Ухвала суду № 85222760, 28.10.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 708/765/18

Провадження № 1-кп/712/274/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:

головуючого судді Кончиної О.І.

суддів Мельник І.О., Токової С.Є.

за участю:

секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.

прокурора Пилипас Р.О.

захисників Єгоренкова С.В., Руденко М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Ткаченка В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України.

В судовому засіданні захисник Руденко М.О. заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, мотивуючи своє клопотання тим, що прокурором не наведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та послалася на те, що її підзахисний має незадовільний стан здоров`я, і відсутні умови та можливості медичної частини Черкаського слідчого ізолятора забезпечити необхідний клініко - діагностичний моніторинг стану здоров`я ОСОБА_1 , що в подальшому може призвести до значного погіршення здоров`я та тяжких наслідків з загрозою для його життя.

В судовому засіданні захисники Руденко М.О., Єгоренков С.В. та обвинувачений ОСОБА_1 просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника Руденко М.О. щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час та просив продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Послався на те, що ризики, які існували на момент його продовження, у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора та заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає доцільним, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч.2 ст.177 КПК України).

Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Право на свободу та особисту недоторканість є одним із значущих прав людини. Частиною 2 статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.

Суд виходить з того, що до вирішення питання про винність особи тримання під вартою не може бути загальним правилом і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Тримання під вартою повинно бути законним і обґрунтованим. Законність тримання полягає у дотриманні передбаченої законом процедури застосування цього запобіжного заходу, а його обґрунтованість у вимозі взяття під вартою лише за наявності передбачених для цього у законі підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Право на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження передбачає, що вирішення питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може розглядатись абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати у кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі, але за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.

Ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси обвинуваченому ОСОБА_1 обранота продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який спливає, 26.10.2019.

У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 діянь, як вони сформульовані у обвинуваченні, а також їх чисельності, в тому числі у вчиненні тяжкого насильницького кримінального правопорушення у вигляді умисного вбивства, вчинення інших злочинів, беручи до уваги те, що на даному етапі розгляду справи, судовий розгляд не закінчений, останній може переховуватись від суду, оскільки зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в с. Негровець, Міжгірського району, Закарпатської області, впливати на свідка, який проживає в одній місцевості з обвинуваченим та на даний час не допитаний, а також те, що в кримінальному провадженні є співвиконавець (матеріали відносно нього виділено в окреме провадження) та зможе незаконного на нього впливати, що буде перешкоджати розслідуванню вказаного кримінального провадження, наявність попередньої судимості, яка в установленому законом порядку не знята та не погашена, суд дійшов висновку про те, що ризики, які враховувались судом при обранні та продовженні запобіжного заходу залишаються актуальними.

Викладене вище дає підстави для висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, беручи до уваги необхідність враховувати не лише інтереси конкретної особи, а й загально суспільний, який у даному випадку стосується результату розгляду кримінальної справи по обвинуваченню, серед іншого, в умисному вбивстві - тобто протиправному позбавленні життя особи, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а тому з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, суд вважає виправданим застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сторона захисту в клопотанні про зміну міри запобіжного захисту з тримання під вартою на іншу міру запобіжного заходу, не пов`язану з триманням під вартою, посилається на те, що ОСОБА_1 голодує, що призвело до погіршення його стану здоров`я, у зв`язку з чим, потребує негайного лікування в умовах стаціонару, яке не може бути забезпечено в умовах Черкаського слідчого ізолятора.

Таке твердження захисників, суд оцінює критично не може взяти до уваги з наступних підстав.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров`я, особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013р. №460/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув`язненим особам в слідчих ізоляторах. Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104.

Відповідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року, з урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу лікар медичної частини негайно призначає засудженому курс лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров`я, клінічними протоколами надання медичної допомоги.

Відповідно до розділу 10 пункту 2, підпунктів 2.1 2.2 та 2.8 передбачено, що у СІЗО здійснюються: медичний контроль за станом здоров`я ув`язнених і засуджених шляхом проведення оглядів та обстежень; виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров`я і працездатності; амбулаторне і стаціонарне лікування методами і засобами відповідно до чинного законодавства.

У СІЗО ув`язнені і засуджені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер, а в разі гострого захворювання - до посадових осіб СІЗО.

В частині надання медичної допомоги, судом також було відредаговано відповідним листом, який був направлений на виконання, а нових обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, судом не встановлено, а тому клопотання не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Руденко М.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу із тримання під вартою на нічний домашній арешт відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Братськ, Іркутської області, Російської федерації, громадянина України, українця, із освітою середньо - спеціальною, не одруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України строком до 60 днів, тобто по 20.12.2019, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий О.І.Кончина

Судді І.О.Мельник

С.Є.Токова

Повний текст ухвали проголошено 28.10.2019.