Рішення № 85219824, 25.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/7121/19

категорія 240/7121/19

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення 5380,00 грн.,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо припинення виплати йому щомісячної грошової державної допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на його користь державну щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу за липень 2018 року, грудень 2018 року та січень 2019 року в сумі 5380,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він є опікуном своєї матері - ОСОБА_2 , яка відповідно до висновку лікарської комісії є інвалідом 1-А групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку з цим йому, як особі, яка проживає разом з інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та здійснює догляд за ним, виплачується щомісячна грошова державна допомога. Однак, за липень 2018 року, грудень 2018 року та січень 2019 року вищезазначена допомога йому виплачена не була, оскільки за інформацією Державної прикордонної служби України, що надійшла до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, позивач у вказаний період перетинав державний кордон України, а отже, на думку відповідача, не здійснював догляд за особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу, яка потребує постійного стороннього догляду.

ОСОБА_1 не погоджується з такою позицією Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради та вважає дії відповідача щодо не виплати йому щомісячної грошової допомоги за вказаний період протиправними, оскільки припиняючи виплату допомоги із вищезазначених підстав відповідач дія з перевищенням повноважень та в супереч п. 8 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року № 1192. У зв`язку з цим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Крім того, одночасно з позовною заявою, позивач подав до суду клопотання про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою судді від 26 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/7121/19 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з доданими до неї документами 02 липня 2019 року було надіслано на адресу місцезнаходження Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 04 липня 2019 року (а.с.37).

12 липня 2019 року до суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. На підтвердження такої позиції відповідачем вказано, відповідно до Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року № 1192, вказана допомога надається особі, яка зареєстрована або постійно проживає з особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу і здійснює догляд за нею. Натомість за інформацією, наданою управлінню 05.02.2019 Державною прикордонною службою України було з`ясовано, що ОСОБА_1 перетинав кордон України (виїзд 24.06.2018 - в`їзд 28.07.2018, виїзд 07.11.2018 - в`їзд 06.12.2018), а отже не здійснював у вказаний періоду догляд за особою, яка потребує постійного стороннього догляду. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 13-1 Порядку, якщо внаслідок зловживань з боку громадян (в даному випадку ОСОБА_1 не повідомив до управління про свій виїзд за межі України) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населення здійснюють такі заходи: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи; повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. З огляду на зазначене, розпорядженням від 12.02.19 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по догляду з 01.07.18 по 31.07.18 та з 01.12.18 по 31.01.19., у зв`язку з виявленням обставин, що впливають на призначення допомоги. Загальна сума переплати допомоги по догляду за вказаний період склала 5483,00 гривень. З 01.02.2019 на підставі поданої позивачем заяви, виплату допомоги йому було поновлено. Враховуючи вищезазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову (а.с.39-40).

Ухвалою суду від 26 липня 2019 року адміністративну справі №240/7121/19 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 04 вересня 2019 року о 11:00.

В судовому засіданні, що відбулося 04 вересня 2019 року, було оголошено перерву до 16 вересня 2019 року о 11:00.

У зв`язку з хворобою головуючого судді Черняхович І.Е. в період з 09.09.2019 по 18.09.2019 судове засідання по справі, що було призначене на 16 вересня 2019 року, перенесено на 10 жовтня 2019 року о 14:30.

10 жовтня 2019 року позивачем та представником відповідача до відділу документального забезпечення суду надійшли заяви, в яких вони просили суд розглядати справу без їх участі в порядку письмового провадження (а.с.74, 76).

З огляду на надходження вказаних заяв та керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відповідно до висновку лікарської комісії є інвалідом 1-А групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду.

Позивач є опікуном своєї матері та згідно з довідкою ТОВ "Керуюча компанія Домком Житомир" від 10.09.2019 №1138 зареєстрований та проживає із нею за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.75).

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, де отримує щомісячну грошову допомогу, як особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.

05 лютого 2019 року до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради надійшла інформація від Державної прикордонної служби України за № 678, в якій повідомлено про перетин ОСОБА_1 державного кордону України: виїзд 24.06.2018 - в`їзд 28.07.2018, виїзд 07.11.2018 - в`їзд 06.12.2018).

Вказані обставини, щодо перетину державного кордону в зазначений період, позивачем під час розгляду справи не заперечувались.

У зв`язку з надходженням від Державної прикордонної служби України інформації про перетин ОСОБА_1 державного кордону, Управлінням соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради було проведено перевірку правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги, за наслідками якої складено акт від 08.02.2019 (а.с.56).

Зі змісту акту вбачається, що на підставі висновків проведеної перевірки виявлено, що ОСОБА_1 не надав до управління інформацію про виїзд за кордон, внаслідок чого йому були надмірно виплачені кошти: компенсаційні виплати за догляд за особою з інвалідністю І групи в розмірі 256,14 гривень та грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу в розмірі 5483,00 гривень (а.с.56).

12 лютого 2019 року Управлінням соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, на підставі акту від 08.02.2019, було прийнято розпорядження, яким припинено ОСОБА_1 виплату допомоги на догляд з 01.07.2018 та компенсаційних виплат за догляд за особою з інвалідністю І групи з 25.06.2018, у зв`язку з виявленням обставин, що впливають на призначення допомоги (а.с.54).

Починаючи з 01.02.2019 позивачу, на підставі поданої ним заяви, було поновлено виплату щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу (а.с. 48, 50-51).

01 березня 2019 року ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради була подана заява, в якій він просив утворену переплату в розмірі 5483,00 гривень відраховувати з новопризначеної йому допомоги у 100% розмірі щомісячно до повного погашення (а.с.47).

Однак, 12 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що відкликає свою заяву від 01.03.2019 про повернення надміру виплаченої йому щомісячної грошової допомоги в розмірі 5483,00 гривень. Крім того, просив надати йому письмове роз`яснення відносно підстав припинення виплати йому щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, за період липень 2018 року, грудень 2018 року та січень 2019 року в сумі 5380,00 гривень (а.с.13).

У відповідь на вказану заяву, Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради листом від 15.03.2019 №Г-204 (а.с.14) повідомив позивачу, що допомога виплачується особі, яка зареєстрована або постійно проживає з особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу і здійснює догляд за нею. Натомість за інформацією, наданою управлінню 05.02.2019 Державною прикордонною службою України, ОСОБА_1 перетинав кордон України (виїзд 24.06.2018 - в`їзд 28.07.2018, виїзд ІНФОРМАЦІЯ_1 - в`їзд 06.12.2018), а отже не здійснював у вказаний періоду догляд за особою, яка потребує постійного стороннього догляду.

Водночас, як вбачається з наявних у матеріалах справи довідок (а.с.26, 43, 45) сума переплати в розмірі 5380,00 гривень була погашена відповідачем на підставі розпорядження від 05.03.2019 за рахунок допомоги, що підлягала виплаті позивачу у лютому - квітні 2019 року.

Вважаючи дії Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо не виплати йому щомісячної грошової допомоги за липень 2018 року, грудень 2018 року та січень 2019 року протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд входить із наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Державні гарантії щодо забезпечення психіатричною допомогою та соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, визначені в статті 5 Закону України від 22.02.2000 № 1489-III "Про психіатричну допомогу" (далі - Закон №1489-III).

Так, абзацом 4 статті 5 Закону №1489-III закріплено, що держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею.

Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 (далі - Порядок №1192).

Згідно з п. 1 Порядку №1192 щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею (далі - допомога на догляд) надається відповідно до статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" у грошовій формі.

Призначення і виплата допомоги на догляд провадиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (п. 2 Порядку №1192).

Відповідно до п. 3 Порядку №1192 розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Пунктом 4 Порядку №1192 визначено, що допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що умовами, за наявності яких дієздатна особа має право отримання допомоги передбаченої Порядком №1192 є :

- реєстрація або постійне проживання такої особи на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

- здійснення такою особою догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

При цьому, для отримання допомоги передбаченої Порядком №1192 необхідна одночасна наявність обох цих умов.

Як встановлено судом під час розгляду справи, підставою для припинення виплати позивачу за липень 2018 року, грудень 2018 року та січень 2019 року допомоги, передбаченої Порядком №1192, стало надходження до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради інформація від Державної прикордонної служби України про перетин ОСОБА_1 державного кордону України (виїзд 24.06.2018 - в`їзд 28.07.2018, виїзд 07.11.2018 - в`їзд 06.12.2018).

Під час розгляду справи, позивачем не заперечувалось, що в період з 24.06.2018 по 28.07.2018 та з 07.11.2018 по 06.12.2018 він перебував за межами державного кордону України.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують те, що в зазначений період ОСОБА_1 не здійснював догляду за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , яка є інвалідом 1-А групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного стороннього догляду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в період з 24.06.2018 по 28.07.2018 та з 07.11.2018 по 06.12.2018 позивачем не було дотримано однієї з обов`язкових умов для отримання щомісячної грошової допомоги, передбачених пунктом 4 Порядку №1192, а саме не здійснювалось догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з п. 8 Порядку №1192 допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки.

Водночас, вказаним пунктом Порядку №1192 також передбачено, що у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.

Здійснивши системний аналіз норм Порядку №1192, суд прийшов до висновку, що виїзд особи, яка отримує передбачену цим Порядком допомогу, за межі кордону України є обставиною, яка можуть вплинути на право особи на таку допомогу, оскільки особа, що перебуває закордоном, не має фізичної можливості здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, тоді як здійснення такого догляду, згідно з п. 4 Порядку №1192, є обов`язковою умовою для отримання щомісячної грошової допомоги.

Таким чином, не повідомивши відповідача про свій виїзд за кордон, позивач порушив вимоги п. 8 Порядку №1192 щодо повідомлення органу, що проводить виплату допомоги, про виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу.

Відповідно до п. 13-1 Порядку №1192 якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населення здійснюють такі заходи:

- визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи;

- повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

- у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди провадять щомісячні відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків призначеної допомоги;

- у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплаченої йому, як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу та здійснює догляд за нею, щомісячної грошової допомоги в сумі 5380,00 гривень, яка виникла за період його перебування за кордоном, вчиненні із дотриманням частини 2 статті 19 Конституції України та відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено правомірність своїх дій щодо утримання з позивача надміру виплаченої щомісячної грошової допомоги в сумі 5380,00 гривень, передбаченої Порядком №1192, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судом не розглядається питання встановлення судового контролю.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі та на відмову у задоволенні позову, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 261-263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 42103456) про визнання дій неправомірними, стягнення 5380,00 гривень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович