Ухвала суду № 85223782, 23.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10167/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючої судді Мельниченко Л.А.,

суддів Метелешко О.В., Козачук О.М.,

при секретарі Мізерній К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 22018101110000153 від 05 липня 2018 року, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, одруженого, працюючого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 і ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 366 КК України,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора Калюс О.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Радевич О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И Л А:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 22018101110000153 від 05 липня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просить суд затвердити цю угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші, передбачені угодою заходи.

Захисник обвинуваченого - адвокат Радевич О.М. повністю підтримала прокурора, просила суд затвердити угоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого адвоката і просив суд затвердити угоду, яка була затверджена між ним і прокурором, та просив додатково врахувати його тяжкий стан здоров`я, потребу в наданні йому постійної медичної допомоги, отримання маленької за розміром пенсії.

Вивчивши угоду та долучені до неї матеріали, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши угоду на відповідність нормам кримінально-процесуального та кримінального законодавства, суд приходить до наступного.

05 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018101110000153 від 05 липня 2018 року, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області радником юстиції Калюс Оксаною Василівною та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю адвоката Радевич Оксани Миколаївни, у порядку, передбаченому положеннями ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди, ОСОБА_1 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 і ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 366 КК України, за обставин, викладених у підозрі від 16 травня 2018 року, інші учасники досудового розслідування також не оспорюють фактичних обставин правопорушень, сторони не мають сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій.

Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_1

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , передбаченими ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, збіг тяжких особистих та сімейних обставин, вчинення злочину через матеріальну та службову залежність.

Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 - не встановлено.

Встановлено, що шкода заподіяна державі спільними діями співучасників цих злочинів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в обсязі підозри у розмірі 12 463 290 гривень 05 копійок.

ОСОБА_1 погодився відшкодувати частково завдану кримінальним правопорушенням шкоду, а саме в сумі 10 000 гривень.

Відшкодування державі збитків в іншій частині буде покладено на інших підозрюваних.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 зобов`язується:

беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі підозри під час досудового розслідування та у обсязі обвинувачення у судовому провадженні;

сприяти розслідуванню обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, виявленні та припиненні інших відомих їх подібних кримінальних правопорушень;

викрити злочинні дії, вчинені ним та іншими співучасниками злочинів за попередньою змовою групою осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 );

викрити злочинні дії державного інспектора відділу митного оформлення митного поста Київської міської митниці ДФС, який проводив митний огляд окремих міжнародних експрес -відправлень, задекларованих митним агентом ТОВ «Східно-Європейський Експрес» ОСОБА_3 ;

відшкодувати частково завдану кримінальним правопорушення шкоду у розмірі 10000 гривень.

Крім цього, сторони угоди узгодили ОСОБА_1 наступне покарання:

за ч. 2 ст. 209 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю щодо здійснення міжнародних експрес-перевезень на строк два роки шість місяців, без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 366 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року та 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю щодо здійснення міжнародних експрес-перевезень на строк два роки, без штрафу;

за ч.5 ст. 27 і ч. 2 ст. 366 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю щодо здійснення міжнародних експрес-перевезень на строк два роки, без штрафу;

за ч. 2 ст. 205 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ч. 3 ст. 212 КК України, із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України, у виді штрафу у розмірі п`ятнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю щодо здійснення міжнародних експрес-перевезень на строк два роки, з конфіскацією майна;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю щодо здійснення міжнародних експрес - перевезень на строк два роки шість місяців, з конфіскацією майна.

Застосувати ст.ст. 75, 77 КК України, у зв`язку з врахуванням позитивної характеристики особи винного, враховуючи, що ОСОБА_1 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, не має судимості, а також можливість його виправлення без відбування покарання, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання із випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю щодо здійснення міжнародних експрес- перевезень на строк два роки шість місяців, без конфіскації майна;

На підставі ст. 76 КК України, на ОСОБА_1 покладаються такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, ОСОБА_1 були роз`яснені вимог ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України.

Відповідно до вимог ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, серед іншого, суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

З метою перевірки дотримання при складанні угоди норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, та перевірки визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, в судовому засіданні був допитаний обвинувачений ОСОБА_1 , який суду пояснив що він тривалий час працював на керівній посаді, а тому, маючи відповідні знання та навики, погодився на пропозицію ОСОБА_2 вчинити всі необхідні дії щодо утворення ТОВ «Східно-Європейський Експрес» та взяти на себе обов`язки по керівництву ним. Він не мав наміру вчиняти злочинів та не знав, шо його діяльність має злочинний характер. Лише після порушення кримінальної справи він зрозумів, що вчиняв злочини та визнає в свою вину, щиро розкаюється. Він дійсно нічого не знав, оскільки фактичним усіма справами фірми займався ОСОБА_2 , а він лише виконував вказівки останнього. Він пенсіонер з маленькою пенсією та дуже хворий, тому був вимушений працювати на ОСОБА_2 , оскільки втрата цієї роботи позбавляла його заробітку, саме це він ( ОСОБА_1 ) вважає службовою залежністю від ОСОБА_2 та збігом тяжких обставин. Він ( ОСОБА_1 ) надавав слідчому викривальні покази щодо співучасників злочину, хоча не заперечує той факт, що вони визнають свою вину. Він вважає, що збитки державі наніс саме ОСОБА_2 , а тому при укладенні угоди погодився на виплату лише 10000 гривень завданої шкоди. На даний час він не намагався сплатити цю суму, оскільки в нього немає іншого заробітку, ніж пенсія 1700 гривень. В тому разі, якщо суд йому присудить сплату грошей, то він буде брати кошти у борг.

Крім того, ОСОБА_1 не зміг пояснити суду, які саме його дії свідчать про вчинення ним кожного інкримінуємого кримінального правопорушення.

Як вбачається з вищенаведеного, обвинувачений ОСОБА_1 не виконав умови укладеної угоди про визнання винуватості: фактично не визнав свою вину в обсязі пред`явленого йому обвинувачення; з урахуванням тривалого часу знаходження кримінального провадження у суді, не виконав умову угоди щодо відшкодування 10000 гривень під час судового розгляду; крім того, заявив, що немає можливості сплатити ці кошти, що свідчить про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Крім того, у обвинувальному акті та угоді зазначено, що інкриміновані ОСОБА_1 злочини він вчинив у співучасті з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в той же час, обвинувальні вироки відносно цих осіб за вчинення даних кримінальним правопорушень відсутні, а матеріали щодо них виділені в окремі провадження, що свідчить про неприпустимість тверджень про те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення у співучасті з вищезазначеними особами, призводить до порушення вимог п.1 ч.7 ст. 474 КПК України при укладенні угоди.

Крім того, у обвинувальному акті та угоді зазначено, що діями ОСОБА_1 та осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, державі заподіяні збитки в сумі 12 463 290 гривень 05 копійок.

Згідно умов угоди, ОСОБА_1 погодився сплати лише 10000 гривень із цієї суми.

В той же час, в умовах угоди зазначено, що відшкодування збитків в іншій частині буде покладено на інших підозрюваних, при тому, що вони не є сторонами цієї угоди, що є порушенням вимог п.п.1, 3 ч.7 ст. 474 КПК України при укладенні угоди.

Щодо визначеного в угоді покарання, то відповідно до вимог статті 65 КК України, суд, призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

3. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 53 КК України, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються:

1) з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;

3) вчинення злочину неповнолітнім;

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність.

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;

8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

3. Якщо будь-яка з обставин, що пом`якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом`якшує.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003року № 7: «Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання.

При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Покарання, призначене судом із застосуванням ст. 69 КК, не може бути нижчим від мінімальної межі відповідного виду покарання, встановленої у Загальній частині КК.

Щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш м`яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК».

При визначенні в угоді ОСОБА_1 покарання, було застосовано вимоги ст. 69 КК України до трьох статей його обвинувачення, що, виходячи з вищенаведеного, дає підстави стверджувати про відсутність належної кількості зазначених в угоді пом`якшуючих обставин, необхідних для застосування до кожної з трьох статей не менше двох обставин, і не просто пом`якшуючих, а які істотно знижують ступінь тяжкості вчинення кожного кримінального правопорушення, і в чому вони визнаються саме істотними.

В той же час, саме на ці ж пом`якшуючі обставини в угоді посилаються і при призначенні покарання із застосуваннях ч.2 ст. 53 КК України та при твердженні про можливість, при призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавленні волі, застосувати вимоги ст. 75 КК України, що не відповідає вимогам діючого законодавства та п.1 ч.1 ст. 474 КК України.

Аналізуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості.

Крім того, з урахуванням того, що судовий розгляд здійснюється після постановлення ухвали суду про його призначення відповідно до положень глави 28 КПК України, то під час проведення підготовчого судового засідання необхідно керуватися нормою кримінально-процесуального законодавства яка регламентує, що у разі відмови в затвердженні угоди, укладеної на етапі досудового розслідування, останнє продовжується у загальному порядку, а кримінальне провадження, у разі відмови в затвердженні угоди, підлягає поверненню прокурору незалежно від того чи було дотримано стороною обвинувачення вимоги ст. 291 КПК України та Кримінального процесуального Кодексу в цілому при складанні обвинувального акту .

Тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку.

Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314-316, 369-372, 376, 474, КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у затвердженні угоди, укладеної міжпрокурором відділу прокуратури Київської області Калюс Оксаною Василівною та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018101110000153 від 05 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 і ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 366 КК України.

Матеріали кримінального провадження з реєстром матеріалів досудового розслідування та з угодою про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу прокуратури Київської області Калюс О.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , повернути до прокуратури Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л.А.Мельниченко

Судді: О.В. Метелешко

О.М. Козачук