Ухвала суду № 85219851, 28.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/11142/19

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання позовних вимог при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління ДФС Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Заступника начальника Головного управління ДФС Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни, в якому просить:

- визнати протиправними дії заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни;

- скасувати винесене заступником начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Риженковою Катериною Володимирівною 21 лютого 2017 року рішення №0004021303 про нарахування ОСОБА_1 штрафу у сумі 314,89 грн. та нарахування пені у розмірі 5771,91 грн. за необґрунтованістю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач до теперішнього часу не провів позапланової перевірки за його заявою від 30 січня 2017 року, не вручив позивачу письмової вимоги з визначенням у ній строків сплати боргу. На думку позивача, йому штучно створену недоїмку у розмірі 3148,91 грн., навмисно не зараховано до його пенсійного стажу роботи сплачені ним 27 січня 2017 року кошти у розмірі 1540,80 грн. на загальнообов`язкове державне пенсійне та соціальне страхування. Крім того, позивач вважає, що відповідач без належного рішення суду наділив себе повноваженнями на отримання вищевказаного розміру коштів, а тому, винесене відповідачем рішення від 21 лютого 2017 року №0004021303 є передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам КАС України, оскільки в пункті першому прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни, однак не зазначає які саме дії відповідача слід визнати протиправними.

Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вищезазначеної норми ОСОБА_1 до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд відстрочити йому сплату судового збору до вирішення заявленого ним позову по суті.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" надано вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може прийняти рішення про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі, натомість жодних доказів на підтвердження обставин що зумовлюють неможливості сплати ним судового збору при подачі даного позову до суду, як і доказів що підтверджують наявність визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору , позивач до суду не надає.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до Заступника начальника Головного управління ДФС Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Отже, всупереч вимог частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 1921,00 гривень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме про скасування рішення №0004021303 щодо нарахування йому штрафу у сумі 314,89 грн. та нарахування пені у розмірі 5771,91 грн.

Таким чином, ціна даного позову становить 6086,80 гривень.

Враховуючи ціну позову та розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу встановлений на 1 січня 2019 року, під час звернення з даним позовом до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 768,40 гривень.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Предметом оскарження у даній справі є рішення заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни від 21 лютого 2017 року №0004021303 про нарахування ОСОБА_1 штрафу у сумі 314,89 грн. та нарахування пені у розмірі 5771,91 грн.

Натомість до Житомирського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 22 жовтня 2019 року, тобто з пропуском визначеного в статті 122 КАС України шестимісячного строку на звернення до суду.

В свою чергу, в абзаці першому прохальної частини позовної заяви позивачем викладено клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що строк звернення до суду з даним позовом ним пропущено з поважних причин, оскільки про не проведення відповідачем позапланової перевірки за його заявою від 30 січня 2017 року, не вручення йому письмової вимоги з визначенням у ній строків сплати боргу, а також про штучне створення йому недоїмку у розмірі 3148,91 грн. та навмисне не зарахування до його пенсійного стажу роботи, сплачених ним 27.01.2017 коштів у розмірі 1540,80 грн., та як наслідок про протиправність рішення відповідача від 21.02.2017 №0004021303, він дізнався з постанови Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира від 09.09.2019 про закінчення виконавчого провадження 58507094 про стягнення з нього повторно коштів у розмірі 1540,80 гривень.

Перевіряючи твердження позивача про те, що строк звернення до суду з даним позовом ним пропущено з поважних причин, суд дійшов наступних висновків.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З наявного у матеріалах адміністративного позову листа відповідача від 12 вересня 2019 року №440/14/06-30-33-0/10, надісланого ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 9 вересня 2019 року вх№213/ФОП, судом встановлено, що Пенсійним фондом України станом на 1 жовтня 2013 року по ФОП ОСОБА_1 передана до податкових органів сума боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 3148,91 гривень. Заборгованість виникла у зв`язку з тим, що за 2011 рік ФОП ОСОБА_1 проведено нарахування єдиного внеску в сумі 3661,91 грн., яка ним частково було сплачена у сумі 513,00 грн. Станом на 1 жовтня 2013 року сума боргу складала 3148,91 грн.

Вказана сума боргу у розмірі 3148,91 грн. була погашена ОСОБА_1 відповідно до платіжного доручення від 26 січня 2017 року №2053710SВ.

Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, за несвоєчасне перерахування до бюджету єдиного соціального внеску у сумі 3148,91 грн., було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 лютого 2017 року за №0004021303 на загальну суму 6086,84 грн. (сума штрафної санкції - 314,89 грн. та сума пені - 5771,95 грн.), яке було направлено на адресу ОСОБА_1 22 лютого 2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано позивачем під розписку 24 лютого 2017 року.

Крім того, з вказаного листа вбачається, що рішенням від 21 лютого 2017 року за №0004021303 було оскаржено ОСОБА_1 до Богунського районного суду м.Житомира (позовна заява від 25 квітня 2017 року) за якою було відкрито провадження в адміністративній справі №295/4580/17-ц.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 29 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Держаної фіскальної служби України в Житомирській області Риженкової К.В. про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, повернуто позивачу, як не підсудний цьому адміністративному суду.

07 листопада 2017 року Вищий адміністративний суд України ухвалою №К/800/29839/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску повернув скаржнику.

Здійснивши перевірку вказаних обставин, судом з інформації отриманої на офіційному сайті "Судова влада України" було встановлено, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира дійсно перебувала справа №295/4580/17-ц за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Держаної фіскальної служби України в Житомирській області Риженкової К.В. про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 лютого 2017 року за №0004021303.

Аналізуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивач не тільки був обізнаним про прийняте заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області Риженковою Катериною Володимирівною рішення, але й звертався у квітні 2017 року до суду із позовом про його скасування.

Вищезазначене, спростовує доводи позивача, про те, що він дізнався про існування заборгованості, про яку йдеться в оскаржуваному ним рішенні від 21 лютого 2017 року та про саме рішення лише у вересні 2019 року.

Після того як за наслідками розгляду справи №295/4580/17-ц суди відмовили у розгляді позовної заяви ОСОБА_1 та роз`яснили підсудність вказаної справи, позивач мав можливість звернутися до Житомирського окружного адміністративного суду, однак не робив цього з листопада 2017 року без поважних на те причин.

Обставини наведені позивачем у позовній заяві не є об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Отже, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що зазначені ОСОБА_1 причини пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом є неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви (в 2-х екземплярах) із позовними вимогами, оформленими у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме із зазначенням, які саме дії заступника начальника Головного управління ДПС у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни позивач просить визнати протиправними;

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, із зазначенням в ньому інших підстав для поновлення вказаного строк, ніж ті, що були вказані позивачем в позовній заяві;

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у м.Житомирі/Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA348999980000034310206084009

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску процесуального строку на звернення до суду, зазначені ОСОБА_1 в позовній заяві.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович