71-73).

25. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00023504016 від 26.07.2019 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 78).

V. Оцінка Суду.

26. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов?язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

27. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

28. Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов?язки щодо своїх дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно ст. 15 Закону, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо від дитини, зобов?язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

29. Статтею 153 СК України встановлено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

30. Згідно з положенням ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов?язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

31. Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов?язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров?я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров?я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

32. Під час судового розгляду справи судом встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 12 червня 2019 року, яке набуло законної сили 15.07.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Слов`янського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про оспорювання батьківства, задоволені. Внесені зміни до актового запису № 253 від 12.04.2017 року, складеного Слов`янським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису (а.с. 71-73).

33. Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

34. Таким чином, на теперішній час позивач ОСОБА_1 не є батьком дитини ОСОБА_4 , тому відсутні підстави, передбачені ст. 159 СК України, для звернення до суду з позовом для встановлення порядку спілкування з дитиною.

35. Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

36. Відповідно до п. 12 ч. 1 до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із зазначеним позовом, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 141, 153, 157 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування Слов`янської міської ради,про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька - залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 28.10.2019 року.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв