Рішення № 85220948, 28.10.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року Чернігів Справа № 620/46/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - ЧОВК, відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не включення у довідку від 14.03.2018 №ФЧ35449 відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за умови режимних обмежень, допуск, премії та зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за умови режимних обмежень, допуск - 15% та премії - 10%;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити новий перерахунок пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за умови режимних обмежень, допуск - 15% та премії - 10% та її виплату у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, в повному обсязі, щомісячно - без відтермінування виплат, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум та без обмеження максимальним розміром.

Судом проведено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Чернігівський обласний військовий комісаріат замінено на Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у зв`язку з прийняттям спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 28.11.2018 №322/1/18 ДСК та переформуванням з 28.12.2018 Чернігівського обласного військового комісаріату.

Так, позов мотивовано тим, що довідка, надана Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області не містить всіх видів грошового забезпечення, з яких має обраховуватися пенсія, а тому позивач вважає такі дії ЧОВК протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.. Крім цього, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" було внесено зміни в ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає, що оскільки йому була призначена пенсія виходячи із 90% грошового забезпечення то норма про обмеження максимального розміру пенсії до 70% на нього не розповсюджується, а перерахунок повинен бути проведений із розрахунку в 90% грошового забезпечення та з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Ухвалою від 06.02.2019 зупинено провадження у справі на підставі ч.1 ст.290, ч.1 ст.291, п.9 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/58/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Рішення Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/58/18, яке набрало законної сили, оприлюднене на офіційному веб-порталі "Судова влада України", у зв`язку з чим поновлено провадження у справі та в порядку ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватися судом при вирішенні даної справи.

Представником відповідача-1 в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки довідка, яка була надана Головному управлінню ПФУ в Чернігівській області, була складена та оформлена відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а саме Порядку №45. В даних правовідносинах, відповідач виконував функцію виключно щодо направлення відповідних довідок і не мав повноважень щодо визначення грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія

Представником відповідача-2, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що пенсія позивачу зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії був обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку. Крім цього, відповідач також вказує, що поняття "призначення" і "перерахунку" пенсії об`єднуються в понятті - "обчислення", яке застосоване у ст.13 Закону №2262 згідно якої, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, вказує, що вимоги позивача щодо врахування додаткових видів грошового забезпечення є передчасними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

14.03.2018 відповідачем-1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було видано довідку №ФЧ35449 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням в ній складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) та подано її до ГУ ПФУ в Чернігівській області, що сторонами не заперечується.

Відповідач-2 на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", провів перерахунок пенсії позивачу виходячи з розміру 70% грошового забезпечення.

Позивач вважає, що відповідач-1 протиправно не включив у вказану довідку інші види грошового забезпечення, які позивач отримував до проведення перерахунку, внаслідок чого, звернувся із відповідним запитом, на який відповідач-1 своїм листом від 23.11.2018 (а.с.17-19) відмовив у наданні нової довідки, вказавши, що підстави для зміни форми довідки та включення до неї будь-яких інших видів грошового забезпечення відсутні.

Також, позивач звернувся до відповідача-2 із запитом, на який отримав відповідь від 11.12.2018 №13756/03, в якій зазначалось, що підстави для включення до складу грошового забезпечення з якого обраховується пенсія, інших складових, крім тих, які вказані у довідці №ФЧ35449 відсутні. Також повідомлено, що пенсія перерахована та виплачується згідно норм чинного законодавства.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).

Отже, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ усі призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Як вбачається з наведеної норми права, вона не вказує на рішення суб`єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов`язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01.01.2017) ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою було підвищено військовослужбовцям: посадові оклади; оклади за військовим званням; набавку за вислугу років.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103), яка набрала чинності з 01.03.2018, передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до п.7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).

Цією ж Постановою №103 внесено зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, зокрема, пункт 5 викладено в такій редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням". Також додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України від 27.02.2014 №794-VII "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Згідно з пунктом 1 Порядку №45 у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з Додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи (військові комісаріати) готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з Додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що чинним на момент складання довідки законодавством не було передбачено внесення у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, інших складових грошового забезпечення, які та чи інша особа отримувала під час проходження військової служби та з урахуванням яких їй виплачувалась пенсія до 01.01.2018, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

У свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які затверджені відповідною постановою Уряду.

05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Частиною першою ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суд зазначає, що п.п.1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05.03.2019, як того вимагає ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, скасування п.п.1, 2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку №45 не дає відповідачу-1 додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу, оскільки відповідач керувався чинними приписами Постанови №103 та Порядку №45 на момент надання позивачу довідки від 14.03.2018.

З наведеного слідує, що із врахуванням п.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України, до спірних правовідносин, що склались між сторонами до 05.03.2019, мають застосовуватись положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Визнання нечинними в подальшому рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 пунктів 1, 2 Постанови №103, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій за період до 05.03.2019, оскільки цей факт не розповсюджує свою дію на правовідносини, що склались між позивачем та відповідачами до набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №2040/6355/18.

Тобто, в даному випадку законодавець чітко визначив повноваження відповідача у спірних правовідносинах, поклавши на нього обов`язок щодо направлення органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії у відповідності до форми довідки встановленої Додатком 2 до Порядку №45 з зазначенням лише тих відомостей, які визначені самою формою довідки, після здійснення певного алгоритму дій у відповідності до п. 2, 3 Порядку №45.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач-1 не наділений повноваженнями вчиняти дії всупереч Порядку №45, що було б порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, а тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не включення у довідку від 14.03.2018 №ФЧ35449 відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за умови режимних обмежень, допуск, премії та зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за умови режимних обмежень, допуск - 15% та премії - 10% слід відмовити.

Щодо решти вимог, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

В зазначену вище статтю, Законом України від 08.07.2011 №3668 були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).

При цьому, судом встановлено, що пенсія позивачу була встановлена та виплачувалась у розмірі 90% грошового забезпечення, про що відповідач-2 зазначає у своєму листі відповіді від 11.12.2018 №13756/03. Також, наведена обставина підтверджується копіями рохрахунку пенсії (а.с.13, 14).

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного суду, висловленою у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18.

Також слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Суд зазначає, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, з урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% при проведенні її перерахунку є протиправними, а тому слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно виплачувалась пенсія позивачу у зменшеному розмірі, вимоги щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, в повному обсязі, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум та без обмеження максимальним розміром підлягають задоволенню.

В той же час, вимога щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити новий перерахунок пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за умови режимних обмежень, допуск - 15% та премії - 10% задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від вимог до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у задоволенні яких судом відмовлено.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії слід задовольнити частково.

При цьому, враховуючи, що ухвалою суду від 08.01.2019 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору сплату судового збору було задоволено частково, шляхом відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яким закінчиться розгляд справи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету (рахунок отримувача: UA488999980000034319206084033, отримувач коштів - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998) 1 406,60 грн судового збору.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАСУ).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 352,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

В решті позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 352,40 грн (триста п`ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 - Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул.Гетьмана Полуботка, 68, м.Чернігів, 14013)

Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940)

Повне рішення суду складено 28.10.2019.

Суддя Л.О. Житняк