Ухвала суду № 85222083, 28.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6215/19

УХВАЛА

28 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.09.2019 року №UA500000/2019/000490/2.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у результаті прийняття відповідачем оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, позивачу збільшено розмір мита на суму 95600,68 грн., яку необхідно доплатити для випуску товарів у вільний обіг.

Отже, вказана сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої позивач має сплатити судовий збір.

Аналогічні висновки щодо визначення ціни позову у даній категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №826/8432/18.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 956,00 грн. (95600 грн. 68 коп.*1 %).

На підтвердження сплати судового збору позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 141 від 17.09.2019 року на суму 768,40 грн. та квитанцію №0.0.1498101281.1 від 21.10.2019 року на суму 187,60 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно бази даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що у справі №420/6215/19 відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по квитанції № 141 від 17.09.2019 року на суму 768,40 грн.

Водночас, з бази даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що квитанція № 141 від 17.09.2019 року на суму 768,40 грн. вже подавалась позивачем на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000490/2 від 12.09.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA500090/2019/0019 по справі № 420/5612/19.

При цьому, по справі №420/5612/19 наявне підтвердження зарахування суми сплаченого судового збору згідно квитанції № 141 від 17.09.2019 року на суму 768,40 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн., а саме: квитанція № 141 від 17.09.2019 року, - вже подавалась позивачем за подачу позовної заяви в іншій справі, і вказана сума судового збору за вказаною квитанцією зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суддя зазначає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд повернув без розгляду. При цьому, це не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була повернута без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18.

Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати до суду інші належні докази сплати судового збору по справі № 420/6215/19 у розмірі 768,40 грн. (956,00 грн. - 187,60 грн. = 768,40 грн.).

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.120, 132, 133, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко