Рішення № 85219779, 25.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 р. Справа№805/1265/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-29769-17 від 07.11.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Відповідач) про треті особи - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державна фіскальна служба України, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-29769-17 від 07.11.2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

10 листопада 2016 року Позивач отримав вимогу Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 07 листопада 2016 року № Ф-29769-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 18925,53 грн.

Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669), п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), Позивач стверджував, що належить до категорії платників єдиного внеску, які звільнені від виконання обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року вказану постанову залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами автоматичного розподілу вказаної справи між суддями її передано на розгляд судді Череповському Є.В

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року адміністративну справу прийнято до провадження.

11 жовтня 2019 року ухвалами Донецького окружного адміністративного суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ДФС України про залишення скарги без розгляду від 07.02.2016 року № 1730/Ж/99-99-11-02-02-25, замінено Відповідача - Красноармійську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області, на його правонаступника - Головне управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії , 114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39406028), Головне управління ДФС у Донецькій області виключено зі складу третіх осіб.

05 вересня 2019 року Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідно до вимог ст.6 Закону №2464 Позивач повинен нараховувати та сплачувати єдиний внесок. У зв`язку з існуванням заборгованості станом на 31.10.2016 року у розмірі 18925,53 грн., на підставі вимог ч. 4 ст. 25 Закону №2464, Відповідачем правомірно сформована вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску. Частина боргу (4970,76 грн.) виникла у періоді до проведення АТО. Крім того, вказав, що на офіційному веб-сайті Президента України розміщено новину, де вказано, що Президентом підписано Указ («Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018 № 116/2018), відповідно до якого АТО завершується та починається операція Обєднаних сил (ООС). Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис, знаходиться на обліку як платник єдиного соціального внеску в Покровській ДПІ (м. Покровськ) Покровсько-Добропільського управління Головного управління ДФС у Донецькій області.

Місце проживання Позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Головне управління державної фіскальної служби Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

17 травня 2016 року Красноармійською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-29769-17, якою позивачу визначені зобов`язання зі сплати єдиного внеску у розмірі 16 857,37 гривень та штрафної санкції у розмірі 170,00 гривень.

Не погодившись із зазначеною вимогою, позивач звернувся із скаргами від 31 травня 2016 року до Головного управління ДФС в Донецькій області.

За результатами розгляду зазначеної скарги, прийнято рішення від 24 червня 2016 року № 3503/10/05/-99-10-01 про залишення скарги без розгляду.

08 липня 2016 року позивач звернувся до ДФС України із скаргою у якій просив скасувати спірну вимогу.

16 серпня 2016 року рішенням ДФС України № 8591/Ж/99-99-11-02-02-25 вимогу Інспекції від 17 травня 2016 року скасовано та позивачу направлено нову вимогу, яка рішенням Головного управління ДФС в Донецькій області від 11 жовтня 2016 року також скасована.

07 листопада 2016 року податковим органом сформовано вимогу № Ф-29769-17 про сплату суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 18 925,53 гривень.

Спірну вимогу позивач отримав 10 листопада 2016 року.

За даними інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску за ФОП ОСОБА_1 станом на 19 жовтня 2016 року обліковується заборгованість в сумі 18925,53 гривень, до якої входить заборгованість по термінам сплати:

- 22.04.2013 року 26,63 грн.;

- 28.05.2013 року донараховано штрафні санкції 170 грн.;

- 22.07.2013 року 1194,03 грн.;

- 29.07.2013 року 1169,40 грн.;

- 21.10.2013 року 1194,03 грн.;

- 21.01.2014 року 1218,67 грн.;

- 14.04.2014 року 781,45 грн.;

- 22.04.2014 року 1267,95 грн.;

- 21.07.2014 року 1267,95 грн.;

- 20.10.2014 року 1267,95 грн.;

- 20.01.2015 року 1267,95 грн.;

- 20.04.2015 року 1267,95 грн.;

- 20.07.2015 року 1267,95 грн.;

- 19.10.2015 року 1323,47 грн.;

- 19.01.2016 року 1434,51 грн.;

- 19.04.2016 року 909,48 грн.;

- 19.07.2016 року 941,16 грн.;

- 19.10.2016 року 957 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі ОСОБА_2 №2464-VI) (в редакції Закону України від 12.05.2016), його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 2статті 6 Закону №2464-VI визначені обов`язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнятоОСОБА_2 України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким були внесені зміни доЗакону №2464-VI, а саме його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3( в подальшому пункту 9.4):

«Платники єдиного внеску, визначеністаттею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

З аналізу зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться АТО, та заява, подана у довільній формі до органу доходів та зборів.

На дату формування спірної вимоги діяло розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», згідно якого м. Красноармійськ віднесено до населених пунктів на території яких здійснювалася АТО.

Постановою Верховної Ради від 12 травня 2016 року № 1353-VIII «Про перейменування деяких населених пунктів» місто Красноармійськ було перейменовано в місто Покровськ.

Судом встановлено, що позивач у справі перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, яка на теперішній час перейменована в Покровську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 «Про перейменування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу ДФС України від 25.01.2017 №39 «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС».

Судом враховано, що заборгованість зі сплати єдиного внеску включає в себе борг, який виник в період з 22 квітня 2013 року по 14 квітня 2014 року, тобто до начала проведення АТО, а від так відповідач правомірно вимагає сплати цього боргу в сумі 4970,76 гривень.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29769-17 від 07.11.2016 року є протиправною в частини суми боргу 13954,77 гривень (18925,53-4970,76), який виник після начала проведення АТО.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку сплати внесків з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання Відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання. Саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників за порушення Закону № 2464-VІ, зокрема заходів впливу, якою є спірна вимога.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 805/2377/16-а.

Суд не приймає доводи Відповідача, зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки такі висновки не ґрунтуються на законі.

Доводи відзиву спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

Водночас суд зауважує, що приписи положень пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ не скасовують обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39406028), третя особа - Державна фіскальна служба України (04655, м. Київ, Львівська пл., 8), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-29769-17 від 07.11.2016 року - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області № Ф-29769-17 від 17.05.2016 року в частині суми боргу 13954,77 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення складене в повному обсязі 25 жовтня 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський