Рішення № 85221668, 22.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року 320/4511/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області з ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 22.07.2019;

- зобов`язати Черняхівську сільську раду Кагарлицького району Київської області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 22.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона 22.07.2019 звернулась до відповідача із запитом на отримання публічної інформації. Однак, протягом встановленого законом 5-денного строку відповідач запитувану інформацію не надав. На думку позивача, така бездіяльність Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області є протиправною та порушує її право на доступ до публічної інформації.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідь на запит щодо надання публічної інформації надана у встановлені законом строки. Так, відповідачем до відзиву додано лист-відповідь від 25.07.2019 №244. При цьому, відповідач зауважив, що позивач не зверталася до Черняхівської сільської ради щодо отримання відповіді на запит протягом встановленого законом терміну, про що була повідомлена в телефонному режимі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просила надати наступну інформацію та документи:

- чи знаходиться у власності або користуванні земельна ділянка, зазначена в заяві ОСОБА_1?

- кому належить право власності або користування вказаної в заяві ОСОБА_1 земельної ділянки (у випадку якщо земельна ділянка зазначена в заяві ОСОБА_1 знаходиться у власності чи користуванні)?

- копії документів, які підтверджують право власності або користування інших осіб на зазначену в заяві ОСОБА_1 земельну ділянку (у випадку якщо земельна ділянка зазначена в заяві ОСОБА_1 знаходиться у власності чи користуванні)?

Крім того, позивач у запиті на отримання публічної інформації просила надати письмову відповідь за зазначеною в запиті поштовою адресою у визначений законодавством строк.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не надав відповіді на вищезазначений запит.

На думку позивача, така бездіяльність Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області є протиправною та суперечить Закону України "Про доступ по публічної інформації", що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями).

Статтею 1 вказаного Закону надано визначення публічної інформації, згідно якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Тобто, положення вказаного закону регулюють, зокрема, правовідносини з приводу забезпечення отримання громадянами або іншими особами інформації, що створюється та виникає в процесі функціонування суб`єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань.

Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема:

- обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Також, доступ до публічної інформації, відповідно до статті 4 цього Закону, здійснюється на принципах, зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Черняхівська сільська рада Кагарлицького району Київської області, як орган місцевого самоврядування, беззаперечно, відноситься до розпорядників інформації в розумінні положень пункту 1 частини першої Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, серед іншого, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов`язок розпорядника інформації щодо надання відповіді на отриманий запит - має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.

При цьому, стаття 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Разом з тим, вирішуючи дану справу та оцінюючи оскаржувану бездіяльність відповідача, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджено, що 22.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області із запитом на отримання публічної інформації.

При цьому, запитувану інформацію позивач просила надіслати за зазначеною в запиті поштовою адресою у визначений законодавством строк.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи, на поштову адресу позивача запитувана інформація у визначений законом строк надіслана не була.

Натомість, у відзиві відповідач повідомив, що відповідь на запит щодо надання публічної інформації була надана позивачу у встановлені законом строки, що підтверджується листом-відповіддю від 25.07.2019 №244.

При цьому, відповідач у відзиві зауважив, що позивач не зверталася до Черняхівської сільської ради щодо отримання відповіді на запит протягом встановленого законом терміну, про що була повідомлена в телефонному режимі.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що у запиті позивач виявила бажання отримати запитувану інформацію саме на поштову адресу.

Водночас, суд звертає увагу на те, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом, спосіб ознайомлення визначається самим запитувачем інформації.

Так, частиною 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", передбачено можливість зазначення у запиті поштової адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно поштової форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на поштову адресу.

У разі, якщо запитувач просить надати відповідь на поштову адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його на поштову адресу запитувача.

Відтак, Черняхівська сільська рада, як розпорядник інформації, зобов`язана була надати запитувану публічну інформацію, у тій формі, про яку просив запитувач у своєму запиті.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази щодо відправлення позивачу листа-відповіді від 25.07.2019 №244 на поштову адресу, яка зазначена в запиті від 22.07.2019.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи положення статті 16 та частини 1 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації", яким встановлено відповідальність винних осіб та розпорядника інформації за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (зокрема, у випадках ненадання відповіді на запит, ненадання інформації на запит, безпідставної відмови у задоволенні запиту на інформацію, надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасного надання інформації; необґрунтованого віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом), у сукупності з іншими нормами законодавства, які мають бути прийняті до уваги під час розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено права позивача під час розгляду запиту від 22.07.2019.

А тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із зобов`язанням відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на запит на отримання публічної інформації від 22.07.2019 шляхом надсилання її на поштову адресу ОСОБА_1 , визначену у запиті: АДРЕСА_1 .

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 14.08.2019 №0.0.1435541049.1.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 22.07.2019 у формі, визначеній ОСОБА_1 як запитувачем інформації, - на поштову адресу.

Зобов`язати Черняхівську сільську раду Кагарлицького району Київської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на отримання публічної інформації від 22.07.2019 шляхом надсилання її на поштову адресу ОСОБА_1 , визначену у запиті: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (код ЄДРПОУ 04358773) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.