Рішення № 85220773, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"23" жовтня 2019 р. № 520/7294/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Комарової О.М.,

представника відповідача - Кобилінської О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд.149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Харків, 04119, код ЄДРПОУ43141471) про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерного товариства "Харківобленерго", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 № 0000975008, видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

2. Судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0000975008 є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0000075008 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 02.04.2019 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Відповідач) проведена камеральна перевірка АТ "Харківобленерго" (далі - Позивач) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період з 27.12.2018 по 29.03.2019.

За наслідками перевірки було складено акт 236/28-10-50-08-12/00131954 від 02.04.2019 (надалі Акт перевірки) яким зафіксовані порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України), а саме: затримку сплати AT «Харківобленерго» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток (по податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 22.02.2018 № 9299025701, граничний термін сплати 11.03.2018 у розмірі 4 499 413,10 грн.).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.12.2018 за № 0000975008 про нарахування штрафу у розмірі 899 882,62 грн.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України Позивачем подана скарга щодо перегляду податкового повідомлення-рішення за № 0000975008 від 25.04.2019 в адміністративному порядку. Проте скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані ППР без змін. Рішення про розгляд скарги Відповідачем отримане 08.07.2019.

Суд зазначає, що предметом розгляду є застосування положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у випадку коли платником податку сплачується сума згідно судового рішення суду про розстрочення, а податковий органом самостійно скеровує вище зазначену суму на погашення іншого податкового боргу який виник у позивача у 2017 році.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 820/1291/16 з АК "Харківобленерго" стягнуто податковий борг у сумі 46 372 711,37 грн., який виник ще до 31.08.2016.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/виконання вказаної вище постанови було розстрочене, та зобов`язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, з яких по ПДВ у загальному розмірі 1 280 031,22 грн. грн., де 1 279 875,40 грн. - розстрочена сума ПДВ, а 155,79 грн. - розстрочена сума пені з ПДВ.

Таким чином, сплачені позивачем платежі, а саме: 27.12.2018 у сумі 424 782,94 грн.; 27.12.2018 у сумі 12 693,71 грн., були сплачені в рахунок погашення податкового боргу на виконання вказаної вище ухвали Харківського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання постанови у справі № 820/1291/16, що підтверджується платіжними дорученнями.

Однак як було встановлено судом та не заперечувалось відповідачем по справі вище зазначені платежі відповідачем згідно положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України були зараховані в рахунок погашення податкового боргу за самостійно визначеними платником зобов`язаннями по податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 22.02.2018 № 9299025701, граничний термін сплати 11.03.2018 у розмірі 4 499 413,10 грн. та зроблені донарахування штрафу за "несвоєчасне виконання рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16».

По інтегрованій картці платника з податку на прибуток платежі, здійснені АТ «Харківобленерго» у грудні 2018 року, лютому, березні 2019 року, було погашено недоїмку на суму 4 499 413,10 грн. по податковій декларації з податку на прибуток за 2017 року від 22.02.2018 №9299025701, і як результат була нарахована штрафна санкція у сумі 899 882,62 грн.

Також судом встановлено, що податковий борг за деклараціями з податку на прибуток за 2017 рік від 22.02.2018 № 9299025701 позивачем не погашався.

Щодо висновків відповідача про ту обставину, що позивачем були порушені строки сплати платежів згідно рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16, оскільки вони були сплачені після 20 числа відповідного місяця, то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно з положеннями статті 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання та статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд зазначає, що вище зазначеним рішенням суду було розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі 820/1291/16 строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016 року, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн.

Отже згідно зазначеного рішення суду останнім було чітко визначено, що обов`язок сплати виникає протягом 27 місяців до кінця кожного місяця , а отже висновки відповідача про ту обставину, що позивач повинен був сплачувати вище зазначені кошти до 20 числа кожного місяця є таким, що не відповідають положенням ст. 129 Конституції України так як судом було встановлено інший період сплати, а саме до кінця кожного місяця, що як було встановлено судом вище, позивачем було виконано та підтверджується платіжними дорученнями з зазначенням напрямку платежу від 27.12.2018 у сумі 424 782,94 грн.; 27.12.2018 у сумі 12 693,71 грн..

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, то вказане посилання суд вважає обґрунтованим, оскільки згідно п. 3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 статті 3 ПК України).

