Рішення № 85221301, 27.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/5530/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Васильєва В.О.

представника відповідача Нагорного Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕГІОНГАЗ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” (далі - ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ”, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.02.2019 року №0005141410, яким застосовано штрафні санкції в сумі 6 063 457,60 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 18.01.2019 року №0018/14/29/14/38873258. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №0005141410, яким застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 6 063 457,60 грн. Зазначає, що готівкова виручка відокремлених підрозділів, які не ведуть касової книги, що здається ними до кас банку через інкасаторів-збирачів, зараховується на рахунок підприємства - юридичної особи у безготівковому порядку та не потребує оприбуткування в касовій книзі підприємства - юридичної особи. На думку позивача, відповідачем зроблено передчасні висновки стосовно неоприбуткування готівки у касовій книзі підприємством. Також, позивач вказує, що фінансові санкції, застосовані на підставі пункту 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року у розумінні статті 238 та 239 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, застосування яких можливо в строки, передбачені у статті 250 Господарського кодексу України. Позивач вважає, що відповідачем було порушено порядок складання податкового повідомлення-рішення та оформлення результатів перевірки, оскільки: порядковий номер податкового повідомлення-рішення не відповідає вимогам Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204; замість дати акту перевірки « 18.01.2019 року», в податковому повідомленні-рішенні зазначено» 21.01.2019 року»; в акті перевірки зазначено, що перевірка проведена, зокрема, на підставі Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року №1775-ІІІ, який втратив чинність 28.06.2015 року.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що за результатами фактичної перевірки ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” встановлено порушення пункту 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, в редакції чинній до 01.06.2018 року. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №0005141410, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 6 063 457,60 грн. є правомірним та таким, що прийнято відповідачем у межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством України. Також, відповідач зазначив, що недоліки змісту податкового повідомлення-рішення та акту перевірки не спростовують факту порушення, та не можуть слугувати підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відокремлений структурний підрозділ ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” не веде касової книги, до каси ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” готівка не здається, тобто в касі суб`єкта господарської діяльності оприбуткування готівки не відбувається в розумінні пункту 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

23.07.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.09.2019 року; 03.09.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.09.2019 року для надання додаткових доказів; 13.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.09.2019 року.

В судовому засіданні 27.09.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” зареєстровано як юридична особа 22.08.2013 року, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів автозаправки, розташованої за адресою Миколаївська область, м. Очаків, вул. Чижикова, буд.128 суб`єкта господарської діяльності ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ”.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 18.01.2019 року №0018/14/29/14/38873258, у висновках якого встановлено порушення ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ”, зокрема, пункту 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148.

Зокрема, в описовій частині акту зазначено, що ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” порушено пункт 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, в редакції від 29.12.2017 року, яка діяла з 05.01.2018 року по 31.05.2018 року. ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” не оприбутковано готівку у касовій книзі підприємства за період з 05.01.2018 року по 31.05.2018 року на загальну суму 1 212 695,12 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 18.01.2019 року №0018/14/29/14/38873258, позивач надав до ГУ ДФС у Миколаївській області заперечення.

ГУ ДФС у Миколаївській області розглянуто заперечення позивача та листом від 19.02.2019 року №1102/10/14-29-14-06-09 повідомлено позивача, що взяти до уваги заперечення ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” на акт перевірки від 18.01.2019 року №0018/14/29/14/38873258 не є можливим, оскільки не надано до розгляду заперечень жодних об`єктивних доказів, які б спростовували висновки стосовно порушень, вказаних в акті перевірки.

21.02.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005141410, яким до ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки” у розмірі 6063475,60 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №0005141410 в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням якої від 27.05.2019 року №24183/6/99-99-11-06-05-25 податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №0005141410 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №0005141410 протиправним звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 (далі - Положення №148 в редакцій чинній з 05.01.2018 року по 31.05.2018 року).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу І Положення №148 відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.

Оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат (підпункт 18 пункту 3 розділу І Положення №148).

Відповідно до пункту 58 розділу VI Положення №148, контролюючий орган під час проведення перевірки: 1) перевіряє виконання установою/підприємством вимог цього Положення щодо дотримання порядку ведення касової книги та оформлення операцій з приймання та видачі готівки з каси, ведення відповідних касових документів; 2) перевіряє повноту та своєчасність оприбуткування в касах готівкових надходжень, одержаних установою/підприємством (за реалізовану продукцію, продані товари, виконані роботи, надані послуги і за позареалізаційні операції). Готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (або РК), визначено в пункті 11 розділу II цього Положення.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Положення №148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Відповідно до пункту 25 розділу ІІ Положення №148, приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства.

Згідно з пунктом 32 розділу ІІ Положення №148, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за неоприбуткування, (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки передбачений штраф - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені даною нормою, можуть застосовуватися лише у разі не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Відтак, суб`єкти господарювання мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про порушення позивачем вищенаведених вимог щодо оприбуткування готівки стала відсутність оприбуткування готівки в касовій книзі на загальну суму 1212695,12 грн. в період з 05.01.2018 року по 31.05.2018 року.

Позивачем фактично не заперечувалось, що у період з 05.01.2018 року по 31.05.2018 року не здійснювалось оприбуткування готівки у касовій книзі, однак представник позивача наполягав, що відокремлені підрозділи установ/підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами - книги не ведуть на підставі абзацу 4 пункту 39 розділу ІV Положення №148.

Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки приписами пункту 11 розділу ІІ Положення №148, які діяли до 01.06.2018 року, передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Отже, беручи до уваги ту обставину, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством встановлено, що оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосування РРО є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі, та враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, суд дійшов висновку про порушення позивачем пункту 11 розділу ІІ Положення №148.

За наведених обставин, при виявлені факту неоприбуткування ТОВ “ДНІПРОРЕГІОНГАЗ” готівки у сумі 1212695,12 грн., відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, накладено на позивача штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем пропущено річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій, який передбачено у статті 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Вказані доводи позивача є помилковими, оскільки, частиною 2 статті 250 Господарського кодексу України прямо передбачено, що норми цієї статті не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про банки і банківську відповідальність та іншими законами, контроль за дотриманням, яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

В Податковому кодексу України строки давності для визначення суми грошових зобов`язань платників податків передбачені статтею 102 цього Кодексу і становлять 1095 днів.

Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій здійснено відповідачем у межах строку, передбаченого чиним законодавством України.

Щодо доводів позивача, що в акті перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області від 18.01.2019 року №0018/14/29/14/38873258 є посилання, крім іншого, на Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року №1775-ІІІ, який втратив чинність 28.06.2015 року, суд зазначає, що наявність в типографському бланку акту перевірки посилання на зазначений Закон, не впливає на наявність зафіксованого порушення порядку оприбуткування готівкової виручки.

Щодо доводів представника позивача про те, що податкове повідомлення-рішення №0005141410 від 21.02.2019 року винесено на підставі акту перевірки від 21.01.2019 року, проте акт складений 18.01.2019 року, та порядковий номер податкового повідомлення-рішення не містить однієї цифри, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що зазначення дати акту “21.01.2019 року” у податковому-повідомленні рішенні №0005141410 є технічною помилкою, вірною датою акту фактичної перевірки є “18.01.2019 року”. Також технічною помилкою є невірне оформлення порядкового номера оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З приводу технічних порушень в оформленні оскаржуваного податково повідомлення-рішення суд виходить з того, що окремий дефект форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не може сприйматися як безумовна підстава для висновку щодо його протиправності та, як наслідок, про скасування; допущені технічні помилки не спростовують правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за виявлене порушення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його заперечення, а позивачем не доведено правомірність його вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ДНІПРОРЕГІОНГАЗ" задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕГІОНГАЗ" (адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд.23; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38873258) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 09 жовтня 2019 року, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя М.В. Бондар