Рішення № 85221276, 23.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2531/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Федченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСМА" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСМА" (далі - ТзОВ "КАСМА", позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці ДФС (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 02 квітня 2019 року №UA204000/2019/000476/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що ТзОВ «КАСМА» з метою декларування в режимі імпорту товару «Легковий автомобіль: марка AUDI, модель А6, модельний рік випуску - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 , бувший у користуванні» (надалі - товар) на митний пост «Рівне» Рівненської митниці ДФС подало митну декларацію (МД) №UA204010/2019/006105 від 22 березня 2019 року, у якій митна вартість заявлена за основним методом на рівні 363130,10 грн. (еквівалент 11700,00 євро). Для підтвердження митної вартості, визначеної декларантом, додавалися документи, які підтверджують вартісні та кількісні показники задекларованого товару, його походження та понесені декларантом витрати.

Однак 02 квітня 2019 року Рівненською митницею ДФС було прийнято рішення №UA204000/2019/000476/2 про коригування митної вартості товару та сформовано картку відмови №UA204000/2019/00480 в прийнятті МД №UA204010/2019/006105 з тих підстав, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку із неподанням додаткових документів, витребуваних органом доходів та зборів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України); відповідач митну вартість визначив за резервним методом на рівні 16829,50 євро.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано вичерпний перелік документів, які дають можливість однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Зазначає, що ТзОВ "КАСМА" придбало у компанії "MARIOTEAM MARIUSZ GODONCZUK" (Республіка Польща) автомобіль AUDI, модель А6, номер кузова - НОМЕР_1 . У виданому продавцем рахунку-фактурі зазначено вартість товару 11700,00 євро. До того ж для здійснення процедури декларування товару надавалась експортна декларація країни відправлення, яка підтверджує проходження вантажем митного оформлення в країні відправлення та у якій також зазначена вартість товару 11700,00 євро. Позивач вважає, що на підставі наданої інформації витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення митного органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару. Рівненська митниця ДФС, володіючи всіма необхідними документами та відомостями для проведення процедури декларування товару, протиправно винесла рішення про коригування митної вартості та картку відмови.

Звертає увагу, що згідно зі статтею 64 МК України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Тому у графі 33 спірного рішення Рівненська митниця зобов`язана була навести інші транспортні засоби, митна вартість яких була визнана, однак тут вказано, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого колісного транспортного засобу (КТЗ) становить 16829,50 євро. Всупереч положенням МК України відповідач вказав скориговану, але нічим не підтверджену вартість імпортованого транспортного засобу.

У рішенні митниці відсутнє обґрунтування того, що подані декларантом документи мають недоліки, які впливають на митну вартість товару, та обставини, які викликають у неї сумніви щодо заявленої митної вартості; також порушені вимоги частин п`ятої, шостої статті 55 МК України щодо проведення письмових консультацій з метою вибору методу визначення митної вартості. Таке рішення не відповідає вимогам пункту 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 13 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.92-95). В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного контролю за митним оформленням ТзОВ «КАСМА» автомобіля марка AUDI, модель А6, номер кузова - НОМЕР_1 за МД №UA204070/2019/006105 від 22 березня 2019 року Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками згенеровано обов`язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 16829,50». Декларантом заявлена митна вартість за основним методом на рівні 363130,10 грн. (еквівалент 11700,00 євро), при цьому в у графі 46 копії митної декларації країни відправлення від 15 березня 2019 року №19PL301010E0215413 зазначена ціна товару 50527,00 злотих, що становить еквівалент 11649,95 євро. За результатами опрацювання документів, долучених до МД, та з врахуванням повідомлення до форм митного контролю, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів (виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями). Оскільки декларант протягом 10 календарних днів не надав витребувані органом доходів і зборів документи, тому 02 квітня 2019 року посадовою особою Рівненської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000476/2, у якому митну вартість товару визначено на підставі інформації згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 на рівні 16829,50 євро, що становить 522333,17 грн.

З огляду на викладене відповідач вважає, що Рівненська митниця ДФС мала аргументовані підстави для винесення рішення про коригування митної вартості товару, а прийняте рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

У відповіді на відзив (а.с.102-107) позивач підтримав позовні вимоги та звернув увагу, що застосовуючи резервний метод, Рівненська митниця ДФС не вказала, яким чином митна вартість товару визначена нею саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості та не наведено жодних розрахунків, що є порушенням статті 55 МК України. Також вважає, що Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, суд встановив такі обставини.

На підставі контракту від 12 вересня 2018 року №03/09-18 Pu ТзОВ "КАСМА" (покупець) придбало у компанії "MARIOTEAM MARIUSZ GODONCZUK" (продавець) автомобіль AUDI, модель А6, номер кузова - НОМЕР_1 . Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 5.1, 7.1 контракту №03/09-18 Pu сторони погодили, що ціни та загальна вартість кожної партії товару вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину цього контракту. Покупець зобов`язується здійснити оплату за товар шляхом банківського переказу на рахунок продавця на умовах післяоплати у термін, що не перевищує 180 календарних днів з моменту отримання товару. Продавець зобов`язується доставити товар відповідно до правил «Інкотермс» від 2010 року DAP-Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Рівне, Дубно, Сарни або Нововолинськ. Витрати на транспорт, обслуговування, можливе завантаження, розвантаження товару у місці, зазначеному у пункті 5.1, включені в ціну товару (а.с.59-62).

Правила "Інкотермс" - це офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, які полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на правила "Інкотермс" у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін і зменшує ризик юридичних ускладнень, тому що дозволяє значною мірою усунути невизначеність, пов`язану з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

На виконання умов контракту сторонами погоджено специфікацію від 06 березня 2019 року №121-К-МТ (а.с.83) та продавцем видано рахунок-фактуру від 06 березня 2019 року №121-К-МТ, згідно з яким вартість товару за номенклатурою «Легковий автомобіль AUDI, номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2013, об`єм двигуна 2967 куб. см, країна походження - Німеччина» становить 11700,00 євро, умови доставки - DAP-Дубно (а.с.83, 77, переклад а.с.78, 84).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 22 березня 2019 року позивачем як декларантом подано для митного оформлення в режимі імпорту МД №UA204070/2019/006105 (а.с.115). Декларантом визначена митна вартість за основним методом 363130,00 грн., що становить 11700,00 євро за курсом валюти 31,03676100 (відповідно до графи 23 МД). Згідно з інформацією, яка міститься в графі 44 МД №UA204070/2019/006105, позивач до митного оформлення подав такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 12 вересня 2018 року №03/09-18 Pu (а.с.59-62); специфікацію від 06 березня 2019 року №121-К-МТ (а.с.83), рахунок-фактуру від 06 березня 2019 року №121-К-МТ (а.с.77), декларацію країни відправлення від 15 березня 2019 року №19PL301010Е0215413 (а.с.120), сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0037892 від 14 березня 2019 року (а.с.81); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12 квітня 2013 року (а.с.79), акт про проведення (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18 березня 2019 року №UA204070/2019/005797.

За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 16829,50» (а.с.118).

Зважаючи на це, декларанту надіслано електронне повідомлення про надання в десятиденний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.116).

Листом від 28 березня 2019 року №3 декларант повідомив, що надав усі документи для підтвердження митної вартості товару (а.с.117).

02 квітня 2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000476/2 (а.с.51-52), відповідно до якого визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 16829,50 євро (замість 11700,00 євро, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з ненаданням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України та відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України. З врахуванням положень статті 31 МК України, наказу Міністерства фінансів України від 31 липня 2015 року №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, - згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 16829,50 євро, що перевищує заявлену митну вартість. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як виписка з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, посилаючись на частину четверту статті 57 МК України, відповідач вказав про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) - з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості; митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі інформації згідно з формами контролю за індексом 1050-2, 106-2 на рівні 16829,50 євро. Числове значення митної вартості товару із врахуванням його фактичної кількості та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації становить 522333,17 грн.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00480 (а.с.53). У цій же картці відмови роз`яснено можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після декларування товарів відповідно до положень статті 257 МК України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 02 квітня 2019 року №UA204000/2019/000476/2.

04 квітня 2019 року декларантом подано митну декларацію №UA204070/2019/006848, за якою автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, у вигляді грошової застави у сумі 43230,47 грн. (а.с.108-109).

Також 04 квітня 2019 року позивач оскаржив до Державної фіскальної служби України рішення від 02 квітня 2019 року №UA204000/2019/000476/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.64-72)/ Cкарга розглянута з наданням відповіді від 10 травня 2019 року №213166/99-99-19-02-01-15 (а.с.73-75), за змістом якої контролюючий орган посилається на те, що документи, подані при митному оформленні для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, митна декларація країни відправлення містить відомості про статистичну вартість транспортного засобу, зазначену в польських злотих. Декларант не надав витребуваних митницею додаткових документів та скористався правом на випуск товару у вільний обіг з наданням гарантій в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 МК України. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант має право подати до Рівненської митниці ДФС протягом 80 днів додаткові документи.

Позивач, не погодившись з рішенням Рівненської митниці ДФС від 02 квітня 2019 року №UA204000/2019/000476/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його в судовому порядку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості можливо виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Як встановлено частиною восьмою-десятою статті 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого легкового автомобіля марка AUDI, модель А6, модельний рік випуску - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 за ціною 11700,00 євро.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а витребуваних митницею додаткових документів декларант не надав, що стало підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом на рівні 16829,50 євро.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 12 вересня 2018 року №03/09-18 Pu (а.с.59-62); специфікацію від 06 березня 2019 року №121-К-МТ (а.с.83, переклад на а.с.84), рахунок-фактуру від 06 березня 2019 року №121-К-МТ (а.с.77, переклад на а.с.78), декларацію країни відправлення від 15 березня 2019 року №19PL301010Е0215413 (а.с.120), суд встановив, що ці документи підтверджують підстави та умови придбання імпортованого товару, його вартість, кількісні та якісні характеристики. Інші документи, такі як сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0037892 від 14березня 2019 року (а.с.81, переклад на а.с.82); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12 квітня 2013 року (а.с.79, переклад на а.с.80), є додатковими. За цими документами ціна імпортованого товару становить 11700,00 євро за умовами поставки DAP-Дубно (тобто, ціна товару уже включає платежі, пов`язані із доставкою товару продавцем до пункту призначення на митній території України). Ці документи не містять розбіжностей ні щодо номенклатури товару, ні щодо його вартості, як і відомостей, що позивач поніс будь-які інші витрати, що підлягають включенню до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України. Суд відхиляє доводи митниці стосовно розбіжностей у ціні товару в рахунку-фактурі (11700,00 євро) та в декларації країни відправлення від 15 березня 2019 року №19PL301010Е0215413 (50527,00 злотих). Конвертацією валют відповідач встановив, що 50527,00 злотих еквівалентно 11649,95 євро, керуючись при цьому опублікованою 20 лютого 2019 року інформацією про середній курс валют на період з 01 по 31 березня 2019 року (а.с.119). Однак варто зауважити, що вартість товару у євро визначена продавцем та середній курс за певний період може відрізнятися від банківського курсу станом на дату видачі рахунка-фактури. До того ж, за таким обрахунком відповідача ціна є меншою від тієї, яку задекларував позивач. Тому необґрунтовані сумніви відповідача не спростовують відомостей документів та у нього не було підстав витребовувати виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. При цьому висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не є основою для визначення митної вартості декларантом, у якого є безпосередні докази з придбання товару, та ці висновки можуть свідчити лише про рівень цін на такий автомобіль на ринку із урахуванням його фізичного стану. У свою чергу, частиною третьою статті 53 МК України не передбачено можливість витребування виписки з бухгалтерської документації саме продавця щодо формування ним ціни товару, оскільки покупець відношення та доступу до документів внутрішньої діяльності контрагента немає; для покупця таким документом є рахунок-фактура. Разом з тим, необхідність подання цих документів ні в повідомленні декларанту, ні у спірному рішенні про коригування митної вартості необґрунтована. Відповідач не довів, що подані позивачем документи мають розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Отже, на думку суду, позивач відповідно до вимог статей 52, 53 МК України подав для митного оформлення товару за ціною договору усі наявні у нього документи, а у митниці не було передбачених законом підстав витребовувати у декларанта згідно з частиною третьою статті 53 МК України додаткові документи.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на згенеровані АСАУР форми контролю за індексом 105-2 та 106-2 як на підставу витребовування додаткових документів без зазначення чіткої підстави, визначеної в частині третій статті 53 МК України, вказує на невідповідність дій відповідачу способу поведінки, визначеної законом.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Так само наявність в АСАУР інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже АСАУР з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2019 №UA204000/2019/000317/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Документи, які б підтверджували цю вартість та розрахунок її числового значення, відповідач суду також не надав.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02 квітня 2019 року №UA204000/2019/000476/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 16829,50 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.

Отже, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлагає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за позовну вимогу майнового характеру сплатив судовий збір у сумі 2388,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03 вересня 2019 року №656 (а.с.48). Про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України свідчить виписка від 04 вересня 2019 року (а.с.88).

Ціною позову у цій справі є різниця між сумами митних платежів, що підлягали сплаті відповідно до митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митницею у відповідному рішенні, що становить 43230,47 грн., а судовий збір за подання даного адміністративного позову з майновою вимогою юридичної особи відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1921,00 грн. (бо 43230,47 грн. х 1,5% є меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921,00 грн. Решта суми судового збору, що сплачена надмірно, може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 139, 72-77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСМА" (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76К, ідентифікаційний код юридичної особи 42049551) до Рівненської митниці ДФС (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 39420640) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС від 02 квітня 2019 року №UA204000/2019/000476/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСМА" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2019 року