Рішення № 85221210, 24.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 жовтня 2019 р. Справа № 120/2747/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Дем`янюка В.Б.

представника відповідача: Бешлея І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про: визнання незаконним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25.07.2019 він спільно з працівниками Козятинського відділення поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебуваючи на службі здійснили виїзд в сквер імені Пушкіна, що в м. Козятині, де на лавці виявили лежачого місцевого жителя ОСОБА_5 , який спав. Розбудивши останнього, ОСОБА_3 на його ж прохання дав напитись напою «Фанта» із пляшки яка стояла поруч на лавці. Після цього, допомогли ОСОБА_5 підвестись і він пішов, на запитання чи потрібна йому лікарська допомога відповів, що не потрібна.

При цьому, позивач відзначає, що з висновку службового розслідування від 26.07.2019 вбачається, що підставою для проведення службового розслідування стала інформація, яка надійшла до ГУНП у Вінницькій області про те, що 26.06.2019 в Інтернет ресурсі було розміщено відео із заголовком «Знущання поліцією над Людиною м. Козятин».

Позивач зазначає, що у висновку службового розслідування зазначено, що обставини зазначені у поясненнях поліцейських спростовуються відеозаписом, який долучено до матеріалів службового розслідування, однак що конкретно зображено на відео у висновку службового розслідування не зазначено.

Відтак, позивач стверджує, що працівники ГУНП у Вінницькій області, які проводили службове розслідування прийшли до не правильного висновку, що ОСОБА_3 порушив права ОСОБА_5 , поливаючи його рідиною із пляшки, яка стояла на лавці поряд з ним. При цьому особи, які проводили службове розслідування прийшли до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог ЗУ «Про поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських та Дисциплінарного статуту, через те, що не припинив дії вчиненні ОСОБА_3 .

За результатами службового розслідування, наказом виконуючого обов`язки начальника ГУНП у Вінницькій області №1209 від 31.07.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області», до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Вважаючи, що зазначений наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки дисциплінарних проступків він не вчиняв, а службове розслідування, яке стало підставою для його винесення було проведено поверхово та з порушенням правил та порядку його проведення, останній вимушений звернутись за захистом порушених прав до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

18.09.2019 на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, відповідно до якого відповідач вважає поданий позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Наказом ГУНП у Вінницькій області від № 941 від 27.06.2019 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.

Наказом ГУНП у Вінницькій області № 1209 від 31.07.2019 ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області за порушення службової дисципліни, вимог частини 1 статті 1, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 2, 4 статті 7, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, керуючись статтями 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підставою для прийняття зазначеного наказу слугував висновок службового розслідування від 26.07.2019, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, підставою для проведення службового розслідування стала інформація, яка надійшла до ГУНП у Вінницькій області про те, що 26.06.2019 в Інтернет ресурсі htlps//voiitu.be/kg5NsbhOuRc було розміщено відео із заголовком «Знущання поліцією над Людиною м. Козятин». На відео зафіксовано як троє людей в однострої стоять над чоловіком, який лежить на лавці в публічному місці та один із них поливає обличчя лежачого з пляшки рідиною жовтого кольору.

В подальшому працівниками ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області встановлено, що на відео зафіксовані поліцейські Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, а саме: начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 , інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старший сержант поліції ОСОБА_3 .

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 25.06.2019 до чергової частини Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, за телефоном спецлінії «102», надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , який потребує допомоги поліції в сквері іменні О.С . Пушкіна м. Козятин.

Дане повідомлення у відповідності до вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, було зареєстровано в ІТС ІПНП (журналі ЄО) Козятинського відділення поліції за № 4571. На місце події відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111, направлено групу реагування патрульної поліції.

При виїзді групи реагування патрульної поліції Козятинського відділення поліції на місце події встановлено, що порушень публічної безпеки та порядку виявлено не було, ніхто з громадян із письмовими заявами та повідомленнями до поліцейських не звертався. В ході проведення патрулювання в сквері іменні О. С. Пушкіна, на одній із лавочок для відпочинку поліцейськими було виявлено невідомого чоловіка, який лежав на лавці. Підійшовши до нього поліцейські побачили, що це житель м. Козятина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних порушень. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Після чого поліцейські провели ОСОБА_5 до вул . Склярова, де він їм подякував та пішов у невідомому їм напрямку.

Опитаний з даного приводу ОСОБА_9 пояснив, що 25.06.2019 близько 20:00 години він разом з своїми дітьми відпочивав у сквері імені О.С. Пушкіна. Приблизно о 20: 40 ОСОБА_9 помітив, що на лавці в сквері імені О.С. Пушкіна лежить невідома йому особа чоловічої статті у стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_9 вирішив викликати працівників поліції та здійснив виклик за телефоном спецлінії «102». Через деякий час на місце виклику прибуло троє поліцейських, які намагалися розбудити громадянина, на що останній не реагував. Після чого один з поліцейських взяв півлітрову пластикову пляшку з водою жовтого кольору, яка стояла поряд з невідомим громадянином та почав поливати його. Після чого вказаний громадян проснувся та сів на лавку. Потім поліцейські поспілкувалися з ним декілька хвилин та повели його на вихід із скверу імені О.С. Пушкіна.

Обставини, викладені у поясненнях поліцейських Козятинського відділення поліції спростовуються відеозаписом, який долучений до матеріалів службового розслідування.

Безвідповідальність та байдужість старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , як поліцейського, призвели до негативного резонансу в суспільстві. Будучи працівником поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 свідомо, проігнорував вимоги пунктів 2, 4 статті 7, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у не дотриманні прав та свобод людини. Проявлені байдужість та бездіяльність ОСОБА_1 не лише суперечить сутності й призначенню Національної поліції України, а й викривляє уявлення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту.

Крім того, відповідач зазначає, що дана подія була висвітлена в засобах масової інформації, чим завдала значної шкоди авторитету поліції серед населення.

Порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . підтверджуються поясненням ОСОБА_9 та відео матеріалами, викладеними в Інтернет ресурсі із заголовком «Знущання поліцією над Людиною м. Козятин».

Відповідач звертає увагу, що причинами та умовами вказаної події стали низькі морально ділові якості старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Таким чином при прийняті оскаржуваних наказів ГУНП у Вінницькій області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для їх скасування немає.

19.09.2019 через канцелярію суду позивачем подано заяву про виклик і допит свідків, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

26.09.2019 позивачем подано відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень на позовну заяву. Окрім того, звертає увагу, що представник відповідача як на доказ його вини у вчиненні дисциплінарного проступку посилається на пояснення ОСОБА_9 , який і виклав в мережу Інтернет вказаний фрагмент відео. Однак, вказана особа на думку позивача є неупереджена, постійно провокує працівників поліції та скаржиться на їхні дії, про що вказує довідка Козятинського відділення поліції, що протягом 2018-2019 років ОСОБА_9 47 разів звертався із заявами до Козятинського відділення поліції, з них 21 раз на дії працівників поліції.

01.10.2019 представником відповідача подано заяву про виклик свідка ОСОБА_9 , як особу, що безпосередньо була свідком подій та може своїми показаннями підтвердити обставини вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1

Також, 01.10.2019 представником відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що ГУ НП у Вінницькій області не погоджується з доводами позивача викладеними у відповіді на відзив та вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 03.10.2019 клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено. Разом з тим, заяву представника відповідача про виклик ОСОБА_9 в якості свідка залишено без розгляду, оскільки така заява має бути подана до першого судового засідання, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладенні у відзиві на позовну заяву. Крім того, додатково зазначив, що ГУ НП у Вінницькій області правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оскільки, службовим розслідуванням встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, що суперечить встановленим Дисциплінарним статутом вимогам до працівників поліції. Також додатково пояснив, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 старший в спеціальних званнях за ОСОБА_3 , оскільки останній - старший сержант.

В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , надаючи пояснення суду, вказав, що приїхавши в парк м. Козятин при патрулюванні побачили жителя міста - ОСОБА_5 , який спав на лавці. На запитання, чому він лежить, останній відповів, що погано себе почуває. Від виклику швидкої допомоги відмовився, натомість попрохав напитися води. Старший сержант ОСОБА_3 допоміг ОСОБА_5 напитися водою з пляшки, що стояла поруч лежачого. При цьому свідок зазначив, що пляшку з водою до рота ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не підносив, однак дав напитися на відстані приблизно 50 см, не розливаючи рідини поза ротову порожнину. Після чого поліцейські допомогли йому підвестися та провели до місця проживання, про що останній їм подякував.

Надаючи свої пояснення, свідок ОСОБА_5 зазначив, що перебуваючи в парку почав себе погано почувати, у зв`язку з чим приліг на лавку для покращення свого самопочуття. Почувши поліцейських, які пропонували викликати швидку, попросив працівників поліції випити води, на його вимогу працівники поліції дали останньому напитися, допомогли підвестися та довести його додому. Крім того, свідок підтвердив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін та пояснення свідків, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 04.05.2017 №83 о/с призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

27.06.2019 т.в.о. заступника начальника управління - начальник ВІОС УКЗ ГУ НП у Вінницькій області старший лейтенант поліції О. Мельник звернувся до т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області Р. Мороза з рапортом про призначення службового розслідування, у якому доповів про те, що 26.06.2019 в мережі Інтернет розміщено відео із заголовком "Знущання поліцією над Людиною м. Козятин", у якому зафіксовано як троє людей в однострої стоять над чоловіком, який лежить на лавці в громадському місці та один із них поливає обличчя лежачого рідиною жовтого кольору з пляшки. Зазначено, що в подальшому працівниками ВІОС УКЗ ГУ НП у Вінницькій області було встановлено, що на відео зафіксовані поліцейські Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області, а саме начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 , інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області старший сержант поліції ОСОБА_3

27.06.2019 ГУНП у Вінницькій області винесено наказ №941 "Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".

26.07.2019 затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області.

У даному висновку вказано, що підставою для призначення службового розслідування стало те, що до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшла інформація, що 26.06.2019 в Інтернет ресурсі було розміщено відео із заголовком "Знущання поліцією над Людиною м. Козятин". На відео зафіксовано як троє людей в однострої стоять над чоловіком, який лежить на лавці в публічному місці та один із них поливає обличчя лежачого з пляшки рідиною жовтого кольору. В подальшому встановлено, що на відео зафіксовані поліцейські Козятинського ВП Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 31.07.2019 №1209 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області" за порушення службової дисципліни, вимог частини 1 статті 1, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 2, 4 статті 7, пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, керуючись статтями 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Вважаючи даний наказ, в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у виді попередження про неповну службову відповідність, протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII та Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VІІІ, яким затверджений Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Між тим, суд акцентує увагу, що правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що в силу положень частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.

За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 2 Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Враховуючи викладені вище правові норми, суд дійшов висновку, що т. в. о. начальника ГУ НП у Вінницькій області в межах повноважень прийняв наказ про призначення службового розслідування у зв`язку з надходженням інформації, що 26.06.2019 в Інтернет ресурсі було розміщено відео із заголовком "Знущання поліцією над Людиною м. Козятин".

Частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807.

Пунктом 4 Розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

За змістом пунктів 2 та 9 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія, затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування встановлені частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у якому за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Оскільки службове розслідування стосовно позивача призначене 27.06.2019 та за його підсумками складено відповідний висновок, який 26.07.2019 затверджений т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області Р. Морозом, то відповідачем дотримано вимоги закону щодо строків проведення службового розслідування.

Аналіз змісту вищевказаного висновку службового розслідування дає підстави суду стверджувати про його відповідність вимогам, встановленим Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком №893.

Відповідно до змісту вказаного висновку в ході проведення службового розслідування встановлено, що 25.06.2019 до чергової частини Козятинського відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, за телефоном спецлінії «102», надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , який потребує допомоги поліції в сквері іменні О. С. Пушкіна м. Козятин.

Дане повідомлення відповідно до вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, було зареєстровано в ITC ІПНП (журналі ЄО) Козятинського відділення поліції за № 4571. На місце події відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111, направлено групу реагування патрульної поліції.

При виїзді групи реагування патрульної поліції Козятинського відділення поліції на місце події встановлено, що порушень публічної безпеки та порядку виявлено не було, ніхто з громадян із письмовими заявами та повідомленнями до поліцейських не звертався. В ході проведення патрулювання в сквері іменні О. С. Пушкіна, на одній із лавочок для відпочинку поліцейськими було виявлено невідомого чоловіка, який лежав на лавці. Підійшовши до нього поліцейські побачили, що це житель м. Козятина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних порушень. ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Після чого поліцейські провели ОСОБА_5 до вул . Склярова, де він їм подякував та пішов у невідомому їм напрямку.

Опитаний з даного приводу ОСОБА_9 пояснив, що 25.06.2019 близько 20:00 години він разом зі своїми дітьми відпочивав у сквері імені О.С. Пушкіна. Приблизно о 20:40 ОСОБА_9 помітив, що на лавці в сквері імені О.С. Пушкіна лежить невідома йому особа чоловічої статті у стані алкогольного сп`яніння. Після чого вирішив викликати працівників поліції та здійснив виклик за телефоном спецлінії "102".

Через деякий час, як зазначено у висновку службового розслідування, на місце виклику прибуло троє поліцейських, серед яких був начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 Поліцейські намагалися розбудити громадянина, на що останній не реагував. Після чого один з поліцейських взяв півлітрову пластикову пляшку з водою жовтого кольору, яка стояла поряд з невідомим громадянином та почав поливати громадянина. Після чого вказаний громадянин проснувся та сів на лавку. Потім поліцейські поспілкувалися з ним декілька хвилин та повели його на вихід із скверу імені О .С. Пушкіна.

В ході проведення службового розслідування були допитані також позивач, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 Однак безпосередньо пояснень ОСОБА_5 як головного учасника цих подій відібрано не було. Натомість опитати ОСОБА_5 та відібрати пояснення по даному факту не було можливим, оскільки під час відвідування його будинку, останній був відсутній.

Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, суд вважає, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Матеріали службового розслідування свідчать про безвідповідальність та байдужість інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у відсутності дотримання дисципліни та законності, професійної етики, а також байдужого відношення ОСОБА_1 до виконання своїх обов`язків.

Порушення службової дисципліни ОСОБА_1 підтверджуються також відповідними відео-матеріалами, долученими до справи та поясненнями ОСОБА_9 , які також містяться в матеріалах адміністративної справи.

Пояснення свідків, а саме працівника поліції та безпосередньо самого ОСОБА_5 суд розцінює критично, оскільки з наданих відео-доказів, які досліджувались в судовому засіданні, чітко видно, що ОСОБА_3 , не "давав напитися води на прохання ОСОБА_5 ", а усвідомлюючи свої дії, вилив невелику кількість води жовтого кольору на обличчя особи, яка лежала на лавці з заплющеними очима. Напитися води у такому положенні, на переконання суду, просто неможливо. При цьому з відео видно, що позивач посміхався та не вчинив будь-яких дій щоб запобігти вчиненню проступку, в той момент, коли ОСОБА_3 лив з пляшки на ОСОБА_5 воду.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а відтак може не достовірно пам`ятати події, які відбулися 25.06.2019 в сквері імені О.С. Пушкіна м. Козятин.

Матеріали адміністративної справи відносно позивача, зокрема відеозаписи з місця події, досліджувались відповідачем під час проведення службового розслідування та враховувалися при оформленні висновку за його результатами. Відтак вони є доказами в адміністративному судочинстві, а отже підлягають оцінці адміністративним судом у зв`язку з розглядом цієї адміністративної справи.

Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про національну поліцію", та Правил етичної поведінки поліцейських.

Проявлені байдужість та бездіяльність ОСОБА_1 не лише суперечать сутності й призначенню Національної поліції України, а й викривляє уявлення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції нашої держави в європейську спільноту, що є підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Частиною другою цієї ж статті також встановлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського, якими є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Разом з тим, відповідно до частини шостої вказаної статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Аналогічного змісту повноваження керівника щодо прийняття наказу за результатами службового розслідування визначені також Порядком №893.

Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, суперечить інтересам законності, компрометує звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Зважаючи на те, що висновок службового розслідування щодо позивача затверджено 26.07.2019, то саме ця дата вважається днем виявлення вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відтак, оскаржуваний наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий в межах його повноважень та в установлений законом місячний строк.

Суд зазначає, що, приймаючи присягу працівника поліції, ОСОБА_1 склав клятву "вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки", тоді як обставини, встановлені службовим розслідуванням у відношенні ОСОБА_1 суперечать морально-етичним принципам, встановленим для поліцейських. Суд погоджується із відповідачем, що вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому, а відтак відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що дії відповідача при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваного наказу є правомірними, оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень, у той час як позивач не навів достатньо обставин на підтвердження позовних вимог, а відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672)

Суддя Комар Павло Анатолійович