
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
28 жовтня 2019 року Справа 160/10386/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
23 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Дніпро», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0035611404 від 20.12.2018 року, згідно якого податковим органом було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 1 672 446,39 грн., в тому числі, за податковими зобов`язаннями 1114964,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 557 482,13грн., яке винесено на підставі акту перевірки №65972/04-36-14-04/32813827 від 16.11.2018р.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що здійснені ТОВ «ФК «Дніпро» розрахунки плати за землю на 2017р. та 2018р. є вірними та такими, що повністю відповідають Податковому кодексу України, а використана нормативна грошова оцінка підтверджена витягом з технічно документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №41/090217/03-07 від 13.02.2017 року, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську. В акті перевірки жодних правових підстав для висновку про незаконність проведеного ТОВ «ФК «Дніпро» розрахунку не наведено, що свідчить про безпідставність висновків Акту перевірки про порушення ТОВ «ФК «Дніпро» п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16. п.286.1, 286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 ПКУ та безпідставність донарахування орендної плати. Є також і безпідставним нарахування штрафних санкцій, адже винні дії (бездіяльність) з боку ТОВ «ФК «Дніпро» відсутні. Після отримання Товариством витягу з технічної документації нормативну грошову оцінку земельної ділянки №41/090217/03-07 від 13.02.2017 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,5375га за по вул. Єрмолової,51 не проводилась та не затверджувалась Дніпровською міською радою. Законодавство України не передбачає обов`язку ТОВ «ФК «Дніпро» отримувати будь-які додаткові витяги про нормативну грошову оцінку без наявності затвердження міськрадою нової нормативної грошової оцінки. Тобто, посилання ДФС на протиправність використання ТОВ «ФК «Дніпро» витягу №41/090217/03-07 від 13.02.2017 року при розрахунку орендної плати та донарахування орендної плати і штрафів є безпідставним.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Одночасно із позовною заявою ТОВ «ФК «Дніпро» подано заяву про відстрочення від сплати судового збору, яка вмотивована тим, що на даний час Товариство перебуває у скрутному майновому стані. В обґрунтування скрутного фінансового стану та неможливості сплати судового збору подання позовної заяви по цій справі позивач надав довідку про те, що станом на 23.10.2019 року на всіх рахунках ТОВ «ФК «Дніпро» є лише 23, 59 грн. Також, ТОВ «ФК «Дніпро» отримало від Спеціалізованої державної податкової інспекції обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС податкову вимогу №37-1 від 03.10.2016. Згідно податкової вимоги №37-17 від 03.10.2016 Спеціалізованою державною податково інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС було визначено ТОВ «ФК «Дніпро» загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язанням, яка станом на 02.10.2016 становить 205 844 565,99 грн., в тому числі: 205 842 065,99 грн. основний платіж з податку на додану вартість та 2 500,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Також, позивач зазначив про те, що вже неодноразово звертався до судів першої, апеляційної та касаційної інстанції із клопотанням відстрочення оплати судового збору, які були задоволені судами.
Так, у підтвердження вищенаведених обставин позивачем надано копії вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 02.08.2016 та 05.09.2016; копії актів опису майна ТОВ «ФК «Дніпро» у податкову заставу; копія податкової вимоги СДШ №37-17 від 03.10.2016; копія заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі №804/391/16; копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.11.2016 по справі №804/391/16 (К/800/30631/16); копія заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі №804/3670/16; копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.01.2017 по справі №804/3670/16 (К/800/31884/16); копія заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі №804/1715/17; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 по справі №804/1715/17; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 по справі №804/2482/17; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 по справі №804/2480/17; копія заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги по справі №804/4683/18; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі №804/4683/18.
Утім, доказів вжиття заходів для отримання додаткового фінансування та спрямування коштів на сплату судового збору у справі №160/10386/19 позивачем не надано.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У контексті справедливого балансу публічних і приватних інтересів, забезпечення пропорційності обмежень доступу до суду при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору необхідно з`ясувати рівень доходів скаржника, порівняти його з розміром установленого законом судового збору й визначити, чи можливе вирішення цього питання без покладення на скаржника надмірного процесуального тягаря.
Отже, заява про відстрочення сплати судового збору є обґрунтованою у разі наявності посилань на конкретні факти та докази, які підтверджують обставини щодо відсутності у позивача всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для виконання вимог частини третьої статті 161Кодексу адміністративного судочинства України.
Утім, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували, що у позивача немає відкритих рахунків у інших банківських установах (наприклад, довідка податкового органу щодо переліку відкритих рахунків платника у банківських установах), заява ТОВ «ФК «Дніпро» щодо відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року по справі №823/1895/17.
Слід зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Суд зазначає, що даний позов містить вимогу майнового характеру на загальну суму 1 672 446,39 грн., отже, ставка судового збору за подання даного позову становить 19210,00 грн.
Відтак, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору у розмірі 19210 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101.
Окрім того, пунктами 6-7 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.
Разом з тим, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57).
Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду
- уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- наданням до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 19210 грн. сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
Судове рішення № 85219675, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/10386/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: