Рішення № 85221612, 24.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2019 р. справа № 809/1887/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Ткачук О.П.,

представника позивача Муратової Н.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 10 000 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15498,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, в ході проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення нею при здійсненні господарської діяльності Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що полягало в здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. Контролюючим органом за вказані порушення застосовано штрафні санкції в розмірі 10 000 грн. Крім цього, за відповідачем обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5 498, 60 грн.

Представником позивача 10.02.2017 подано суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої сума яка підлягає до стягнення з ОСОБА_1 складає 10 000 грн. - заборгованість по сплаті штрафної санкції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2017 зупинено провадження у даній справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №809/1470/15.

У зв`язку з початком роботи 15.12.2017 Верховного Суду та набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 зупинено провадження у даній справі до вирішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду справи №809/1470/15.

Поновлено провадження в даній адміністративній справі ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 замінено позивача - Тисменицьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області правонаступником - Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Вказала, що ОСОБА_1 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5 498, 60 грн. погашена, а тому до стягнення підлягає заборгованість в розмірі 10 000 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В минулому судовому засіданні ОСОБА_1 наявність податкового боргу в розмірі 10 000 грн не заперечила та зазначила, що така заборгованість буде погашатися в міру наявності коштів.

Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 (в редакціях чинних, на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Зі змісту ст. 86 Податкового кодексу України вбачається, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ст.1 вказаного Закону мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перша статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

Судом встановлено, що на підставі наказу № 61 від 11.02.2015 та направлення № 73 від 11.02.2015 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину - кафе "Байконур", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 -Франківськ, що належить суб`єкту господарської діяльності ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).

За результатом перевірки складено акт за № 21/09-19-2-11/1/2795523543 від 17.02.2015, яким встановлено здійснення відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої, а саме: шампанським "Шансон" 0,75 л., по ціні 32 грн. за пляшку, що підтверджується чеком РРО № 5562 від 17.02.2015, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімального оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва". (а.с.9 - 12).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відмовилася від підпису та отримання акту перевірки, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12).

За приписами ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Відповідно до п.п. 1- 3 приміток до Постанови №957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж один літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю один літр та більше одного літра розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Згідно із додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 встановлено мінімальну ціну на вино у скляній тарі місткістю 0,7 та 0,75 л. з 11 червня 2014 року в розмірі 33 гривні.

Враховуючи норми Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснено роздрібну торгівлю шампанським за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, передбачена ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Частиною 2 ст.17 вказаного Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Факт продажу вина (шампанського) "Шансон" за ціною 32 гривні підтверджується наявними в матеріалах справи актом фактичної перевірки та фіскальним чеком РРО № 5562 від 17.02.2015.

Як наслідок, рішенням Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 11.03.2015 за №000004/09-04-22-2795523543 застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн. (а.с.14).

Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішенням про застосування штрафних санкцій від 11.03.2015 за №000004/09-04-22-2795523543 відмовлено (а.с. 55 - 59).

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду по справі №809/1470/15 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 залишено без змін (а.с. 74 - 81).

Отже, правомірність прийняття контролюючим органом рішенням від 11.03.2015 за №000004/09-04-22-2795523543 підтверджується рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016, яке набрало законної сили.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , яка підлягає до стягнення складає 10 000 грн.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.

Таким чином, позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 10 000 грн. підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) в дохід бюджету заборгованість в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 28 жовтня 2019 р.