Згідно положень п.87.1. ст. 87 КАС України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

У відповідності до положень п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Аналізуючи вище зазначені положення суд приходить до висновку, що законодавець чітко визначив підставу в разі наявності яких податковий орган має право самостійно визначити напрямок зарахування коштів сплачених платником податку, а саме це є наявність податкового боргу (згідно положень п.п14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом), а також визначив, що податковий орган має право направити сплачені платником податку кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення тобто борг який виник календарно раніше підлягає погашення в першу чергу, а також чітко зазначено джерел з яких податковий орган має право отримати кошти на погашення податкового боргу, перелік яких є вичерпним, а саме це за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу та за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України

Як було встановлено судом постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 820/1291/16 з АК "Харківобленерго" стягнуто податковий борг у сумі 46 372 711,37 грн., який виник ще до 31.08.2016, а отже згідно положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставина наявності у позивача податкового боргу який виник до 31.08.2016 року є таким, що не підлягають доведенню, а тому і посилання відповідача про відсутність вище зазначеного боргу є також такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що зарахування відповідачем зазначених вище сум у погашення податкового зобов`язання згідно з податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 22.02.2018 № 9299025701 є таким, що не відповідають і вимогам п. 89.7 ст. 89 ПК України так як відповідачем порушено порядок черговості зарахування коштів сплачених платником податку.

Щодо посилання відповідача на Наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за № 751/28881), яким затверджено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено котрим також визначено відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим оскільки по-перше : цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та жодним чином не регламентує час виникнення податкового боргу и порядок його погашення, зазначене регламентується відповідними положеннями ПК України, а лише містить правила відображення в ІКП відповідних даних, по-друге: положення п. 89.7 ст. 89 ПК України не містять відповідної відсилки на зазначений Порядок, по-третє: відповідно до абз. 4 пп. 1 п. З розділу VI Порядку погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення як і сам Податковий кодекс України, теж зазначає про необхідність погашення розстроченого податкового боргу у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

Також суд зазначає, що у таблиці до вище зазначеного акту перевірки , яка є додатком до нього, наведені зведені дані про несвоєчасні сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства, де у графі оплата із платіжним дорученням зазначений документ – податкова декларація з податку на прибуток на суму 4048055,53 грн.

Як вже зазначало судом вище позивачем не здійснювалось оплату на вище зазначену суму податку на прибуток за 2017 рік.

Як було встановлено судом позивачем 27.02.2019 року було подано річну декларацію з податку на прибуток за 2018 рік. Вказана декларація була прийнята контролюючим органом. Згідно з декларації податок на прибуток наростаючим підсумком за 2018 рік зменшився у порівнянні з податком на прибуток за 9 місяців, вказана декларація була прийнята контролюючим органом. Згідно з декларації податок на прибуток наростаючим підсумком за 2018 рік зменшився у порівнянні з податком на прибуток за 9 місяців 2018 року.

Суд зазначає, що за вище зазначеними даними відповідачем у ІКП позивача 11.03.2019 року було проведено від`ємне значення податку на прибуток. Проведення цього зменшення повинно було зменшити зобов`язання позивача з податку на прибуток за 9 місяців 2018 року .

Як було встановлено судом, податковим органом самостійно було погашено суму боргу за декларацією за 2017 рік вище зазначеним зменшенням податку на прибуток.

Враховуючи вище викладене суд зазначає, що в даному випадку відсутній факт несвоєчасної сплати, оскільки норми ПК України не ототожнюють юридичні наслідки декларування у бік зменшення самостійно задекларованого платником податків платежів з податку на прибуток з юридичним наслідком несвоєчасної оплати самостійно обчисленого платником і узгодженого шляхом подачі податкової декларації податкового зобов`язання.

Також суд зазначає, що в додатку до акту перевірки оплати від 26.03.2019 року та від 29.03.2019 року у сумі 163 грн., та 13718 грн. були своєчасно сплачені товариством згідно положень ст. 57 ПК України, як авансові внески під час виплати дивідендів.

Як було встановлено судом у платіжному дорученні зазначений код платежу 125, тобто ця сума є окремим від звичайного податку на прибуток платежем, сплата якого передбачена нормами ПК України. Цей платіж зазначається в окремому рядку у податковій декларації з податку на прибуток та нараховується у особовій картці платника окремим рядком

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З врахуванням положень п. 4.1.4 ч. 4.1 ст. 4 ПК України який визначає презумція правомірності рішень платника податку, а також встановлених вище обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 № 0000975008 та проведення донарахування штрафних санкцій за ним щодо несвоєчасно погашених сум заборгованості у розмірі 899 882,62 грн. прийнято Офісом великих платників податків ДФС з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд.149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Харків, 04119, код ЄДРПОУ43141471) про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 № 0000975008, видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Харків, 04119, код ЄДРПОУ43141471) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд.149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) сплачений судовий збір у сумі 13498,24 (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 24 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 28 жовтня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.