Рішення № 85219692, 10.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Справа № 160/6637/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010181419 від 02.04.2019 р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Колор» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Транза» за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року, за результатами якої складено акт № 11194/04-36-14-19/36725022 від 06.03.2019р. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0010181419 від 02.04.2019 р. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Колор» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Транза» за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.198.1 п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2018 року в сумі 192742 грн.

За результатами перевірки складено акт № 11194/04-36-14-19/36725022 від 06.03.2019 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0010181419 від 02.04.2019 року на загальну суму розміром 240927,50 грн., яка складається з 192742,00 грн. - податок, та 48185,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з акту перевірки, 23 серпня 2018 року ТОВ «СП «Колор» було укладено договір № 140/018 з ТОВ «ТРАНЗА» на придбання добрива Агрістарт Форс в кількості 22 т.

На виконання вказаного договору сторонами оформлено видаткову накладну №037 від 27.08.2018р., акт прийому-передачі №27 від 27.08.2018р., податкова накладна №138 від 27.08.2018р. (зареєстрована 13.09.2018 року).

До перевірки надано наступні виписки банку:

від 11.09.2018р. №2029 на суму 157968,00 грн.;

від 11.09.2018р. №2030 на суму 262830,00 грн.;

від 11.09.2018р. №2031 на суму 210264,00 грн.;

від 13.09.2018р. №2044 на суму 131415,00 грн.;

від 13.09.2018р. №2043 на суму 183981,00 грн.;

від 13.09.2018р. №2045 на суму 210264,00 грн.

Перевезення товару відбувалося, згідно ТТН від 27.08.2018р. №24 - перевізник, замовник та вантажоодержувач ТОВ «СП Колор», автомобіль Камаз державний № НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_1., вантажовідправник TOB «Транза», пункт навантаження - м.Маріуполь, вул.Італійська, 9, офіс 12, пункт розвантаження - с.Михайлівна, відпуск дозволив директор ОСОБА_2., підпис, печатка, прийняв/рдав водій/експедитор ОСОБА_1., прийняв директор ОСОБА_5., підпис, печатка.

Придбаний у ТОВ «Транза» товар (добриво Агрістарт Форс) було використано ТОВ «СП Колор» у власній діяльності при посіві рапсу. До перевірки надано наступні дорожні листи трактору, що виконував посівні роботи:

від 14.09:2018р. б/н, організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_3., вид робіт посів рапсу з добривами, посівна площа 39 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.;

від 21.09.2018р. б/н, організація TОB «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_4., вид робіт - посів рапсу з добривами, посівна площа 40 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.;

від 21.09.2018р. б/н, організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_3., вид робіт - посів рапсу з добривами, посівна площа 40 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.;

від 24.09.2018р. б/н, організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_3., вид робіт - посів рапсу з добривами, посівна площа 40 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.;

від 24.09:20 Г8р. б/н , організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_4., вид робіт - посів рапсу з добривами, посівна площа 40,1 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.

від 14.09.2018р. б/н, організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_4., вид робіт - посів рапсу з добривами, посівна площа 39 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.;

від 13.09.2018р. б/н, організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_3., вид робіт - посів paпсу з добривами, посівна площа 41,5 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.;

від 13.09.2018р. б/н; організація ТОВ «СП Колор», трактор МТЗ 82, тракторист ОСОБА_4., вид робіт - посів рапсу з добривами, посівна площа 39 га, початок робіт о 8.00 год., закінчення робіт о 17.00 год.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, відомості відносно якого внесені до ЄРДР за № 42017000000004294 від 17.11.2017 року, в якому нібито фігурантом виступає ТОВ «Хайтбуд», що є підставою, на думку контролюючих органів, вважати про нереальність здійснення господарських операції по взаємовідносинах з позивачем - є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо винесення остаточного судового рішення відносно ТОВ "Хайтбуд".

Щодо цього Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018 р. у справі №816/809/17зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. ВС зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Також, Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 р. у справі № 820/4648/13-а зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. У межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 3613,91 грн.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010181419 від 02.04.2019 року, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 3613,91 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова