Ухвала суду № 85221195, 22.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про поновлення строку звернення до суду

м. Вінниця

22 жовтня 2019 р. Справа № 120/2699/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника позивача: Бобко Т.Є.,

представників відповідача: Кучабської В.В., Сослюк Л.Л.,

розглянувши в підготовчому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"

до: управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання дій протиправними.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

21.10.2019 через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Заява мотивована тим, що позивачем помилково встановлено дату з якої розпочався перебіг строку звернення до адміністративного суду, а саме з дати коли слідчим відділу Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області було винесено постанову про закриття кримінального провадження, тобто 27.03.2019. А відтак кінцевою датою звернення до суду ТОВ "Вінницягаз Збут" вважало 27.09.2019. А тому просить суд визнати підстави пропуску звернення до адміністративного суду з позовною заявою поважними та поновити строк звернення до суду ТОВ "Вінницягаз Збут" з поданою заявою.

В підготовчому засіданні представник позивача подану заяву підтримала.

Представники відповідача заперечили проти задоволення поданої заяви. Просили суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Вирішуючи питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Підставою для звернення до суду з цим позовом слугувала незгода позивача з діями управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" таким, що вчинило розрахунок суми невикористаної споживачами природного газу Гайсинського району суми субсидії за опалювальний сезон 2015-2016 роки з порушенням законодавства. При цьому встановлено, що позивач отримав акт ревізії №04-30/3 від 01.02.2018, тобто право на оскарження дій суб`єкта владних повноважень виникло ще 01.02.2018, а строк на звернення до адміністративного суду закінчився 02.08.2018.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також в ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна, як учасниця конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі.

Так, у справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Окрім цього, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначалось вище, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що помилково зробив припущення, що строк звернення до адміністративного суду закінчується 27.09.2019, однак як підтверджується матеріалами справи, позивач отримав акт ревізії №04-30/3 від 01.02.2018 тобто право на оскарження дій суб`єкта владних повноважень виникло ще 01.02.2018, а строк на звернення до адміністративного суду закінчився ще 02.08.2018. Однак, з метою недопущення порушення судом прав ТОВ "Вінницягаз Збут" на доступ до суду (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом слід поновити як такий, що пропущений із поважних причин.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи вагомість права, про захист якого позивач звернувся до суду, з метою недопущення порушення прав позивача на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд приходить висновку про необхідність визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із позовом, а, отже, задовольняє заяву позивача та поновлює строк звернення до адміністративного суду.

Оскільки суд дійшов висновку, що передбачений процесуальним законодавством строк звернення до суду із цим позовом позивачем пропущений з поважних причин, відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 121, 122, 123, 240, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску звернення до адміністративного суду та поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" строк звернення до суду з адміністративним позовом до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання дій протиправними.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 28.10.19

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович