Ухвала суду № 85232918, 25.10.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.10.2019 227/5303/15-ц

У Х В А Л А

25 жовтня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря с/з Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,

в с т а н о в и в:

До суду звернувся заявник – АТ КБ «Приватбанк» і просить поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 4869,50 грн, яка була стягнута за рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09.10.2015 року в рамках цивільної справи № 227/5303/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи заяву заявник зазначає, що 27.01.2016 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області стягувачу був виданий вищевказаний виконавчий лист, але при передачі цього виконавчого документа до ДВС, його було втрачено. Внаслідок розшукових дій, вищезазначений виконавчий лист було знайдено, але строк пред`явлення його до виконання сплив. Заявник вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений стягувачем з поважних причин і тому просить поновити строк пред`явлення виконавчого документ.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання заявник був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа заявнику 16.10.2019 року.

Боржник – ОСОБА_1 був повідомлений про дату судового розгляду заяви, але до суду не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до ст..433 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

В провадженні Добропільського міськраойнного суду перебувала цивільна справа № 227/5303/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За наслідками розгляду вищевказаної цивільної справи було винесено рішення суду від 09.10.2015 року, яким з відповідача з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» була стягнута заборгованість за кредитним договором б\н від 10.11.2010 року, що виникла станом на 31.07.2015 року, в розмірі 4869 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 50 копійок, судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок і витрати на поміщення оголошення в газеті про виклик відповідача в судове засідання у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Матеріалами цивільної справи № 227/5303/15-ц підтверджується факт отримання позивачем – ПАТ «КБ «Приватбанк», в рамках даної цивільної справи, двох виконавчих листів.

Заявник підтверджує факт наявності у стягувача оригінала виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості в сумі 4896,50 грн та надав суду копію вказаного виконавчого листа.

З копії виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості в сумі 4896,50 грн, який видано Добропільським міськрайонним судом Донецької області 27.01.2016 року, вбачається, що строк його пред`явлення до виконання зазначено «до 21.10.2016 року».

Також з копії виконавчого листа вбачається відмітки державного виконавця про виконання рішення, а саме у виконавчому листі зазначено «30.08.2019 року п.2 ч.4 ст.4 ЗУ «ПВП» без прийняття до виконання. Ст.д\в підпис О.В.Рухманкова».

Стаття 4 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документа. Частиною 4 ст.4 вказаного закону передбачені випадки, в яких державний виконавець повертає стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання. Таким випадком є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи наведене, зміст відміток державного виконавця, які маються у виконавчому листі, суд приходить до висновку про те, що виконавчий лист стягувачем був звернутий до виконання лише в 2019 році, але був повернутий державним виконавцем без прийняття до виконання, оскільки вказаний виконавчий документ був пред`явлений стягувачем за межами строків його пред`явлення, які зазначені в ньому.

Інших відміток державного виконавця виконавчий лист не містить, що свідчить про те, що раніше ніж в 2019 році, виконавчий лист стягувачем не пред`являвся до примусового виконання до ДВС.

Тобто, з наведеного вбачається, що строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання станом на день судового розгляду (25.10.2019 року) є пропущеним.

Згідно з ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказані норми закону свідчать про те, що суб`єкт звернення до суду, звертаючись з заявою про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен довести перед судом, що причини пропуску є поважними, тобто існували такі об`єктивні причини, які перешкоджали пред`явити виконавчий лист до виконання раніше.

Вирішуючи питання чи є причини пропуску строку пред`явлення даного листа до виконання поважними судом встановлено таке.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд, відповідно до ст.13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту заяви заявника вбачається, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був пропущений внаслідок того, що виконавчий лист був втрачений при передачі його до ДВС, але згодом, внаслідок розшукових дій проведених банком, виконавчий лист був знайдений, але строк його пред`явлення до виконання вже був пропущений.

При цьому суд зазначає, що заявником не конкретизуються відомості про те, коли саме був загублений виконавчий лист, протягом якого терміну здійснювались стягувачем розшукові дії. Крім того, заявником взагалі не зазначено чому він раніше, знаючи про втрату виконавчого листа, до спливу строку пред`явлення його до виконання, а саме до 21.10.2016 року, не звертався до суду з заявою про видачу йому дубліката виконавчого листа.

Таким чином, суд вважає, що будь-яких даних або доказів того, що банк в силу об`єктивних причин, не зміг своєчасно пред`явити до виконання виконавчий лист, суду не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає, що банком не наведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і тому підстав для поновлення вказаного строку судом не існує.

За таких обставин, заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає,.

Керуючись ст.433 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за кредитним договором в сумі 4869,50 грн, яка була стягнута за рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09.10.2015 року в рамках цивільної справи № 227/5303/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

25.10.19