Рішення № 85220067, 28.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року справа № 340/660/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського управління Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з заявою до відповідача про визнання протиправними дій щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - внесок) за 4 квартал 2013 року у сумі 1218,67 грн. та 1 квартал 2014 року - 1267,95 грн.

Водночас, просила суд зобов`язати Управління здійснити коригування в особовій картці, виключивши заборгованість.

У позовній заяві зазначає, що з 2010 року отримує пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Стверджує, що звільнена від обов`язку сплати внеску.

Зазначає, що про існування заборгованості дізналась 10 січня 2019 року, отримавши відповідь Управління на звернення.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.18-20).

Пояснив, що від сплати внеску звільнені лише фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком (досягнення пенсійного віку).

Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.73-74).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

З 2010 року перебуває на обліку Пенсійного фонду України (а.с.12).

Отримує пенсію за віком (пенсія на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку).

21 листопада 2018 року зателефонували службові особи Управління і повідомили про існування заборгованості зі сплати внеску у сумі 2486,62 грн. (а.с.5-10).

14 грудня того ж року позивач звернулась до відповідача з заявою про надання пояснень стосовно обліку заборгованості.

10 січня 2019 року отримала відповідь Управління, в якій зазначено, що станом на 22 грудня 2018 року за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати внеску за 4 квартал 2013 року у сумі 1218,67 грн. та 1 квартал 2014 року - 1267,95 грн. (а.с.11).

Відповідь жодним чином не містить пояснень стосовно механізму нарахування заборгованості (подання звітності або прийняття вимоги).

13 березня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду (а.с.5-10).

На вимогу суду Управління повідомило, що заборгованість обліковується на підставі вимоги від 26 травня 2014 року, якою ОСОБА_1 зобов`язано сплатити заборгованість з внеску в сумі 10641,13 грн. (а.с.31-32).

Вимога прийнята Світловодською об`єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області, правонаступником якої стало Управління.

Відповідач не надав доказів отримання позивачем вимоги.

Згідно змісту позову ФОП ОСОБА_1 не визнає факту отримання вимоги.

Судом встановлено, що у 2014 році ОСОБА_1 двічі успішно оскаржувала вимоги Управління про сплату внеску від 04 та 20 листопада 2013 року (а.с.53-68).

Управління не змогло пояснити, яким чином позивач сплачувала заборгованість за вимогою від 26 травня 2014 року, оскільки борг зменшився з 10641,13 грн. до 2486,62 грн. (а.с.31-46).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, Управління повідомило, що заборгованість зі сплати внеску обліковується на особовому рахунку на підставі вимоги від 26 травня 2014 року.

Про її існування ФОП ОСОБА_1 могла дізнатися лише під час розгляду справи.

Тому, предметом судового розгляду є вимога від 26 травня 2014 року.

Позивач не пропустила строк звернення до суду.

Вимога Управління про сплату недоїмки з внеску є виконавчим документом відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) (в редакції на час прийняття вимоги).

Отже, вимога - рішення суб`єкта владних повноважень.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

Однак, приписами частини 4 цієї ж норми права передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 тієї ж статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписами статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 2) (в редакції на час прийняття вимоги) встановлено умови призначення пенсії за віком.

Так, особи мають право для призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Водночас, приписами статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон 3) (в редакції на час прийняття вимоги) передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такими умовами є досягнення певного віку (знижений пенсійний вік у порівнянні зі статтею 26 Закону 2) та наявність визначеного повного пільгового стажу.

Аналізуючи положення Закону 2 та Закону 3, які не містять жодних протиріч, суд зробив висновок, що діючим законодавством передбачено дві форми пенсії за віком (за загальним та зниженим віком).

Положення частини 4 статті 4 Закону не містять жодних обмежень щодо застосування її приписів до фізичних осіб-підприємців, яким призначена пенсія зі зниженим віком (на пільгових умовах).

Отже, позивач могла бути платником внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, вимога Управління про сплату внеску протиправна і її належить скасувати.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.

Суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.

Суд визнає протиправною та скасовує вимогу про сплату недоїмки у повному обсязі.

Рішення суду стане підставою коригування даних у особовій картці позивача стосовно обліку внеску.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с.4).

Управління є структурним підрозділом Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області (далі - Управління 2), яке має статус юридичної особи.

Тому, судові витрати треба стягнути з Управління 2.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області від 26 травня 2014 року №20/4, якою

ОСОБА_1 зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 10641,13 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей