Постанова № 85230097, 24.10.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/7725/19

провадження № 3/415/1356/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від УПП в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП

У С Т А Н О В И В

08 вересня 2019 року о 04 годині 17 хвилин у м. Привілля по вул. Пролетарській, 1, правопорушник ОСОБА_1 , який протягом року, а саме - 02 червня 2019 року, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно, у порушення вимог п. 2.9 а ПДР України, керував автомобілем ВАЗ-21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився у медичному закладі ЛОНД, у лікаря нарколога, висновок № 789.

У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з`явився, про необхідність явки до суду повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою не вручено (а.с. 13, 14, 15). Про причини неявки, суд не попередив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи, до суду не надав. У зв`язку з чим, судом, на підставі ст. 268 КУпАП, з метою дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винесено постанову про привод правопорушника ОСОБА_1 у судове засідання (а.с. 16), яку не виконано, через те, що останній ніколи не мешкав за вказаною адресою (а.с. 18, 19).

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

У відповідності до дослідженого у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 173460 від 08.09.2019, вбачається, що громадянину ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у суді міста Лисичанська. У графі - особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, вищевказаного протоколу, міститься особистий підпис ОСОБА_1 ..

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (08.09.2019) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколів, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та уникнення відповідальності, за вчинене правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді і доведена дослідженими у судовому засіданні: висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 789, згідно якого ОСОБА_1 08.09.2019 о 05 годині 10 хвилин перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 3); рапортом поліцейського УПП в Луганській області ДПП Самичіна М.В. (а.с. 4); а також відтвореної і дослідженої відеозйомки від 08.09.2019, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 08.09.2019 о 04 годині 17 хвилин співробітниками поліції зупинений автомобіль ВАЗ-21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 (а.с. 10).

У судовому засіданні встановлено, що згідно довідки поліцейського УПП в Луганській області ДПП з бази даних «НАІС» ГСЦ МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 кат. «В, С, D» (а.с. 7).

Згідно довідки поліцейського УПП в Луганській області ДПП з бази даних «НАІС» ГСЦ МВС України, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02.06.2019, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 6).

Вище перелічені докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 , у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах.

Згідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки останній, будучи особою, яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 , а саме: вчинення правопорушення у стані сп`яніння та повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, оскільки дані обставини є кваліфікуючими ознаками складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП, передбачає накладення штрафу для водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Відповідно до абзацу 4 п. 28 вищевказаної Постанови, судам не можна накладати стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 необхідно призначити стягнення у вигляді штрафу, без застосування стягнень у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та оплатного вилучення транспортного засобу, які передбачені санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 384 (трьохста вісімдесяти чотирьох) гривень 20 (двадцяти) копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 130, 173, 221, 284, 285, 289, 294, 326 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 384 (трьохста вісімдесяти чотирьох) гривень 20 (двадцяти) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко