Рішення № 85218264, 16.10.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/705/19

381/1341/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області:

під головуванням судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

за участю відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Червоненського старостинського округу Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду, через свого представника ОСОБА_5 з позовом до відповідача Червоненського старостинського округу Ковалівської сільської ради про визнання пропуску строку на прийняття спадщини з поважної причини та про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Спадкодавець заповіту не залишила. Позивач є спадкоємем першої черги за законом, але своєчасно не звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини у зв`язку з хворобою. При зверненні до нотаріуса з наміром прийняти спадщину отримала відмову в зв"язку з пропуском строку передбаченого чинним законодавством. Після цього змушена звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_4 про визнання пропуску строку на прийняття спадщини з поважної причини та про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини залишено без руху.

15.04.2019 року, через канцелярію суду, надійшла письмова заява від представника позивача на виконання вимог ухвали суду, які були підставою для залишення заяви без руху.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2019 року залучено до участі у справі, як співвідповідача ОСОБА_3 .

24.05.2019 року, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про внесення змін до підстав позовних вимог, в якій було заявлено крім вимоги про визнання пропуску строку на прийняття спадщини ОСОБА_4 пропущеним із поважних причин та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, вимоги про визнання права власності на спадкове майно за позивачкою.

Під час підготовчого провадження представник позивача надав заяву про залишення без розгляду позовні вимоги в частині визнання пропуску строку на прийняття спадщини ОСОБА_4 пропущеним із поважних причин та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання пропуску строку на прийняття спадщини з поважної причини та про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року підготовче провадження у справі закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

26.07.2019 року, через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач пропустила строк звернення з заявою для прийняття спадщини і у позивача відсутнє право на отримання спадщини, а тому визнання за нею права власності є неправомірним та неможливим з точки зору законодавства та способу отримання такого права власності, оскільки позивач не використала можливість отримання цього права, у спосіб, передбачений цивільним законодавством, саме через нотаріальну контору.

31.07.2019 року, через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вважає, що відзив співвідповідача ОСОБА_3 є необґрунтованим, а звернення ОСОБА_4 з даним позовом до суду є законним та не суперечить чинному законодавству.

13.08.2019 року, через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що твердження позивача є надуманими для аргументації своєї позиції, а викладені обставини суперечать одна одній.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовільнити зазначивши, що позивач вчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після відмови нотаріуса представником позивача були здійсненні дії по відновленню документів, а саме технічного паспорту на житловий будинок. Нотаріусом не було б видано свідоцтво про право на спадщину так, як відсутні правовстановлюючи документи на спадкове майно. Вказане свідоцтво не може бути видано і відповідачу ОСОБА_3 , у якого немає правовстановлюючих документів, а також він не доглядав за спадкодавицею, не відвідував її та не здійснював її поховання. Позивач доглядала за хворим батьком відповідача, який був її братом, а потім і здійснювала догляд за матір"ю, спадкодавицею, поховала її та доглядає за житловим будинком. Отже, є повноправною спадкодавицею спадкового майна після смерті своєї матері.

Представник відповідача Червоненського старостинського округу Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а також зазначив, що позивач пропустила строк звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, а також будь-яких доказів про поважність даного пропуску суду не надала. Вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними.

Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмови докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області від 11.07.2018 року. Після її смерті відкрилася спадщина на майно до складу якого увійшли: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка (пай) площею 5,0837 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 597288 виданим Фастівським районним відділом земельних ресурсів від 29.05.2007 року, земельна ділянка площею 5,0328 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 597289 виданим Фастівським районним відділом земельних ресурсів від 29.05.2007 року.

Спадкування є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкодавиця заповіту не залишила.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за закономодержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.2 ст.1223 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Перевіряючи коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6 , судом встановлено, що спадкодавиця за життя перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 14.08.2001 року виконкомом Червоненської с/р Фастівського району Київської області.

Від даного шлюбу у неї народилися: донька ОСОБА_4 , яка є позивачем по справі, син: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 виданим виконавчим комітетом Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області від 03.07.2017 року та син ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим виконкомом Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області від 01.09.2005 року.

Таким чином, на час смерті ОСОБА_6 , спадкоємцями є позивач, як донька спадкодавиці та відповідач ОСОБА_3 , як син померлого сина спадкодавиці ОСОБА_9 , за правом представлення.

Згідно ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Позивач на час відкриття спадщини ( день смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1) була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 25.10.1996 року та зареєстрована по теперішній час. Спадкодавиця ОСОБА_6 на день своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Даний факт встановлено письмовими доказами та не заперечується сторонами.

Позивач реалізовуючи своє право звернулася в 2019 році (доказів щодо точної дати суду надано не було) до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини однак, Бігіч С.Ю. , державний нотаріус Фастівської районної нотаріальної контори Київської області Листом № 98/02-не від 19.02.2019 року було роз"яснено позивачу про те, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України, оскільки не звернулася із заявою до нотаріальної контори в межах даного строку та було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Дії нотаріуса не були оскарженні позивачем.

28.03.2019 року Позивач звернулася до суду з позовом про визнання пропуску строку на прийняття спадщини з поважної причини та про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічна норма міститься в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. за N 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Разом з тим в ході розгляду справи представником позивача було змінено позовні вимоги і відповідно до яких, останній просив визнати право власності за позивачем на житловий будинок та земельні ділянки, а щодо вимоги про визнання пропуску строку на прийняття спадщини пропущеним із поважних причин та визначення позивачу додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини просив залишити без розгляду.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В обгрунтування позовних вимог про визнання права власності за позивачем на спадкове майно, представником було зазначено, що до складу спадкового майна уввійшло майно, яке належало спадкодавиці ОСОБА_6 , а саме: приватний будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка (пай) площею 5,0837 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 597288 виданим Фастівським районним відділом земельних ресурсів від 29.05.2007 року, земельна ділянка площею 5,0328 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 597289 виданим Фастівським районним відділом земельних ресурсів від 29.05.2007 року.

Перевіряючи доводи представника позивача судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 року згідно архівних даних КП ФМР "Фастівське БТІ", по праву приватної власності не зареєстрований. Первинна інвентаризація вказаного житлового будинку була проведена 10.12.1994 року на ім"я ОСОБА_7 .

При розгляді справи в судовому засіданні представником позивача було зазначено, що у позивача є всі оригінали правовстановлюючих документів, які дають право позивачу отримати право на спадщину.

Разом з тим, як достовірно встановлено судом, державним нотаріусом було відмовлено позивачу саме з підстав пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і жодним чином не зазначено про відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" Верховний Суд зазначив, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визнання йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, позивач змінивши позовні вимоги передчасно звернулася з позовом про визнання права власності на спадкове майно при цьому не надала належних доказів поважності пропуску вказаного строку, обгрунтування про правові підстави визнання за нею права власності на спадкове майно не підтверджені належними доказами (відсутні документи що підтверджують право власності за спадкодавицею на житловий будинок).

Судом не береться до уваги показання свідків, які в своїх показах зазначили лише те що, позивач перед смертю спадкодавиці останній час доглядала за спадкодавицею, поховала її та після її смерті доглядає за спадковим житловим будиноком. Дані покази не є належними доказами, що підтверджують факти, які стосуються предмет спору. На розгляді суду не перебуває встановлення факту проживання позивача зі спадкодавицею, що передбачає інший порядок розгляду і не є предметом даної справи.

Таким чином, позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , і вважається таким, що не прийняв спадщини. Звернення до суду з позовом про визнання за позивачем права власності на спадкове майно є передчасним і позовна заява не містить належних доказів, які б підтвердили вказані факти та не були надані належні докази представником позивача під час розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов є передчасним, таким, що не грунтується на чинному законодавстві і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 220-1222,1225, 1258,1261,1266-1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідент.номер - НОМЕР_6 , прож.: АДРЕСА_3 до Червоненського старостинського округу Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359287, місцезнах.: Київська область, Васильківський район, с. Ковалівка, вул. Монастирська, 1, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідент.номер - НОМЕР_7 , прож.: АДРЕСА_4 про визнання права власності залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення буде складено 28 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей