Рішення № 85220787, 21.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 жовтня 2019 р. № 520/9793/19

Харківський окружний адміністративний суд

в складі головуючого - судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Гнатченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію № 3532/7ПК/20-40-13-02-11 від 29.07.2019, надану ОСОБА_1 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

Ухвалою суду від 24.09.2019 прийнято справу до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2019 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Харківській області за результатами розгляду її звернення позивачу надано податкову консультацію. Позивач не погоджується з отриманою податковою консультацією та вважає її такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що, на її думку, така консультація не відповідає чинному законодавству та, відповідно, є незаконною.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податкова консультація не суперечить жодному положенню податкового законодавства.

Позивач, ОСОБА_1 - в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області Гнатченко О.О. - в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

З копії трудової книжки позивача та копій наказів, долучених до матеріалів справи вбачається, що з 2014 року ОСОБА_1 працює в ТОВ консалтингово-юридична компанія «Юла», яка займається діяльністю у сфері права (основний вид економічної діяльності). Як пояснила позивач, в межах виконання трудових обов`язків вона в тому числі веде справи клієнтів компанії у судах.

09 липня 2019 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач в порядку ст. 52 Податкового кодексу України звернулась до ГУ ДФС у Харківській області з заявою від 11.07.2019 про надання індивідуальної податкової консультації щодо того, чи має вона у зв`язку з отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю для належного виконання трудових обов`язків ставати в обов`язковому порядку на облік в органах ДФС, як самозайнята особа, а, якщо зобов`язана, то чи повинна сплачувати ЄСВ двічі - як робітник та як самозайнята особа.

Підставою для цього звернення зазначено те, що позивач отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак працює повний робочий день у юридичній компанії, яка сплачує за неї єдиний соціальний внесок, та вона здійснює адвокатську діяльність лише у рамках надання юридичних послуг клієнтам компанії, у якій вона є працівником та отримує заробітну плату.

За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням ДПС у Харківській області позивачу надано податкову консультацію № 3532/7ПК/20-40-13-02-11 від 29.07.2019, в якій податковий орган зазначив, зокрема, таке. Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076). Згідно зі ст. 65 ПКУ, ст. 5 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588), для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП, заяву за формою № 1-ЄСВ та копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Отже, обов`язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платник податків і як платник єдиного внеску виникає у адвоката, якщо йому видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску. Враховуючи викладене, платник єдиного внеску, визначений у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. (а.с. 11-13)

Надаючи оцінку спірній податковій консультації, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Оцінка змісту податкової консультації, що оскаржується, здійснена судом з урахуванням наступних норм діючого законодавства, що регламентують умови постановки на облік самозайнятої особи та сплати нею єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абз 3 ч. 4 ст.5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Отже, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає в якості ознаки платника єдиного внеску та, одночасно, в якості умови реєстрації таким платником, як провадження незалежної професійної діяльності, так і отримання доходу від цієї діяльності.

У разі здійснення адвокатської діяльності в рамках виконання трудових обов`язків окремий дохід від її провадження відсутній, а сама діяльність не відповідає безпосередньому визначенню її як незалежної, оскільки здійснюється виключно для реалізації обов`язків найманого робітника.

Вказаному висновку суду відповідають приписи пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-І частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.1 ст 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

З огляду на попередні висновки суду, визначення незалежної професійної діяльності, яке міститься в пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не суперечить приписам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», отже, має бути застосоване до спірних правовідносин.

Отже, до осіб, які займаються тими видами діяльності, які підпадають під визначення незалежної професійної діяльності, однак є працівниками в межах такої незалежної професійної діяльності, не повинні застосовуватися загальні приписи, процедури та наслідки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, висновок відповідача, викладений у спірній податковій консультації, щодо виникнення у адвоката обов`язку стати на облік в контролюючих органах як самозайнятій особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платнику податків і як платнику єдиного внеску, за єдиної необхідної та достатньої умови - якщо йому видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суперечить пп. 14.1.226. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та не враховує особливостей здійснення адвокатської діяльності позивачем саме в межах виконання трудових обов`язків, про що було зазначено у запиті позивача.

Також суд вважає, що посилання відповідача у спірній податковій консультації на норми Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, не доводять правомірності позиції податкового органу, з огляду на встановлену судом суперечність між змістом наданої податкової консультації та приписами закону.

Суд зазначає, що податкова консультація повинна відповідати таким ознакам, як індивідуальність, можливість практичного застосування, допомога платнику податків, і у разі, якщо така податкова консультація, на думку платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, останній має право на її оскарження шляхом подання позову до суду.

Як зазначив Верховний суд у своїй Постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 820/4461/17, податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Як передбачено п.53.2 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Таким чином, порушене право платника податків внаслідок отримання податкової консультації, яка суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, є відновленим шляхом скасування такої консультації.

Зазначений висновок суду відповідає висновку Верховного суду, викладеному у Постанові від 12 червня 2018 року по справі № 814/2168/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки питання консультації полягало в тому, чи має адвокат, який здійснює адвокатську діяльність виключно як працівник певного підприємства, ставати на облік як самозайнята особа та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, суд приходить до висновку, що податкова консультація № 3532/7ПК/20-40-13-02-11 від 29.07.2019р не відповідає вимогам чинного законодавства та змісту запитуваної консультації, отже, підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію № 3532/7ПК/20-40-13-02-11 від 29.07.2019, надану ОСОБА_1 ГУ ДФС у Харківській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2) у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя Білова О.В.