Рішення № 8521941, 16.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2010 р. Справа № 54/309-09

вх. № 10236/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Луценко М.В., дов. від 01.03.2010 р.

відповідача - Пшеничний Ю.Л., дов. від 11.01.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Слобожанський продкомбінат", м. Харків

до ДП "Клінічний санаторій "Курорт "Березівські мінеральні води" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", с. Березівське

про стягнення 115438,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій " Курорт Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" с. Березівське основний борг у розмірі 109891,14 грн., інфляційні витрати у розмірі 1736,93 грн., пеню у розмірі 3352,91грн. та 3 % річних - 457,21 грн., а всього 115438,19 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

10.03.2010р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 109891,14 грн., пеню у сум 3567,37 грн., 3% річних у сумі 524,77 грн., інфляційні у сумі 3220,29 грн.

У судовому засіданні призначеному на 11 березня 2010 року судом вищевикладена заява позивача про збільшення позовних вимог визнано такою, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству прийнято і продовжено розгляд справи з її урахуванням.

У судовому засіданні 11.03.2010 року було оголошено перерву до 16.03.2010 року о 12-30. Після перерви судове засідання було поновлено і продовжено у тому ж складі.

16.03.2010р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомляє про часткову оплату за товар в сумі 983,00 грн. та в сумі 20000,00 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 89891,14 грн., пеню у сум 3567,37 грн., 3% річних у сумі 524,77 грн., інфляційні у сумі 3220,29 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні зменшених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в частині штрафних санкцій.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 липня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій" Курорт Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу № 20/7-09 на виконання умов якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти й оплатити молочні продукти в асортименті на умовах, передбачених договором.

Як свідчать матеріали справи, позивачем протягом вересня-жовтня 2009 року на виконання умов договору купівлі-продажу № 20/7-09 було поставлено відповідачу товар (молочні продукти) на загальну суму 110874,14 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а відповідач зазначений товар прийняв., що підтверджується підписом уповноваженого представника та печаткою на видатковій накладній.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно п.п 4.2. договору купівлі-продажу № 20/7-09 відповідач зобов'язався здійснити оплату за отриману партію товару в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача протягом десяти банківських днів з моменту отримання відповідної партії товару.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію у сумі 20983,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на час винесення рішення виникла заборгованість, яка складає 89891,14 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору купівлі-продажу № 20/7-09 від 20.07.2009 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 89891,14 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 8.2. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 3567,37 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 524,77 грн. та інфляційні втрати у сумі 3220,29 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо того, що товар за спірними видатковими накладними поставлявся не в рамках договору купівлі-продажу № 20/7-09 від 20 липня 2009 року та вважає за необхідне зазначити про те, що всі поставки за спірними видатковими накладними відбувались в межах договору купівлі-продажу № 20/7-09 від 20 липня 2009 року, оскільки предмет договору та строки поставки товару співпадають між собою, інших правовідносин між сторонами на той час не існувало.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 1154,38 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Заяву про зменшення позовних вимог прийняти до розгляду.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій" Курорт Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (юридична адреса: 62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, р/р 26007013070 філія № 6 ХАР АСУББ банк "Грант" с. Солоницівка, МФО 350459, код ЄДРПОУ 02648432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський продкомбінат" (юридична адреса: 63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Леніна, 1; р/р 2600001010664 у ХФ ВАТ "КРЕДОБАНК" м. Харків, МФО 350415, код ЄДРПОУ 31293235) - 89891,14 грн. основного боргу, 3567,37 пені, 3220,29 грн. інфляційних втрат, 524,77 грн. - 3% річних, 1154,38 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 22.03.2010 року.