Ухвала суду № 85230828, 28.10.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3320/19

Номер провадження 1-кп/623/272/2019

У Х В А Л А

іменем України

28 жовтня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

09 листопада 2019 року спливає строк тримання під вартою ОСОБА_1 , продовжений ухвалою суду від 11 вересня 2019 року.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Міщенко І.І. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки у обвинуваченого є сталі соціальні зв`язки, він проживає разом з матір`ю.

Потерпілий ОСОБА_2 покладався на розсуд суду.

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, який є тяжким злочином, існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Суд враховує тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, обвинувачуваний не має постійного джерела доходу, судимий, в провадженні двох судів знаходяться інші кримінальні провадження за аналогічні злочини, з урахуванням чого суд вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, тому клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала не встановлено та в судовому засіданні не надано.

Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказані правопорушення, існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше правопорушення.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При продовженні запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що за час перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, стороною захисту не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході судового розгляду не добуто, що свідчить про можливість тримання ОСОБА_1 у місцях несвободи.

Таким чином, на підставі викладеного, суд обґрунтовано вважає, що є об`єктивно наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та з метою запобігання спробам переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні судом не встановлено, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 28, 177, 178, 369-372 КПК України, статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів по 26 грудня 2019 року включно з продовженням визначеної застави у розмірі 60 210 (шістдесят тисяч двісті десять) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/3320/19; н/п - 1-кп/623/272/2019 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити обвинувачуваному ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя О.М. Герцов