Рішення № 85220261, 28.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 р. № 400/1981/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Карго-Сервіс", вул. Кірова, 238/4, оф. 428, м. Миколаїв, 54031

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

третя особа:Державна служба України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135

про:визнання протиправною та скасування постанови від 06.06.2019 р. №121139,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Карго-Сервіс» звернулося з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, за участю третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.06.2019 р. № 121139.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено право позивача на участь у розгляді справи та захист. Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344) не вимагається обов`язкова наявність у водія щоденних листків праці та відпочинку. Транспортний засіб позивача обладнаний тахографом, на який наявний протокол перевірки та адаптації. Акт перевірки складений з порушеннями. Інспекторами не було надано водію направлення на перевірку. Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади.

07.08.2019 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 37-41), відповідно до якого Укртрансбезпека здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи. Перевіркою транспортного засобу позивача встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, а саме: відсутні щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія або контрольна індивідуальна книжка водія. Закон № 2344 не містить вичерпного переліку документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Водії транспортних засобів, обладнаних цифровими тахографами, повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. Законодавством не передбачено перенесення розгляду справи за клопотанням сторони, яка притягується до відповідальності.

27.08.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив (а. с. 60-64), в якій вказано, що обладнання транспортного засобу тахографом позбавляє водія обов`язку вести індивідуальну контрольну книжку. На підставі Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів у позивача відсутній обов`язок зберігати тахокарти більше тижня. Винесення оскаржуваної постанови здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.

29.08.2019 р. відповідач подав заперечення (а. с. 66-71), згідно з якими відповідач не позбавив позивача права на захист, оскільки про дату розгляду справи його повідомлено своєчасно. Посилання позивача на те, що перевірка наявності у водія тахографа може мати місце лише у випадку здійснення ним міжнародних перевезень є необґрунтованими. Оскаржувана постанова є законною.

За заявою позивача суд ухвалою від 02.10.2019 р. забезпечив позов шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

На підставі направлення на рейдову перевірку (а. с. 72) інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 08.04.2019 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт (а. с. 19). В акті зафіксовано, що 08.04.2019 р. о 16:20 год на автодорозі М-05 Київ-Одеса проведено перевірку автомобіля позивача SCANIA R380 ВЕ1658ВС, водій ОСОБА_1 Серед іншого перевіркою виявлено порушення ст. 48 Закону № 2344, а саме: автомобіль облаштований діючим та повіреним тахографом без наявності щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія або індивідуальної контрольної книжки водія.

21.05.2019 р. позивач отримав запрошення для участі у розгляді справи про допущене правопорушення на 23.05.2019 р. (а. с. 14-16).

21.05.2019 р. позивач подав до відповідача клопотання про перенесення/відкладення розгляду справи для підготовки обґрунтованих заперечень та надання документів (а. с. 17).

Відповідач не врахував подане клопотання та 06.06.2019 р. прийняв постанову № 121139, якою застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону № 2344, а саме: щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку (тахокарти) або індивідуальної контрольної книги водія (а. с. 10).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 р. № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону № 2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з п. 6.2 Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (п. 6.4 Положення № 340).

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (п. 6.3 Положення № 340).

Відповідно до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Системний аналіз викладених норм свідчить, що для водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, крім документів, визначених ст. 48 Закону № 2344, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 р. по справі № 816/124/17.

20.12.2010 р. набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970 р., в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Ці документи фактично підпадають під перелік документів, які відповідно до ст. 48 Закону № 2344 повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, і пред`являти їх особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль позивача обладнано тахографом, відтак, водій мав пред`явити інспекторам Укртрансбезпеки заповнені тахокарти (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

Стаття 48 Закону № 2344 не містить вичерпного переліку документів, які повинен мати водій для внутрішніх перевезень вантажів, оскільки наявна вказівка на інші документи, передбачені законодавством. Таким законодавством є Інструкція № 385, яка є чинною. Ненадання позивачем тахокарт під час розгляду справи також свідчить про їх відсутність. Суд відхиляє посилання позивача на ст. 10 ЄУТР, оскільки вказаною статтею передбачено надання інспекції записів за поточний тиждень та за останній день попереднього тижня. Знаючи про складення акту перевірки та виявлення відповідного порушення, позивач мав забезпечити збереження тахокарт за період перевірки для надання заперечень та пояснень. Дійсно, на момент винесення оскаржуваної постанови строк зберігання тахокарт сплив, однак позивач сам допустив знищення доказів, які могли б підтвердити його невинуватість у вчиненні правопорушення.

Таким чином, судом встановлено порушення позивачем вимог ст. 48 Закону № 2344, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

Право позивача на участь у розгляді справи відповідачем порушено не було, оскільки про дату розгляду матеріалів перевірки позивач повідомлений своєчасно. Клопотання про відкладення розгляду справи суд розглядає як необґрунтоване, оскільки будь-яких доказів, окрім наявних на момент перевірки, позивач суду не надав, а відтак, не міг їх надати і відповідачу під час розгляду справи.

Формальні недоліки акту перевірки, на які вказав позивач, не спростовують наявності факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Ненадання інспекторами направлення на перевірку позивачем не доведено. У своїх поясненнях до акту перевірки водій не вказав на відсутність направлення.

Щодо повноважень відповідача на розгляд справи та застосування адміністративно-господарського штрафу, суд виходить з п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, яким передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Таким територіальним органом є Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області. Отже, оскаржувану постанову винесено повноважною особою.

Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушень відповідачем норм чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карго-Сервіс» (вул. Кірова, 238/4, офіс 428, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код 36270804) до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056), за участю третьої особи Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.06.2019 р. № 121139 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.10.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська