Рішення № 85223887, 28.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2019 року № 640/17807/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАРАФЕТ ХОУМ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАРАФЕТ ХОУМ» (далі також - ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ», позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач) в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Київської міської митниці ДФС по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000284/2 від 28 серпня 2019 року;

скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000284/2 від 28 серпня 2019 року (далі також - оскаржуване рішення);

зобов`язати відповідача визнати заявлену ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» митну вартість товарів в розмірі 10 184, 96 ЄВРО, зазначену в митній декларації №UA100010/2019/347963 від 28 серпня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню, а дії щодо прийняття такого рішення - визнанню протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Київська міська митниця ДФС у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при вчиненні дій та винесенні оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» надано відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на заявлених позовних вимогах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2019 року між «Biochimica SpА» (за контрактом - продавець) та ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує продукцію, вироблену компанією «Biochimica Spa» (товар), ціна і кількість якої визначаються згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), що є невід`ємним додатком до цього договору.

З метою митного оформлення товару, ввезеного в Україну на підставі вказаного вище контракту, ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» через митного брокера ФОП ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ від 27 серпня 2019 року №UA100010/2019/347963 (також - ЕМД), якою задекларовано:

Мийні засоби та засоби для чищення расфасовані для роздрібної торгівлі (не в аерозольній упаковці) арт. 1PFBIBD6170S0 Mangiacalcare Deterg. For WC with «Bleach Toilet Active Gel» 750 ml (рідкий миючий засіб для туалетів), всього 1728 шт., арт. 1PFBIDB6160S0 Mangiacalcare Liquid Deterg. for WC with «Descaler Active Gel» 750 ml (рідкий миючий засіб для туалетів), всього 864 шт., арт. 1PFBIAG3493S2 Soft Balm softener «Sensual Agran» 50 washes 3000 ml CLP (пом`якшувач для прання) всього 576 шт., арт. 1PFBIAB3302S0 Soft Соnc Fabric softener «Lavanda di Toscana & Fiori» 750 ml (рідкий засіб для прання) всього 864 шт., арт. 1PFBIAB3305S0 Soft Cone. Fabric softener «Stella Alpina & Muschio Bianco» 750 ml (рідкий засіб для прання) всього 864 шт., арт. 1PFBIBF2022S3 Soft Liquigel detergent «Linfa di Aloe» 2500 ml (рідкий засіб для прання), всього 816 шт., арт. 1PFBIBF2005S8 Soft Liquigel detergent «Blue Oxygen» 2500 ml (рідкий засіб для прання) всього 816 шт., арт. 1PFBIBF2021S3 Soft Liquigel detergent «Full Color» 2500 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 768 шт., арт. 1PFBIBF2020S7 Soft Liquigel detergent «Lavanda In tensa» 2500 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 768 шт., арт. 1PFBIBF2010S7 Soft Liquigel detergent «Muschio Delicato» 2500 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 768 шт., арт. 1PFBIBF2026S1 Soft Liquigel detergent «Sensual Argan» 2500 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 768 шт., арт. 1SFBTBX145001 Soft Heavy duty laundry pewder detergent 50 m 3,1 kg «Blue - Oxygen» CLP (пральний порошок) всього 504 шт., арт. 1PFBIDA601401 Mangiacalcare Limescale remover trigger 500 ml (спрей для усунення вапняного осаду) всього 27 шт., арт. 1PFBIAB3301S0 Soft Cone Fabric softener «Limone Sorrento & Brezza Marina» 750 ml (рідкий засіб для прання) всього 12 шт., арт. 1PFBIAB33O4S0 Soft Cone Fabric softener «Gelsomino di Sicilia & Orchidea» 750 ml (рідкий засіб для прання) всього 12 шт., арт. 1PFBIAB3402S6 Soft Cone Fabric softener «Megic Passion» 750 ml (рідкий засіб для прання) всього 36 шт., арт. 1PFBIAG3501S7 Soft Balm softener «Magic Passion» 50 washes 3000 ml CLP (пом`якшувач для прання) всього 36 шт., арт. 1PFBIAG3502S7 Soft Balm softener «Magic Fresh» 50 washes 3000 ml CLP (пом`якшувач для прання) всього 72 шт., арт. 1PFBIBC4005S6 Soft Heavy duty liquid detergent «Black» 1000 ml (рідкий засіб для прання) всього 45 шт., арт. 1PFBILC4020S7 Soft Light duty liquid detergent «Wool and Delicate» 1000 ml (рідкий засіб для прання) всього 45 шт., арт. 1PFBILE0533S6 Soft Hands and washing machine liq. det. «Wool and Delicate» 2000 ml (рідкий засіб для прання) всього 45 шт., арт. 1PFBIBC4025S4 Soft Light duty liquid detergent «Wool and і Delicate Caress» 1000 ml (рідкий засіб для прання) всього 90 шт., арт. 1PFBIBW2055S0 Soft Heavy duty laundry liquid detergent «Lavender» 1625 ml (рідкий засіб для прання) всього 54 шт., арт. 1PFBIBC4010S4 Soft Light duty liquid detergent «Marseille» 1000 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 30 шт., арт. 1PFBIBC4016S3 Soft Heavy duty liquid detergent «Mix Color» 1000 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 90 шт., арт. 1PFBIBC4015S5 Soft Light duty liquid detergent «Passion» 1000 ml (рідкий засіб для прання) всього 60 шт., арт. 1PFBIBW2051S1 Soft Heavy duty laundry liquid detergent «Classic» 1625 ml CLP (рідкий засіб для прання) всього 24 шт. Торговельна марка Mangiacalcare, SOFT. Виробник «ВІОСНІМІСА» S.p.A. Країна виробництва EU.

Одночасно, з вказаною вище ЕМД декларантом було подано до митного органу перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), а саме:

- зовнішньоекономічний договір № 3 від 06 квітня 2019 року;

- рахунок-фактуру Е 228 від 22 серпня 2019 року;

- автотранспортну накладну № 076032 від 22 серпня 2019 року;

- книжку МДП GX.83238247 від 23 серпня 2019 року;

- сертифікат (походження) перевезення товару форми EUR.1 R 797700 від 23 серпня 2019 року;

- платіжне доручення № 1386 від 21 серпня 2019 року;

- довідку про вартість перевезення товару № 22 08-19/1 від 22 серпня 2019 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 1/2016 від 11 січня 2016 року;

- інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 4495731 від 26 серпня 2019 року;

- копію митної декларації країни відправлення від 27 серпня 2019 року № UA100010/2019/347963/347963.

За наслідками опрацювання наданих документів Київська міська митниця ДФС прийшла до висновку, що документи подані для визначення митної вартості товару відповідно до положень статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Тому, митний орган запропонував декларанту позивача надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару шляхом надсилання електронного повідомлення, а саме: рахунок-проформу; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296).

Декларант позивача листом вих. № 015 від 28 серпня 2019 року надав відповідачу договір організації перевезень вантажів автомобільним транспортом № 1610/18 від 16 жовтня 2018 року; заяву на перевезення вантажу № 247 від 20 серпня 2019 року; рахунок на сплату автотранспортних послуг № СФ-161/280 від 27 серпня 2019 року (сплата рахунку не проводилась); копію експортної декларації країни відправлення № 2019-EXP-003357 від 23 серпня 2019 року; прайс-лист виробника б/н від 01 лютого 2019 року; рахунок-проформу на попередню оплату товару № 83 від 23 липня 2019 року; прайс-лист ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» для реалізації товару в Україні від 01 квітня 2019 року, а також повідомив про неможливість надання інших документів.

За наслідками опрацювання додатково наданих документів, на виконання вимог п. 6 статті 54 МК України, Київською міською митницею ДФС було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00972.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000284/2 від 28 серпня 2019 року.

Зокрема, відповідно до рішення №UA100010/2019/000284/2 митна вартість товару визначена із застосуванням шостого резервного методу у розмірі 1,0700 EUR/кг.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів та діями контролюючого органу щодо прийняття такого рішення, обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч. 3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 28 серпня 2019 року (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що на момент митного оформлення додані до ЕМД документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що слугувало підставою для початку процедури консультацій між митним органом та декларантом.

Митним органом було встановлено, що декларантом надано довідку про транспортні витрати від 22 серпня 2019 року №22 08-19/1 та рахунок-фактуру від 27 серпня 2019 року №СФ-161/280 ТОВ «Транс Ліль», з яким укладено договір транспортного експедирування, але який не є перевізником вантажу. Проте, відповідно до інформації, зазначеної в міжнародної товарно-транспортній накладній (СМR) від 22 серпня 2019 року № 076032, фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару є ТОВ «Камаз Транс Сервіс». Тобто, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Відповідні документи не надано.

Митна декларація країни відправлення (електронна копія) містить дані, що не відповідають даним у документах, наданих при митному оформленні. У митній декларації країни відправлення вказані коди товарів 3402209000, 3402202000 . При митному оформленні товар задекларовано за одним кодом товару згідно з УКТЗЕД-3402209000. Також, митна декларація країни відправлення не містять відміток митних органів країни відправлення та країни транзиту.

Прайс-лист не містить контактну інформацію про продавця (сайта у мережі Інтернет для контактів покупців із фірмою-продавцем, телефон та адреса вказана на штампі виробника ВІОСНІМІСА), умови платежу, термін поставки, система знижок, характер тари та упаковки та інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, внаслідок чого розпочалась процедура консультації та були витребувані у декларанта додаткові документи на підставі ч. 3 статті 53 МК України.

Між тим, як було зазначено вище, декларант позивача листом вих. № 015 від 28 серпня 2019 року надав відповідачу догорів організації перевезень вантажів автомобільним транспортом № 1610/18 від 16 жовтня 2018 року; заяву на перевезення вантажу № 247 від 20 серпня 2019 року; рахунок на сплату автотранспортних послуг № СФ-161/280 від 27 серпня 2019 року (сплата рахунку не проводилась); копію експортної декларації країни відправлення № 2019-EXP-003357 від 23 серпня 2019 року; прайс-лист виробника б/н від 01 лютого 2019 року; рахунок-проформу на попередню оплату товару № 83 від 23 липня 2019 року; прайс-лист ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» для реалізації товару в Україні від 01 квітня 2019 року.

За наслідками опрацювання додатково наданих документів Київська міська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджено документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при їх обчисленні у відповідності до ч. 2 статті 58 МК України.

Суд критично відноситься до вказаних вище тверджень відповідача, враховуючи наступне.

Так, 16 жовтня 2018 року між приватним підприємством «ТРАНС-ЛІЛЬ» (експедитор - (виконавець) та ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» (замовник) було укладено договір № 1610/18 на транспортно-експедиторське обслуговування.

Відповідно до п. 1.1 договору-заявки № 247 на транспортно-експедиційне перевезення вантажів від 20 серпня 2019 року, укладеного між тими самими сторонами, у межах якого замовник діє від власного імені, а експедитор - (виконавець) діє від власного імені або за дорученням організацій, з якими він має прямі договори і за рахунок замовника. Експедитор зобов`язується організувати перевезення вантажу за маршрутом вибраним замовником і узгодженим з експедитором, укласти від його імені договір на перевезення вантажу, а також виконати інші зобов`язання пов`язані з перевезеннями, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити експедитору вартість такої послуги.

З наявної в матеріалах справи довідки про транспортні витрати № 22 08-19/1 від 22 серпня 2019 року вбачається, що витрати за перевезення по маршруту IT-UA склали 83 401,00 грн., що відповідає сумі вказаній в рахунку-фактурі № СФ-161/280 від 27 серпня 2019 року.

Митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.

Виконання умов контракту обома сторонами, а також відсутність зауважень один до одного з боку сторін, свідчить про досягнення між ними взаємної згоди щодо істотних умов такого контракту, а також про досягнення взаємної згоди про те, що поставка товару здійснюється згідно специфікацій.

Слід зазначити, що сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору, митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості специфікацій з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.

При цьому, безпідставним є сумнів відповідача щодо визначення митної вартості товару у зв`язку із тим, що в митній декларації країни відправлення вказані коди товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі також - УКТЗЕД) 3402209000, 3402202000 , у той час як імпортований товар задекларовано за одним кодом товару згідно з УКТЗЕД-3402209000, оскільки згідно основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатка до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, митна ставка за обома кодами визначена у розмірі 6,5 %.

Також суд звертає увагу, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями п. 4 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Вказана позиція суду також була наведена в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року по справі № 816/747/15-а.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» разом із ІМ 40 ДЕ № UA100010/2019/347963 від 28 серпня 2019 року та на вимогу відповідача документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Більш того, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «митна вартість визнана із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Джерело інформації - МД №UA100150/2019/104632 від 05 липня 2019 року, МД №UA100150/2019/104703 від 14 липня 2019 року, МД №UA209180/2019/047021 від 18 липня 2019 року».

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, дії контролюючого органу з його прийняття також визнаються протиправними.

Водночас, вимога про зобов`язання відповідача визнати заявлену ТОВ «МАРАФЕТ ХОУМ» митну вартість товарів в розмірі 10 184, 96 ЄВРО, зазначену в митній декларації №UA100010/2019/347963 від 28 серпня 2019 року задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 статті 245 КАС України).

Враховуючи те, що скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості №UA100010/2019/000284/2 від 28 серпня 2019 року, яким визначено митну вартість товару у розмірі 1,0700 EUR/кг вже призведе до відновлення порушеного права позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи дії та рішення не можуть вважатись такими, що вчинені/прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 3 842, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАРАФЕТ ХОУМ» (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 5, офіс 301; код ЄДРПОУ 40148778) до Київської міської митниці ДФС (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А; код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Київської міської митниці ДФС по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000284/2 від 28 серпня 2019 року.

Скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000284/2 від 28 серпня 2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАРАФЕТ ХОУМ» судові витрати у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк