Ухвала суду № 85221232, 28.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

28 жовтня 2019 р. Справа № 120/2117/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (надалі - ТОВ "Хмільницьке") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2019 за №№ 0001641401 та 0001651401 .

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницької Н.Л. від 05.07.2019 на підставі п. 4 ч. 1 ст.170 КАС України відмовлено у відкритті провадження в справі за вказаним позовом.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 зазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

24.09.2019 адміністративна справа повернулась до Вінницького окружного адміністративного суду (вх. № 46882/19).

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницької Н.Л. від 30.09.2019 позовну заяву ТОВ "Хмільницьке" прийнято до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.11.2019 з викликом осіб, які беруть участь у справі.

23.10.2019 від позивача надійшла заява про відвід судді Крапівницької Н.Л. Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що суддя своєю ухвалою від 05.07.2019 відмовила ТОВ "Хмільницьке" у відкритті провадження в адміністративній справі, чим проявила дискримінацію та позбавила позивача права на судовий захист. Крім того, позивач вказує на те, що суддею порушено встановлений законом п`ятиденний строк для прийняття рішення про відкриття провадження у справі та винесено ухвалу про прийняття позовної заяви лише 30.09.2019. Такі дії судді, на думку позивача, свідчать про намагання затягнути судовий розгляд справи.

Також позивач зазначає, що позбавлення позивача права на судовий захист та інші порушення процесуального закону стали підставою для звернення ТОВ "Хмільницьке" до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою щодо судді Крапівницької Н.Л. Відтак, оскільки подання скарги може мати наслідком застосування до судді дисциплінарного стягнення, то подальший розгляд суддею справи за позовом ТОВ "Хмільницьке" викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. За цих обставин і враховуючи те, що суддею не було заявлено самовідводу у зв`язку з наявністю дисциплінарного провадження, позивач самостійно заявляє відвід судді та просить його задовольнити.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 заяву про відвід визнано необґрунтованою, а справу передано для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019 суддею для розгляду заяви ТОВ "Хмільницьке" про відвід судді визначено Сала Павла Ігоровича.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Частиною одинадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

За правилами обчислення процесуального строку перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 1, 6 ст. 120 КАС України).

Відтак останнім днем строку для вирішення заяви ТОВ "Хмільницьке" про відвід судді слід вважати 28.10.2019.

Отже, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи заявника, суд зазначає, що підстави для відводу судді визначено у статті 36 КАС України. Так, згідно з частиною першою цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зауважує, що статтею 37 КАС України встановлено випадки, що не допускають повторну участь судді в розгляді адміністративної справи.

Зокрема, в силу приписів ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, скасування за результатами апеляційного/касаційного перегляду ухвали судді першої інстанції про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі не перешкоджає продовженню розгляду справи тим самим суддею. Більше того, процесуальним законом не передбачено проведення автоматизованого розподілу справи між суддями відповідного суду у випадку скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. Тобто сам законодавець визначив, що після скасування такої ухвали розгляд справи продовжує той самий суддя.

Тому факт скасування ухвали судді про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, незалежно від підстав скасування, не може свідчити про підстави для відводу судді та сам по собі не є тією обставиною, яка викликає сумнів в його неупередженості або об`єктивності.

Наведений висновок додатково підтверджується частиною четвертою статті 36 КАС України, згідно з якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Це закономірно, адже незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями суду під час судового розгляду справи є підставою для їх оскарження в апеляційному чи касаційному порядку і саме суди вищих інстанцій можуть надавати оцінку процесуальним рішенням суду.

Таким чином, не вказують на наявність підстав для відводу судді Крапівницької Н.Л. посилання позивача на скасування апеляційним судом ухвали від 05.07.2019 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Позивач також зазначає, що суддею Крапівницькою Н.Л. порушено передбачений законом п`ятиденний строк для прийняття рішення про відкриття провадження у цій справі.

Водночас, як видно з матеріалів справи, після апеляційного перегляду адміністративна справа № 120/2117/19-а повернулась до Вінницького окружного адміністративного суду 24.09.2019 та прийнята суддею Крапівницькою Н.Л. до свого провадження ухвалою від 30.09.2019.

Отже, враховуючи положення ч. 6 ст. 7, ч. 1, 6 ст. 120, ч. 8 ст. 171 КАС України, відсутні підстави для висновку щодо недотримання встановленого законом строку для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

До того ж, як вже зазначалось, незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді у справі не може бути підставою для відводу згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України.

Таким чином, оскільки у вищезазначеній частині заява ТОВ "Хмільницьке" про відвід судді Крапівницької Н.Л. мотивована саме незгодою з процесуальними рішеннями судді, зокрема під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, підстав для задоволення заяви з цих мотивів немає.

Крім того, з наданих заявником доказів вбачається, що 30.09.2019 адвокатом ТОВ "Хмільницьке" Гончар Н.Б. до Вищої ради правосуддя подано дисциплінарну скаргу щодо судді Крапівницької Н.Л., в якій сторона позивача просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за рішення та дії, прийняті (вчинені) суддею у зв`язку з розглядом цієї справи.

В цьому контексті суд зазначає, що згідно з пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України.

Крім того, право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу за наявності підстав, визначених законом. Тобто особа, яка бере участь у справі та має сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, має право заявити відвід судді у порядку, передбаченому, зокрема, КАС України.

Вирішуючи справу "Газета Україна-Центр проти України", № 16695/04, пп. 28, 31, 32, рішення від 15 липня 2010 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що:

- існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42);

- у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III);

- з огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, - правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 42).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Тому у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть саме вимога об`єктивної безсторонності, тобто, чи було забезпечено особі достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Окремі підходи до встановлення наявності безсторонності суддів викладені у справі "Мироненко та Мартиненко проти України", заява № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року. У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

Крім того, стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також звернув увагу на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним ж є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (справа "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09 листопада 2006 року, п. 52).

У заяві про відвід позивач зазначає, що оскільки ним подано дисциплінарну скаргу відносно судді Крапівницької Н.Л., то подальший розгляд цієї справи під час процедури дисциплінарного провадження викликатиме у нього обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

З огляду на викладене і беручи до уваги існуючі обставини суд схиляється до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про відвід судді для уникнення будь-яких сумнівів в безсторонності суду, а також з метою дотримання балансу інтересів між несприятливими наслідками для прав та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення у цій справі.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 38, 39, 40, 41, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" про відвід судді задовольнити.

2. Передати адміністративну справу № 120/2117/19-а для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана суддею 28.10.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович