Ухвала суду № 85228210, 23.10.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6840/19

Провадження № 1-кс/202/11161/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

23 жовтня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Андрусяка В.Л., прокурора Пономаренка І.О., представника особи, на майно якої накладено арешт, - Гармидера А. А. , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката Жмайло Наталі Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Жмайло Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася з клопотанням про скасування арешту майна, а саме просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2019 року у справі № 202/6840/19 (провадження № 1-кс/202/11161/2019), а саме арешт нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СУ ГУНП у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42017040000000456 від 24.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

В даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2019 року, окрім іншого нерухомого майна, був накладений арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що арешт на вказану квартиру накладено необґрунтовано, оскільки слідчим та прокурором надано слідчому судді неправдиві відомості про право власності на це майно, оскільки в дійсності власником цього майна є ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 16.01.2013 року. Право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в установленому порядку 24.01.2017 року.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту підтримав та наполягав на його задоволенні.

Прокурор Пономаренко І.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 14362668) належить підозрюваній ОСОБА_5 , запис про її право власності не виключений із реєстру речових прав на нерухоме майно. Вважає, що арешт слідчим суддею накладено обґрунтовано. ОСОБА_2 не доведено, що за ним зареєстровано право власності на той самий об`єкт, що й за ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2019 року за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Іванової Ю.А., погодженим із прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Пономаренком І.О., у кримінальному провадженні № 42017040000000456 з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_5 був накладений шляхом заборони відчуження арешт на наступне нерухоме майно:

- земельну ділянку 1221455400:02:008:0117 за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729148912214;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 408 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729321012214;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14362668.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому норми частини другої статті 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, накладаючи арешт на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя виходив з того, що дане майно належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_5 і арешт необхідний з метою забезпечення конфіскації майна.

Між тим, як вбачається з інформаційної довідки № 184056996 від 08.10.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14362668) на підставі договору дарування, посвідченого 16.01.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., є ОСОБА_2 (дата державної реєстрації 24.01.2013 року), про що слідчому судді надано копію відповідного договору дарування і підстав недовіряти вказаним відомостям у слідчого судді немає.

Доводи прокурора по те, що власником вищевказаного нерухомого майна залишається ОСОБА_5 слідчий суддя не може взяти до уваги, оскільки запис про право власності ОСОБА_5 був зроблений у Реєстрі прав власності на нерухоме майно в 2006 році на підставі свідоцтва про право власності, а запис про право власності ОСОБА_2 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.01.2017 року на підставі договору дарування від 16.01.2013 року, укладеного між ним і ОСОБА_5 . При цьому з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чітко вбачається, що об`єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_1 рок за ОСОБА_2 , має той самий номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що й об`єкт нерухомого майна, який належав ОСОБА_5 - 14362668.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що арешт нерухомого майна - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є необґрунтованим, не відповідає завданням кримінального провадження та потребам досудового розслідування, порушує права власника ОСОБА_2 , а тому клопотання про скасування арешту цього майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131-132, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Жмайло Наталі Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2019 року, в частині позбавлення права відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 14362668.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - 28 жовтня 2019 року о 09-00 годині.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко