
241/1567/19
1-кс/241/811/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
24.10.2019 року смт. Мангуш
Слідчий суддя Першотравневого районного суду Донецької області Чудопалова С.В, при секретарях Орчелоті І.С., Небиліченко І.С., за участю слідчого Кіор Н.В., прокурора Дорогань О.В., представника ГУ Держгеокадастру Науменко Д.Г., представника власників майна – ОСОБА_1 К.І ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката Япрах Д.Г., власників земельних ділянок – Ярцевої ОСОБА_4 , Ярцева І.Д., Рощенко Л.Г., Білозерцевої І.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Кіор Н.В. про арешт майна за кримінальним провадженням № 42019051290000104, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2019 за ч. 1 ст. 367 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
08.10.2019 до Першотравневого районного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області Кіор Н.В. про накладення арешту на майно, мотивоване тим, що посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області шляхом неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, заподіяли істотну шкоду державним інтересам під час надання земельних ділянок у приватну власність на території Мангушського району Донецької області, про що було внесено відомості до ЄРДР за № 42019051290000104 від 12.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України. Тому, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, відчуження та забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення збереження особливо цінної ОСОБА_5 флори та фауни, просить накласти арешт на: земельні ділянки з кадастровими номерами: 1423984400:07:000:1529, 1423984400:07:000:1523, 1423984400: НОМЕР_1 000 НОМЕР_2 , 1423984400: НОМЕР_1 000 НОМЕР_3 , 1423984400 НОМЕР_1 000 НОМЕР_4 , 1423984400 НОМЕР_1 000 НОМЕР_5 , 1423984400:07:000:1514; 1423984400:07:000:1380; 1423984400:07:000:1422; 1423984400:07:000:1416; 1423984400:07:000:1480; 1423984400:07:000:0557; 1423984400:07:000:0559; 1423984400:07:000:0560; 1423984400:07:000:0561; 1423984400:07:000:1217; 1423984400:07:000:1219; 1423984400:07:000:1381; 1423984400:07:000:1378; 1423984400:07:000:1379; 1423984400:07:000:1407, 1423984400:07:000:1357 шляхом заборони використання та розпорядження (відчуження) ними.
На підставі ч. 5 ст. 27 КПК України забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
В судовому засіданні слідчий Кіор Н.В. клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власники земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні надали агрохімічні паспорти на свої земельні ділянки , згідно яких вбачається, що тип сільськогосподарських угідь – рілля. Також зауважили, що вони з 2017 року обробляють землі в особистих цілях, для годування худоби, та інших потреб, ніяких цінних рослин на них не проростає та вони є належними власниками. Власниця земельної ділянки ОСОБА_9 пояснила, що свої земельні ділянки вона передала в аренду, та згідно умов договору для сільськогосподарського призначення, заперечували щодо задоволення клопотання, оскільки воно безпідставне та може позбавити їх гарантованого Конституцією України права вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Адвокат Япрах Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, надавши письмові пояснення по суті клопотання та зауважив, що Конституція України гарантує кожному про непорушність права приватної власності, вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. Органом досудового розслідування кримінальне провадження внесено до ЄРДР за ч.1 ст.367 КК України, «Службова недбалість», яким чином земельні ділянки, які перебувають у власності добросовісного набувача можуть підпадати під ознаки ст..98 КПК України слідчий не доводить. Зауважив, що обмеження розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обґрунтовані підстави вважати, що не застосування арешту може призвести до псування, пошкодження майна та інш., (коли існують ризики), чого матеріали клопотання та надані суду докази не містять, а мають лише припущення зі сторони слідчого. Вважає, що за відсутності правових підстав необхідності для накладення арешту на земельні ділянки, за відсутності ризиків, встановлених ч.1 ст.170 КПК України , з підстав не доведення можливості використання майна, як доказ у кримінальному провадженні, у відсутність визначення шкоди, розумності та співмірності обмеження права власності просив саме відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Представник ГУ Держгеокадастр Науменко Д.Г. в судовому засіданні зазначив, що згідно схеми землеустрою , земельні ділянки , на які управліннянням приймалися накази про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, належат до земель сільськогосподарського призначення державної власності, а не до земель природно-заповідного фонду. На теперішній час НПП «Меотида» не визначено території парку та відсутні правовстановлюючи документи на землі. Проект створення НПП «Меотида» до теперішнього часу не розроблявся. Відповідно до агрохімічних паспортів тип сільськогосподарських угідь – пасовища, но ніяк ні піски, як на тому зауважує слідчий, про що свідчить схема землеустрою, надав копіїї агрохімічних паспортів. Просив відмовити у задоволенні клопотання за необґрунтованістю.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, надані слідчим в сукупності з іншими доказами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, згідно даних, внесених до з ЄРДР № 42019051290000104 від 12.07.2019 за ч. 1 ст. 367 КК України, посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області шляхом неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, заподіяли істотну шкоду державним інтересам під час надання земельних ділянок у приватну власність на території Мангушського району Донецької області (а.с. 5).
Згідно листів НПП «Меотида» № Р-187 від 07.08.2018, НПП «Меотида» № Р-172 від 28.05.2019, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 32-5-0.3-5241/2-18 від 06.09.2018, запропоновано погодити зміни меж (розширення) території Парку на 1363,30 га та передати їх у постійне користування національному природному парку «Меотида», а саме: 11 ділянок, які згідно відповіді відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру Донецької області є землями сільськогосподарського призначення та подати проект зміни меж (розширення) території Парку до Мінприроди для підготовки відповідного Указу Президента (а.с. 7-12).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 27.07.2019, яка є директором НПП «Меотида», з грудня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Донецькій області було видано накази про надання дозволу на розробку документації з землеустрою № 4306-СГ від 29.12.2018, №№ 894-СГ, 895-СГ, 896-СГ, 937-СГ, 939-СГ, 942-СГ, 946-СГ від 19.03.2019, №№1855-СГ, 1856-СГ від 02.05.2019, №№ 1881-СГ, 1882-СГ, 1883-СГ, 1884-СГ, 1885-СГ, 1886-СГ, 1887-СГ, 1888-СГ, 1889-СГ, 1890-СГ, 1891-СГ. 1892-СГ, 1893-СГ, 1894-СГ, 1896-СГ, 1897-СГ, 1898-СГ, 1899-СГ, 1900-СГ від 06.05.2019 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у межах планового розширення НПП «Меотида». При наданні земельних ділянок 1423984400:07:000:1529, 1423984400:07:000 НОМЕР_6 , 1423984400 НОМЕР_1 000 НОМЕР_2 , 1423984400 НОМЕР_1 000 НОМЕР_3 , 1423984400: НОМЕР_1 000 НОМЕР_4 , 1423984400 НОМЕР_1 000 НОМЕР_5 , 1423984400:07:000: НОМЕР_7 ; у приватну власність ГУ Держгеокадастру у Донецькій області були перевищені повноваження, оскільки згідно із викопіюванням із грунтової карти Мелекінської сільської ради Мангушського р-ну та листа ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 32-5-0.3-5241/2-18 від 06.09.2019 дані земельні ділянки за складом угідь представлені пісками та заболоченими землями, та які згідно ст. 22 ЗК України не відносяться до земель сільськогосподарського призначення (а.с. 14-16).
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 30.07.2019, який є начальником ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, накази «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» № 4306-СГ від 29.12.2018, №№ 894-СГ, 895-СГ, 896-СГ, 937-СГ, 939-СГ, 942-СГ, 946-СГ від 19.03.2019, №№1855-СГ, 1856-СГ від 02.05.2019, №№ 1881-СГ, 1882-СГ, 1883-СГ, 1884-СГ, 1885-СГ, 1886-СГ, 1887-СГ, 1888-СГ, 1889-СГ, 1890-СГ, 1891-СГ. 1892-СГ, 1893-СГ, 1894-СГ, 1896-СГ, 1897-СГ, 1898-СГ, 1899-СГ, 1900-СГ приймалися до земельних ділянок, що належать до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі і підтверджується інформаційною довідкою Відділу у Мангушському р-ні ГУ Дерржгеокадастру у Донецькій області від 10.06.2019 № 557/249-19, які не скасовані і на підставі них затверджено 5 проектів землеустрою на земельні ділянки 1423984400:07:000:1523, 1423984400: НОМЕР_1 000 НОМЕР_2 , 1423984400 НОМЕР_1 000 НОМЕР_3 , 1423984400:07 НОМЕР_8 000 НОМЕР_9 , НОМЕР_10 :07 НОМЕР_8 000: НОМЕР_11 , які безоплатно передані у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. Даний земельний масив не належить до земель природно-заповідного фонду (а.с. 17-20).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 183553630, 183553747, 183553841, 183553523, 183553984,183554131, 183554445, 183554589,183552706, 183554307, 183554716, 183553122, 183553031, 183553272, 183551953, 183552571, 183551238, 183551725,183551857,183551593 належать на правах приватної власності фізичним особам (а.с. 21-63).
Згідно схеми землеустрою, яка була досліджена в судовому засіданні, земельні ділянки, які перебувають у власності ГУ Держгеокадастру, мають тип сільськогосподарських угідь – пасовища, но ніяк ні піски, як про це зазначає слідчий.
Згідно наданих в судовому засіданні агрохімічних паспортів земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , типом даних сільськогосподарських угідь є рілля. А отже зазначені ділянки не можуть бути віднесені до предмету кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Також, виходячи з матеріалів клопотання неможливо зробити висновок про те, яким чином дані земельні ділянки можуть мати значення речового доказу і є предметом доказування за ч. 1 ст. 367 КК України. Доказів стосовно відповідності майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, слідчим не надано.
Згідно з п. 1 ч.2 3, 10 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Але ж, матеріали клопотання не містять даних про те, що зазначені земельні ділянки визнані речовими доказами за даним кримінальним провадженням та взагалі мають ознаки речового доказу, передбачені ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За даним кримінальним провадження жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні кримніального правопорущення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Крім того, у своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на земельні ділянки, в той час як санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді штрафу у розмірі від двохсот п`ятидесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльності на строк до трьох років, тоді як, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з підстав відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Також законодавець чітко визначає, що вартість майна, яке належить арештовувати, повинна бути співрозмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Тобто, аналізуючи викладене, приходжу до висновку, що земельні ділянки не можуть бути речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, оскільки вони не є об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі слідів або відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. Також дані земельні ділянки не можуть бути об`єктом спеціальної конфіскації, оскільки вони не відповідають жодній із ознак п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, матеріали справи не містять доказів того, що на зазначених земельних ділянках, які перебувають у власності осіб, ростуть особливо цінні Червонокнижкові рослини, яким загрожує небезпека.
Треба зауважити, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пресування або передачі майна.
Отже, в даному випадку накладення арешту на земельні ділянки не відповідає розумності та співмірності обмеженню права власності, наявності об`єктивної необхідності та виправданості такого втручання у права і свободи осіб – власників даних земельних ділянок.
Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, приходжу до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки слідчим не доведено, що вказані земельні ділянки відповідають критеріям ч. 2 ст. 170 КПК України, не доведені жодним чином ризики необхідності для застосування арешту на дане майно, а лише наявні загальні фрази «пошкодження, псування, відчуження, забезпечення збереження речових доказів», які носять лише формальний характер і не підтверджені жодними доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 370-372 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Кіор Н.В. за кримінальним провадженням № 42019051290000104, внесеним до ЄРДР 12.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена підозрюваним, обвинуваченим, третіми особами безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25.10.2019.
Слідчий суддя С.В. ЧудопаловаЗ оригіналом
оригіналом згідно
Слідчий суддя
Судове рішення № 85234037, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області) було прийнято 24.10.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 241/1567/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: