Рішення № 85227917, 24.10.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/586/19

Провадження № 2/201/1519/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Федоріщева С.С.,

при секретарі - Разумняк К.П.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_19,

представника відповідача - Заруцької І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування і матеріальної шкоди, пені, трьох відсотків річних і інфляційних витрат,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування і матеріальної шкоди, пені, трьох відсотків річних і інфляційних витрат (а.с. № 1-9 т. 1).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщева С.С. від 21 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с. № 88-89 т. 1).

07 березня 2019 року позивач уточнив позовні вимоги (а.с. № 143 - 148 т. 1).

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням їх уточнень) позивач зазначив, що 05 серпня 2016 року в районі буд. № 105-6 по пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську сталася ДТП, за обставинами якої ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan Almera», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , через що належний ОСОБА_4 автомобіль «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

09 серпня 2016 року між ОСОБА_4 і позивачем ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 3208/16/16 від 23 серпня 2016 року судового експерта ОСОБА_10 вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з НОМЕР_2 , складає 37 229,14 грн. без ПДВ.

03 листопада 2016 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплачене страхове відшкодування лише у розмірі 28 973,18 грн. без узгодження цієї суми з ОСОБА_4 Отже страховик повинен доплатити решту страхового відшкодування в сумі 8 255,96 грн. (37 229,14 - 28 973,18).

Позивач 10.08.2016р. звернувся до ПрАТ «СК «АХА Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування і страховик мав сплатити страхове відшкодування в сумі 8 255,96 грн. до 10.11.2016р. включно. Оскільки позивач не пропустив строк позовної давності за основною вимогою, зі страховика підлягає стягненню пеня за річний період з 17.01.2018р. по 17.01.2019р. (дату звернення з позовом) в розмірі 2 853,39 грн., крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України страховик за період з 11.11.2016р. по 26.02.2019р. має сплатити три проценти річних в розмірі 568,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2431,65 грн.

29.12.2019р. пошкоджений автомобіль відновлено за рахунок коштів позивача на суму 77 163,00 грн., тому на підставі ст. 1191 ЦК України він вважає, що до нього перейшло право вимоги до винного у ДТП ОСОБА_2 на суму 39 933,86 грн., яка розрахована як різниця між фактичними витратами на відновлювальний ремонт 77163,00 грн. і зобов`язаннями страховика щодо сплати страхового відшкодування в сумі 37 229,14 грн.

Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 22, 625, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить стягнути на свою користь з ПрАТ «СК «АХА Страхування» недоплачене страхове відшкодування в розмірі 8 255,96 грн., пеню в розмірі 2 853,39 грн., інфляційні витрати в розмірі 2 431,65 грн., три проценти річних в розмірі 568,00 грн., а всього 14109,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 39 933,86 грн.; пропорційно за рахунок відповідачів компенсувати судовий збір в розмірі 768,40 грн., 1 000,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Відповідач - ПрАТ «СК Страхування» позовні вимоги не визнав. 21.02.2019р. представник відповідача - Заруцька І.О. (діє на підставі довіреності від 19.12.2018р. - а.с. № 124 т.1) надала письмовий відзив разом з доданими документами (а.с. № 94-123 т. 1), в якому повідомила, що 05.08.2016р. до ПрАТ «СК Страхування» надійшло повідомлення про ДТП, яка сталася 05.08.2016р. на пр. Гагаріна у м. Дніпрі за участю автомобіля «Nissan Almera», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , і автомобіля «Mersedes-Benz С 280», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan Almera, д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована ПрAT «СК «АХА Страхування» згідно з полісом № АК/6070848 від 16.06.2016р.

На виконання вимог ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на замовлення ПрAT «СК «АХА Страхування» здійснено автотоварознавче дослідження визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mersedes-Benz С 280, д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу № 09/08/16 від 31.10.2016р., складеного ФОП СОД ОСОБА_6 , вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Mersedes-Benz С 280, р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням експлуатаційного зносу деталей та з урахуванням ПДВ, становить 32 233,11 грн., без ПДВ - 28 973, 18 грн.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Оскільки згідно із заявою від 09.08.2016р. відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту здійснювалось на особистий рахунок ОСОБА_1 , сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, була зменшена на суму ПДВ і склала 28 973,18 грн.

03.11.2016р. AT «СК «АХА Страхування» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 28 973,18 грн., про що повідомило потерпілу ОСОБА_4 листом № 294/1/16цв від 01.11.2016р.

У зв`язку із отриманням рецензії ОСОБА_7 від 22.12.2016р. на копію Звіту про оцінку № 09/08/2016 від 31.10.2016р., з урахуванням зазначених рецензентом недоліків оцінювачем ОСОБА_6 здійснене приведення звіту у відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. За актуалізованим Звітом про оцінку № 09/08/16 від 19.01.2017р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes-Benz С 280», р.н. НОМЕР_2 , не змінилася. Отже на думку відповідача Звіт про оцінку № 09/08/16 відповідає вимогам п. 36.2 ст. 36 Закону, тому ПрAT «СК «АХА Страхування» обґрунтовано розраховано страхове відшкодування у розмірі 28 973,18 грн.

Вважала, що представлений позивачем висновок експерта Дрозлова Ю.В. № 3208/16/16 від 23.08.2016р. не може братись до уваги при визначенні розміру страхового відшкодування, оскільки, серед деталей, що підлягають заміні є «центральна частина задка н» (КД у системі AUDATEX - 2711) вартістю 16 321,14 грн., яка є ремонтопридатною та фактично була відремонтована, що підтверджується поясненнями оцінювача ОСОБА_6 , який був присутній під час проведення робіт з відновлення автомобіля «Mersedes-Benz С 280» на СТО ОСОБА_8 та проведеною ним фотофіксацією. Натомість висновок експерта ОСОБА_10 № 3208/16/16 не є судовою експертизою, оскільки експерт ОСОБА_10 не повідомлявся про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивої інформації та складання завідомо неправильного висновку, тому належність цього доказу має оцінюватись на рівні з іншими.

Представник відповідача також не погодився з вимогами про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних, оскільки страховик діяв відповідно до чинного законодавства України. У той же час, у разі задоволення позовних вимог, просить застосувати норму п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення пені, оскільки позивач звернувся до суду з позовом у січні 2019 року, тобто поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення пені.

28.03.2019р. представник відповідача на обґрунтування доводів відзиву також надала виконаний на замовлення AT «СК «АХА Страхування» судовим експертом ОСОБА_14 висновок № 33 судової автотоварознавчої експертизи, яким визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля Mersedes-Benz С 280, д.н.з. НОМЕР_2 , за цінами станом на 05.08.2016р. в сумі 26 526,36 грн. без ПДВ (а.с. № 156 - 176 т. 1). Звернула увагу, що не дивлячись на висновок експерта ОСОБА_14, ПрAT «СК «АХА Страхування» перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування у більшому розмірі - 28 973,18 грн.

На підставі викладеного, посилаючись на норми ст.ст. 9, 22, 24, 26-1, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 також позовні вимоги не визнав. 27.02.2019р. надав письмовий відзив разом з доданими документами (а.с. № 129133 т. 1), в якому не погодився з тим, що він має відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду, оскільки полісом №6070848 від 16.06.2016р. встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 100 000 грн. Згідно з наданим позивачем Актом прийому-передачі виконаних робіт №35 від 29.12.2016р. загальна вартість робіт становить 77 163,00 грн. Сума шкоди повністю покривається лімітом страхового відшкодування і повинна бути відшкодована ПрAT «СК «АХА Страхування», яка взяла на себе зобов`язання по відшкодуванню шкоди, завданої діями ОСОБА_2

Вважав безпідставним залучення позивачем судового експерта з власної ініціативи, без згоди страховика, оскільки на його думку такі дії не відповідають вимогами ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач 07.03.2019р. надав письмову відповідь на відзив (а.с. № 135-140 т. 1), в якій вважав, що виконаний на замовлення страховика Звіт оцінювача ОСОБА_6 не є доказом оцінки розміру матеріальної шкоди, оскільки виконаний на підставі лише поверхневого огляду транспортного засобу, з численними порушеннями Методики. Огляд пошкодженого автомобіля оцінювачем ОСОБА_6 здійснено без присутності власника, візуально, без розбирання, без фотографування під час огляду пошкоджень, тому ним не виявлено всі дефекти на прихованих частинах складників автомобіля і він не міг достовірно знати, що потрібна заміна «центральної частини задка нижньої», а не її ремонт. А представник ПрАТ «СК «АХА Страхування» не з`явився на огляд транспортного засобу, хоча був повідомлений належним чином про місце , дату і час огляду. Під час огляду ТЗ судовим експертом ОСОБА_10 транспортний засіб було частково розібрано, знято задній бампер та підсилювач на центральній частині, зроблені заміри і встановив, що «центральна частина н» підлягає заміні, що зафіксовано в протоколі огляду КТЗ і доданими до експертизи фотографіями.

Невідповідність вимогам закону звіту оцінювача ОСОБА_6 № 09/08/16 від 31.10.2016р. підтверджено також висновком рецензента ОСОБА_7 від 22.12.2016р., складеним на замовлення Нацкомфінпослуг і Фонду державного майна України. Проте в актуалізованому Звіті від 19.01.2017р., не дивлячись на зауваження рецензента про наявність недоліків, розмір матеріальної шкоди не змінився.

На підставі викладеного, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Враховуючи категорію спору (ціна позову є меншою, аніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. З урахуванням вимог ст. 278 ЦПК України, сторона відповідача надала суду письмові відзиви на позовну заяву, а позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_19 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача - ПрАТ «СК «АРКС» Заруцька І.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повернуті на адресу суду судові повістки із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Вислухавши в судовому засіданні сторін, вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Як встановлено судом, 05.08.2016р. в районі буд. № 105-6 по пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську сталася ДТП, за обставинами якої ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Nissan Almera», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , через що належний ОСОБА_4 автомобіль «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2016р., яка набрала законної сили 09.09.2016р., ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. № 16 т. 1).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Пошкоджений у ДТП автомобіль «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02.06.2016р. (а.с. № 22 т. 1).

Цивільно правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «АХА Страхування» згідно з полісом № AК/6070848 від 17.06.2016р., укладеного зі страховиком ОСОБА_12 (а.с. № 99 т. 1).

09.08.2016р. між ОСОБА_4 і позивачем ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким до ОСОБА_1 перейшло право вимагати від ПрАТ «СК «АХА Страхування» виконання зобов`язань за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AК/6070848 по виплаті страхового відшкодування за спричинений ОСОБА_4 збиток внаслідок ДТП (а.с. № 65 т. 1).

За правилами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 36.4. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» передбачає можливість виплати страхового відшкодування (регламентна виплата) іншій особі, яка має право на отримання відшкодування.

Таким чином внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні ОСОБА_1 набув права вимоги до відповідача ПрАТ «СК «АХА Страхування» стосовно виконання зобов`язань за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AК/6070848.

Позивач ОСОБА_1 10.08.2016р. звернувся до ПрАТ «СК «АХА Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. № 13-14 т. 1). У заяві від 09.08.2016р. позивач повідомив, що він з положеннями п. 33.3. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ознайомлений і згоден надати представнику страховика можливість оглянути пошкоджений автомобіль.

13.09.2016р. позивач надав ПрАТ «СК «АХА Страхування» висновок незалежного експерта ОСОБА_10 від 23.08.2016р. № 3208/16/16 разом з квитанцією про оплату його послуг (а.с. № 15 т. 1).

На виконання вимог ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не замовлення ПрАТ «СК «АХА Страхування» оцінювачем ОСОБА_6 складено звіт № 09/08/16 від 31.10.2016р. про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mersedes-Benz С 280, д.н.з. НОМЕР_2 , яким вартість матеріального збитку з урахуванням експлуатаційного зносу деталей становить 32 233,11 грн. з ПДВ, тобто 28 973, 18 грн. без ПДВ (а.с. № 100- 104 т.1)

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

У заяві від 09.08.2016р. про виплату страхового відшкодування позивач ОСОБА_1 просив здійснити відшкодування оціненої шкоди на його картковий рахунок № НОМЕР_4 у ПАТ КБ «ПриватБанку» з призначенням платежу «поповнення картки» (а.с. № 12 т. 1).

Листом № 294/1/16цв від 01.11.2016р. ПрAT «СК «АХА Страхування» повідомило потерпілу ОСОБА_4 про те, що страховиком на підставі п. 36.2. ст. 36 Закону прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 28 973,18 грн., яка буде сплачена протягом трьох днів (а.с. № 115 т. 1).

03.11.2016р. AT «СК «АХА Страхування» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 28 973,18 грн., що останнім не заперечується,

Як вказує відповідача, ним експертом ОСОБА_7 здійснено рецензування від 22.12.2016р. Звіту про оцінку № 09/08/2016 від 31.10.2016р. складеного СПД ОСОБА_6 . За рецензією, Звіт, що класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. № 1440, не повною мірою відповідав вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мав значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, зазначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

У зв`язку з чим оцінювачем ОСОБА_6 було здійснено приведення свого звіту у відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Згідно з новим Звітом про оцінку № 09/08/16 від 19.01.2017р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes-Benz С 280», д.н.з. НОМЕР_2 , не змінилася і склала 32 223,11 грн. з ПДВ (а.с. № 180-184 т. 1).

На замовлення страховика від 13.02.2019р., у зв`язку із розглядом даної справи судом (а.с. 3 177 т. 1) експертом ОСОБА_14 здійснено судову автотоварознавчу експертизу по матеріалам страхової справи (на підставі акта огляду ТЗ від 08.08.2016р., складеного ОСОБА_6 і фотографій пошкодженого ТЗ в електронному вигляді).

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи експерта ОСОБА_14 . № 33 від 15.02.2019р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля Mersedes-Benz С 280, д.н.з. НОМЕР_2 , за цінами станом на 05.08.2016р. становить 26 526,36 грн. без ПДВ (а.с. № 158-161 т. 1).

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з пунктом 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Сума франшизи компенсується страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки.

Сторонами надано два звіти з визначення розміру майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу ««Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , які були замовлені потерпілою від ДТП особою - ОСОБА_4 і відповідачем ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Оцінюючи надані сторонами звіти - судового експерта ОСОБА_10 № 3208/16/16 від 23.08.2016р., яким визначена вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) в сумі 37 229,14 грн. без ПДВ і звіту оцінювача ОСОБА_6 № 09/08/16 від 31.10.2016р. (від 19.01.2017р.), яким визначена вартість матеріального збитку в сумі 28 828,31 грн. (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0,32), суд виходить з таких установлених обставин.

08.08.2016р. оцінювачем ОСОБА_6 складеного акт огляду транспортного засобу, яким зафіксовано обсяг пошкоджень.

Згідно з наданими суду поясненнями оцінювача ОСОБА_6 23.08.2016р. на СТО ОСОБА_8 було призначено проведення огляду. Прибувши на СТО оцінювач побачив, що на СТО проводяться роботи з відновлення автомобіля «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 . В його присутності співробітники СТО здійснювались роботи з відновлення задньої панелі автомобіля «Mersedes-Benz» (рихтування, шпаклювання, фарбування деталі), що повністю підтверджує висновки Звіту № 09/08/16 від 31.10.2016р. 23.08.2016р. він здійснив фотофіксацію автомобіля «Mersedes-Benz» після проведення робіт з рихтування, шпаклювання, фарбування задньої панелі співробітниками СТО і направив фотоматеріали до AT «СК «АХА Страхування» (а.с. № 121 т. 1)

Отже оцінювачем ОСОБА_6 08.08.2016р. здійснено візуальний огляд пошкодженого транспортного засобу, без його фотографування, що не спростовано відповідачем (страховиком) і видно з пояснень самого оцінювача.

Згідно із п. 5.5. Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознак раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

При цьому, як слідує з норми п. 5.5. Методики фотографування пошкоджень здійснюється під час технічного огляду ТЗ, а не після і не до цього. Візуальний огляд автомобіля здійснено оцінювачем ОСОБА_6 08.08.2016р., у той час як його фотографування зі сплавом майже двох тижнів 23.08.2016р., під час проведення ремонтних робіт і після їх закінчення.

Відповідно до п. 5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Відповідно до пп. с) п. 4.4. у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначаються додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Додатком 2 до методики «Зразок звіту (акта) з оцінки КТЗ для визначення обов`язкових зборів до пенсійного фонду України» передбачено, що, серед іншого, додатками до звіту (акта) з оцінки є фототаблиці.

Згідно зі п. 8.5.13 Методики якщо виявити дефекти на прихованих частинах складників неможливо при візуальному методі обстеження КТЗ, визначення обсягів відновлювальних робіт пошкодженого КТЗ (наприклад, трансмісії чи силового агрегата, які знаходяться у зоні аварійного пошкодження, а також на малодоступних для огляду елементах кузова автомобіля), то всі припущення щодо прихованих пошкоджень фіксуються фахівцем у дослідженні. Роботи по усуненню цих пошкоджень не включаються до вартості відновлювального ремонту до підтвердження необхідності виконання ремонтних робіт.

У разі підозри щодо наявності прихованих дефектів складників, які містяться в зоні аварійного пошкодження КТЗ, до вартості відновлювального ремонту можуть бути включені витрати на їх дефектування (демонтування, розбирання тощо).

Згідно із п. 2.3. Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Відповідно до п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

З наведеного випливає, що огляд пошкодженого автомобіля здійснено з суттєвим порушенням вимог п. 5.5. Методики, а звіт - з порушенням п. 4.4. Методики, оскільки не містить фотографій пошкоджень, які є вихідними даними для оцінки, іншими словами оцінювачем не виконано початковий етап дослідження, результат якого є необхідним для оцінки майна (п. 5.1. методики).

Крім того, як видно з листів ПрАТ «СК «АХА Страхування» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. № 116-120 т. 1), скарги на дії ПрАТ «СК «АХА Страхування» Губи А.О. і відповідей Національної комісії на цю скаргу з доданими результатами рецензування звіту оцінювача ОСОБА_6 від 31.10.2016р. № 09/085/16 забезпеченого Фондом Державного майна України (а.с. № 74 - 86), 22.12.2016р. рецензентом ОСОБА_16 здійснено рецензію звіту ОСОБА_6 9а.с. 3 83-86 т. 1)

У п. 14 рецензії ОСОБА_16 зазначено, що для розрахунку матеріального збитку при розрахунку матеріального збитку завданого власнику автомобіля у Звіті використано дані, які містяться у Бюлетні товарознавця № 90. При розрахунку ринкової вартості автомобіля, прийнято для розрахунку ціни пропонування (508768 грн.), а не ціни продажу. Зазначене вплинуло на достовірність розрахунок фізичного зносу, а як наслідок - на визначення вартості матеріального збитку.

Для розрахунку матеріального збитку вартості КТЗ застосована ремонтна калькуляція № 1.102,16,0 складена станом на 31.10.2016р. Значена вартість заміщених складових у Звіті про оцінку достатньо не обґрунтовується. У Звіті при розрахунку вартості КТЗ застосована комп`ютерна програма AUDATEX «AURORA». При складанні ремонтної калькуляції № 1.102,16,0, яка складена станом на 31.10.2016р. здійснено ручне коригування вартості деталей , що потребують заміні, про і що свідчать позиції ремонтної калькуляції, які і позначені зірочками.

Разом з тим, у Звіті відсутні обґрунтування змін програмного продукту та відсутні джерела походження цих даних. Зокрема, відсутня необхідна Інформація щодо оригінальних складників, що є вимогою пунктів 8.5.10 та 8.5.11 Методики.

У ремонтній калькуляції відсутній аркуш перевірки.

За висновком рецензента обсяг зібраної та проаналізованої інформації не достатній для здійснення оцінки. Методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003р. № 1440, Методики. Звіт № 09/08/16 від 31.10.2016р. класифікується за ознакою абз. 4 п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки тайна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Листом Нацкомфінпослуг від 16.02.2017р. № 980/13-12 позивачеві повідомлено про те, що за результатами рецензування Звіт не відповідає вимогам п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому Нацкомфінпослуг направлена вимога ПрАТ «СК «АХА Страхування» про необхідність прийняття рішення про виплату страхового відшкодування по страховій справі відповідно до звіту, що відповідатиме чинному законодавству у сфері фінансових послуг або узгодити розмір страхового відшкодування із потерпілою особою.

За інформацією ПрАТ «СК «АХЛ Страхування», оцінювачем ОСОБА_6 було здійснено приведення зазначеного Звіту у відповідність до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна. Після виправлення недоліків Звіту, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 32 223,11 грн. У страховика відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення та здійснення доплати страхового відшкодування, оскільки Звіт № 09/08/16 актуалізований 19.01.2017р., відповідає вимогам пункту 36.2 ст. 36 Закону (а.с. № 80-81 т. 1).

Як видно з матеріалів справи, після актуалізації Звіту ОСОБА_6 19.01.2017р. розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу не змінився.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що звіт оцінювача ОСОБА_6 № 09/08/16 від 31.10.2016р., яким визначена вартість матеріального збитку в сумі 28 828,31 грн. не є належним доказом, оскільки не підтверджує заперечення відповідача про те, що ним відшкодована оцінена у встановленому законом порядку шкода; не є допустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд вважає, що Звіт оцінювача ОСОБА_6 № 09/08/16 не відповідає вимогам щодо достовірності доказів установленим ст. 79 ЦПК України, оскільки на його підставі не можна встановити - чи дійсно зафіксований оцінювачем був наявний, чи він був іншим, а тому й зроблена на підставі такого огляду оцінка не може вважатися такою, що підтверджує вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ чи може зазнати для відновлення свого порушеного права (п. 2.4. Методики).

Говорячи про таке, суд вважає слушними доводи позивача про те, що оцінювачем не виявлені всі дефекти, які були наявні на момент огляду.

Як видно з матеріалів справи, до звіту № 09/08/16 від 19.01.2017р. долучені фотографії зроблені ОСОБА_6 23.08.2016р. (а.с. № 193 - 197 т. 1), які є ідентичними фотографіям, що стали джерелом дослідження у висновку експерта ОСОБА_14 від 15.02.2019р. (а.с. № 166-176 т. 1).

Суд не може прийняти до уваги у якості доказу правильності відшкодування позивачеві страхового відшкодування висновок експерта ОСОБА_14 від 15.02.2019р., виходячи з того, що саме Звіт оцінювача ОСОБА_6 № 09/08/16 від 31.10.2016р., яким вартість матеріального збитку оцінена у 28 973,18 грн. став підставою для виплати позивачеві суми страхового відшкодування, а не висновок експерта ОСОБА_14 При цьому первісний Звіт оцінювача ОСОБА_6 № 09/08/16 від 31.10.2016р. суду не представлено, а лише актуалізований звіт від 19.01.2017р., складений вже після виплати страхового відшкодування (03.11.2016р.). Страхове відшкодування було виплачене страховиком на підставі звіту від 31.10.2016р. у відповідності до вимог ст. 36 Закону на підставі рішення про здійснення страхового відшкодування, що вказує на те, що страховик визнав майнові вимоги заявника (п.п. 36.1., 36.2. ст. 36 Закону), і що страховиком не заперечувалося під час розгляду справи та слідує з його листа від 01.11.2016р. № 294/16цв, яким повідомлено потерпілу ОСОБА_4 про прийняття такого рішення (а.с. № 115 т. 1).

Тому наданий відповідачем у порядку ст.ст. 102, 106 ЦПК України висновок експерта ОСОБА_14 від 15.02.2019р. про визначення вартості відновлювального ремонту в сумі 26 526,36 грн., який зроблений значно пізніше після виплати страхового відшкодування, не можна вважати оціненою страховиком у порядку ст. 22 Закону шкодою, заподіяною внаслідок ДТП, і на підставі якого страховиком приймалося рішення про виплату страхового відшкодування.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Відповідно до ст. 83 діючого ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997р. при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону експертом ОСОБА_10 при складанні висновку № 3208/16/16 від 23.08.2016р., або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. № 2658-III, оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Експерт ОСОБА_10 є атестованим експертом України, має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю: 12.2. «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», має кваліфікаційне свідоцтво № 455 від 28.09.2001р., яке було дійсне на момент проведення експертизи (до 30.05.2017р.) (а.с. № 61-63 т. 1).

З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, установлених судом обставин справи, з огляду на те, що висновок судового експерта ОСОБА_10 № 3208/ 16/16 від 23.08.2016р., одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача ПрАТ «СК «АХА Страхування» про те, що висновок експерта ОСОБА_10 № 3208/ 16 від 23.08.2016р. не може братися до уваги.

Говорячи про недопустимість цього висновку відповідач посилається на те, що експертом визначено, що «центральна частина задка н» (КД у системі AUDATEX - 2711) вартістю 16 321,14 грн. підлягає заміні. Але ця деталь була є ремонтопридатною і фактично була відремонтована, що слідує з пояснень оцінювача ОСОБА_6 , який був присутній 23.08.2016р. на СТО ОСОБА_8 під час проведення робіт з відновлення автомобіля «Mersedes-Benz С 280», д.н.з. НОМЕР_2 , і зафіксував це на фото.

Як видно з доданого до висновка експерта протоколу огляду КТЗ від 10.08.2016р. експертом ОСОБА_10 оглянуто транспортний, частково розібрано, знято задній бампер та підсилювач на центральній частині, зроблені заміри і встановлено, що «центральна частина н» підлягає заміні, що відображено у протоколі огляду КТЗ (а.с. № 39-40 т. 1), додано фотографічні зображення пошкодження № 29-36 (а.с. № 56 т. 1).

Представник ПрАТ «СК «АХА Страхування» не з`явився на огляд транспортного засобу. Листом від 09.08.2016р. представника страховика було запрошено на огляд, що відбудеться 10.08.2016р. (а.с. № 24 т. 1), що зафіксовано у висновку експерта ОСОБА_10 № 3208/ 16 від 23.08.2016р. і в протоколі огляду КТЗ від 10.08.2016р. При цьому повідомлення отримано ПрАТ «СК «АХА Страхування» 10.08.2016р., що підтверджено вхідним штампом ПрАТ «СК «АХА Страхування» на описі вкладення від 09.08.2016р. (а.с. № 14 т. 1).

Фотографії, зроблені оцінювачем ОСОБА_6 23.08.2016р. на СТО судом оцінені як неналежний доказ, оскільки вони не є результатом огляду ТЗ, здійсненого згідно з вимогами Методики, не є додатками до його оцінки від 31.10.2016р. Жодних міркувань про порушення експертом ОСОБА_10 вимог Методики при складанні акту огляду КТЗ і висновку відповідачем не наведено. Вищевказаним спростовуються посилання відповідача про неналежність і недопустимість наданого позивачем доказу - висновку експерта ОСОБА_10 № 3208/ 16 від 23.08.2016р.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує установлену цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього Закону.

З урахуванням того, що згідно з п. 5 Полісом № АК/6070848 розмір франшизи складає 0 грн., сума страхового відшкодування розрахована в сумі 8 255,96 грн. (37 229,14 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу і без ПДВ) - 28 973,18 грн. (фактично сплачене страхове відшкодування) - 0,00 грн. (франшиза).

Щодо стягнення пені, інфляційних витрат і трьох процентів річних.

Згідно зі п.п. 36.1., 36.2., 36.4. ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Отже розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як видно з матеріалів справи заяву про страхове відшкодування ОСОБА_1 подав до ПрАТ «СК «АХА «Страхування» 10.08.2016р., висновок експерта ОСОБА_10 № 3208/126/16 від 23.08.2016р. представив страховику 13.09.2016р., яким шкода оцінена у 37 229,14 грн. 03.11.2016р. (у визначений п. 36.2 ст. 36 Закону строк) страховик виплатив страхове відшкодування лише у розмірі 28 973,18 грн. на рахунок позивача. Остаточним днем виплати страхового відшкодування є 08.11.2016р. (не більше 90 днів з дня подання потерпілим заяви про страхове відшкодування - п. 36.2 ст. 36 Закону). Однак сума страхового відшкодування була виплачена страховиком в сумі 28 973,18 грн. з урахуванням результатів оцінки, яка судом визнано як неналежний не допустимий і недостовірний доказ. Таким чином страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі, яка не відповідає вимогам закону, з чого слідує, що розмір страхового відшкодування не був узгоджений з потерпілою стороно.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018р. у справі № 14-16цс18, в якому Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, згідно з яким відшкодування заподіяної злочином майнової та моральної шкоди є грошовим зобов`язанням.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016р. у справі № 3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

З огляду на те, що ПрАТ «СК «АХА Страхування» не виконало грошового зобов`язання з відшкодування шкоди, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами у справі, є грошовим зобов`язаннями, оскільки відповідно до приписів ст. 16 Закону України «Про страхування» в разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі. А тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 625 ЦК України.

ПрАТ «СК «АХА Страхування» не виконало зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у встановлений строк, тому з відповідача на користь ОСОБА_1 (за договором про відступлення права вимоги) підлягає стягненню як страхове відшкодування у розмірі 8 255,96 грн. грн., так і пеня за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 17.01.2018р. по 17.01.2019р. (в межах року, що передував зверненню до суду), що становить 2 853,39 грн. від суми несплаченого відшкодування - 8 255,96 грн. Наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2 853,39 грн. (а.с. № 149 т. 1) здійснений у межах строку позовної давності, відповідачем не спростований, свого розрахунку відповідач суду не представив.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Враховуючи наведене, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ПрАТ «СК «АХА «Страхування» на користь позивача інфляційних втрат і трьох процентів річних за невиконання грошового зобов`язання.

Позивачем здійснений розрахунок санкцій за ч. 2 ст. 625 ЦК від суми несплаченого відшкодування 8 255,96 грн. з урахуванням того, що останнім днем сплати відшкодування має бути 08.11.2016р., але на момент звернення до суду і під час розгляду справи залишок суми страхового відшкодування не сплачений страховиком. Сума інфляційних витрат 2 431,65 грн., розрахована, починаючи з листопада 2016 року по лютий 2019 року, а сума 3% річних 568,00 грн. - починаючи з 11.11.2016р. по 29.02.2019р. (а.с. № 149-150 т. 1).

При цьому суд бере до уваги, що заперечень з приводу правильності арифметичного розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також щодо періоду їх нарахування відповідач суду не надав і не навів у відзиві на позов. А посилання страховика на те, що відсутні підстави для нарахування санкції згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України оскільки сам розмір майнової шкоди визначений позивачем з порушенням вимог закону, судом спростовані.

З урахуванням викладеного, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ПрАТ «СК «АХА «Страхування» інфляційні втрати в сумі 2 431,65 грн. і три проценти річних в сумі 568,00 грн. за невиконання грошового зобов`язання.

Загалом на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ПрАТ «СК «АХА «Страхування» недоплачене страхове відшкодування в сумі 8 255,96 грн., 2 853,39 грн. пені, 2 431,65 грн. інфляційних втрат і 568,00 грн. трьох процентів річних, а всього 14 109,00 грн.

Щодо вимог позивача до ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи, на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

На підтвердження здійснення ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля ОСОБА_4 позивач за власний рахунок позивач надав Акт виконаних робіт № 35 від 29.12.2016р., підписаний між ФОП ОСОБА_8 і ОСОБА_1 , чеки від 09.02.2017р. і від 10.02.2019р., згідно з якими ОСОБА_1 сплатив на користь СТО ФОП ОСОБА_8 загальну суму 77 163,00 грн. за ремонт автомобіля (а.с. № 69 - 41 т. 1).

Позивач вважає, що на підставі ст. 1191 ЦК України до нього перейшло право вимоги до ОСОБА_2 , однак суд з такою думкою не погоджується, виходячи з такого.

Обов`язок з відшкодування шкоди у порядку делікту виникає з факту завдання шкоди і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (ст. ст. 11, 599, 1166 ЦК України).

Сторонами, у випадку відшкодування шкоди, яка виникла з делікту зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник).

Разом з тим, допускається можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Зокрема, відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою у порядку регресу передбачений ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За змістом ст. 1191 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Первісне (основне) зобов`язання, що виникло з делікту та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Стаття 1191 ЦК України підлягає застосуванню у разі, якщо: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею свого первісного зобов`язання, що виникло з делікту перед потерпілим, що ґрунтується на законі; регрес застосовується після припинення зобов`язання з делікту із відшкодування шкоди потерпілому.

Таким чином, регресне зобов`язання з делікту виникає лише у випадках, передбачених законом, і, має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання третьою особою відповідного зобов`язання з делікту перед потерпілим.

Позивач не довів, що на день скоєння ДТП він мав деліктне зобов`язання перед власником автомобіля - ОСОБА_4 , виконання якого могло б припинити первісне деліктне зобов`язання перед потерпілою особою, і, відповідно створити регресне деліктне зобов`язання для відповідачів.

Позивач, перш ніж стати кредитором у регресному зобов`язанні, мав стати боржником в іншому зобов`язанні з відшкодування шкоди, виконання якого і могло б створити регресне зобов`язання.

Відповідно до принципу диспозитивності, позивач самостійно визначив межі позовних вимог, заявивши позов про відшкодування на його користь матеріальної шкоди у порядку регресу з підстав ст. 1191 ЦК України, заподіяної автомобілю «Mersedes-Benz С 280», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце 08.08.2016р.

Суд доходить висновку, що сама по собі сплата за власною ініціативою позивачем коштів за ремонт автомобіля, який належить іншій особі, не призводить до виникнення у нього права вимоги регресної вимоги до винної особи, оскільки така дія позивача не спрямована була на виконанням зобов`язання, що виникло з делікту перед потерпілим, що ґрунтується на законі.

З урахуванням викладеного, вимоги ОСОБА_1 до винного у ДТП ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в сумі 39 933,86 грн. (як різниці між фактичним розміром шкоди 77 163,00 грн. і страховою виплатою 37 229,14 грн.) не підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, лише до ПрАТ «СК АХА Страхування» в сумі 14 109,00 грн., то їх слід розподілити наступним чином.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір відповідно до ставок, встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 768,40 грн. за позовні вимоги майнового характеру про стягнення страхового відшкодування і матеріальної шкоди (а.с. № 10 т. 1). Оскільки позовні вимоги майнового характеру задоволені частково, втім судовий збір по ним 768,40 грн. є мінімальною ставкою судового збору, менше якої не сплачується, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «СК АХА Страхування» за позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди (страхового відшкодування) на користь позивача становить 768,40 грн.

Оскільки у задоволенні вимог майнового характеру про відшкодування матеріальної шкоди до ОСОБА_2 в сумі 39 933,86 грн. - відмовлено, судовий збір у цій частині в сумі 768,40 грн. з відповідача не стягується.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 139, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, наявність в матеріалах справи звіту експерта ОСОБА_10, який має кваліфікацію судового експерта (висновок експерта виготовлений на вимогу позивача), наявність квитанції про оплату проведення оцінки в розмірі 1 000,00 грн. (а.с.№ 63 т. 1), а також приймаючи до уваги часткове задоволення позову - лише до ПрАТ «СК АХА Страхування» в сумі 14 109,00 грн., суд вважає за можливе стягнути з відповідача ПрАТ «СК АХА Страхування», на користь позивача витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в розмір 261,07 грн., виходячи з того, що загальний розмір стягнутої суми за рішенням суду становить 26,10 % від загальної суми заявлених вимог майнового характеру (1 000,00 грн.* 26,10%/100%).

Загальний розмір судових витрат, який слід стягнути з ПрАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 становить 1 029,47 грн. (768,40 грн. (судовий збір)+ 261,07 грн. (витрати на експертизу)).

На підставі вище вищевикладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 527, 610, 625 1191 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 22, 29, 34, 31, 34 - 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.05.2018р. у справі № 14-16цс18, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування і матеріальної шкоди, пені, трьох відсотків річних і інфляційних витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 8 255,96 грн., внаслідок несвоєчасної сплати страхового відшкодування пеню в сумі 2 853,39 грн., 3% річних в сумі 568,00 грн., інфляційні витрати в сумі 2 431,65 грн., а всього 14 109,00 грн. (чотирнадцять тисяч сто дев`ять гривень 00 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства ««Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 1 029,47 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 39 933,86 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев